Китай сформував армаду цивільних поромів перед імовірним вторгненням на Тайвань

Китай протягом багатьох років створював флот цивільних поромів і суден, які може використати під час вторгнення на Тайвань. Про це повідомляє The Telegraph.

Народно-визвольна армія Китаю не має достатньої кількості військових десантних кораблів, які здатні повною мірою підтримати вторгнення, однак може компенсувати їх нестачу десятками суден цивільного флоту, зокрема ролкерних поромів. Йдеться передусім про такі типи ролкерів, як Ro-Ro та Ro-Pax. Обидва спеціалізуються на перевезеннях колісної техніки, судна другого типу здатні прийняти на борт значну кількість пасажирів.

«Морське десантування під вогнем – один із найскладніших військових маневрів», – каже Рей Пауелл, директор SeaLight, безпекового проєкту Стенфордського університету, що досліджує судноплавну активність у Південнокитайському морі.

За його словами, цивільні пороми зазвичай поганий вибір для такої місії, однак їх можна було б використати для масового перекидання військ через Тайванську протоку після того, як буде знищена берегова оборона країни, або щоб здолати військовий опір острова «великою масою».

Китайські ВМС нині мають найбільший у світі надводний флот. Країна також побудувала десятки суден подвійного призначення, які можна використовувати також у воєнних місіях.

Десять років тому Пекін надав технічні рекомендації суднобудівельним компаніям, які дозволяють  застосовувати цивільні судна у військових операціях. Інститут дослідження морської активності Китаю при Військово-морському коледжі США (US Naval War College China Maritime Studies Institute) вважає, що Пекін інтегрував свої пороми, танкери та контейнеровози у структуру військового командування.

Як зазначає The Telegraph, китайські державні медіа роками висвітлювали ці зусилля, регулярно вітаючи участь поромів у морських десантних навчаннях. Зокрема, телеканал CCTV демонстрував 135-метрове судно Bang Chui Dao, коли воно приєдналося до військових навчань 2019 року, або 162-метрове Bohai Jinzhu, яке, за словами анонімного китайського військового експерта, стане гарним доповненням до «широкомасштабного перевезення військ під час морських десантних операцій».

Інше китайське медіа захоплено описувало цивільний пором Chang Da Long довжиною 141 метр, здатний перевозити танки та транспортні засоби двох механізованих батальйонів, зазначаючи, що судно «одягнене в цивільну оболонку, проте має військове серце».

Аналітик дослідницької структури Center for a New American Security Том Шугарт підрахував у 2022 році, що цивільні судна Китаю можуть значно збільшити воєнний тоннаж, який здатні транспортувати наявні десантні кораблі, завдяки чому Пекін зможе за десять днів перекинути через Тайванську протоку приблизно 300 000 військових та їхню техніку.

«І тайванська, і американська розвідувальні служби повинні почати стежити за ключовими цивільними судами Китаю так само, як вони спостерігають за його військовими кораблями», – наголосив Шугарт.

Як зазначає видання, ідея переобладнання пасажирських поромів для використання в зоні конфлікту відображає ступінь зв’язку приватного сектору Китаю з керівною Комуністичною партією та військовою політикою Пекіна.

«Цивільні пороми є частиною ширшої китайської концепції військово-цивільного злиття, у якій цивільні активи й можливості є невіддільною частиною загальних зусиль із національної безпеки. Включення цих активів постає значним ускладнювальним фактором для тих, хто має думати про те, як розв'язати проблему їх використання», – сказав Алессіо Паталано, професор факультету військових досліджень Королівського коледжу Лондона.

Як зауважив експерт, хоча важко сказати, чи може пересування цивільних поромів бути частиною підготовки до війни, наміри Китаю очевидні. «Немає нічого прихованого в нарощуванні китайського військового потенціалу», – додав Паталано.

Минулого тижня Китай провів масштабні дводенні військові навчання у водах навколо Тайваню, які назвав «суворим покаранням за сепаратистські дії сил, які прагнуть незалежності Тайваню». Маневри розпочалися за три дні після інавгурації новообраного президента Тайваню Лая Цінде, яка відбулася 20 травня. У своїй промові новий очільник Тайваню висловив сподівання, що Пекін припинить політичне та військове залякування країни й закликав перейти до мирної співпраці. Нинішні навчання Китаю стали третіми за останні два роки, коли Пекін відпрацьовував морську блокаду острова.

Американська розвідка вважає, що армії Китаю поставлено завдання бути готовою захопити острів до 2027 року. Колишній командувач Індійсько-Тихоокеанського командування США адмірал Філіп Девідсон заявив у 2021 році, що Китай може вдертися на Тайвань у найближчі шість-десять років.