«Ми нічого й нікого не залишимо в неволі». У Києві стартував четвертий саміт Кримської платформи
На заході виступали держсекретар США Ентоні Блінкен, президенти Литви та Туреччини, а також лідери інших країн
У Києві стартував четвертий саміт Кримської платформи. Для участі у зустрічі в Україну прибули держсекретар США Ентоні Блінкен, президент Литви Ґітанас Науседа, а також лідери інших європейських держав.
Про це стало відомо з трансляції події.
Володимир Зеленський відкрив саміт і закликав партнерів підтримувати «Формулу миру». Він додав, що Україна «бореться за міжнародне право і безпеку для кожного народу».
«Україна не торгує своєю землею та не кидає своїх людей. І, коли ми працюємо зі світом заради справедливого закінчення цієї війни, ми нагадуємо не лише про землю, де зараз, тимчасово, триколор окупанта, але й про долі людей, які не можна залишати зруйнованими», – заявив Президент.
Після глави України виступив президент Литви Гітанас Наусєда. Він пообіцяв і надалі підтримувати суверенітет і територіальну цілісність України.
«У першій половині XX століття карту Європи насильницьки переписали тоталітарні режими. Ми не маємо й не можемо дозволити Кремлю робити те саме у XXI столітті, не можемо жити у світі, де право визначається силою», – додав Наусєда.
Наступним у режимі онлайн виступив турецький голова Реджеп Таїп Ердоган. Він наголосив на праві кримських татар жити вільним, безпечним і мирним життям на своїй батьківщині.
«Страждання від трагедії кримських татар, які були насильно вигнані зі своєї батьківщини, не вщухають вже 80 років, а їхні рани ще не загоїлися. Страждання посилила тимчасова окупація Криму, проти якої Туреччина виступала із самого початку», – зазначив Ердоган.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович у своєму слові зазначив, що створення Кримської платформи три роки тому відіграло важливу роль в актуалізації питання тимчасово окупованого Криму.
«Міжнародна спільнота повинна не забувати, що окупація почалася понад 10 років тому, і вторгнення 2022 року не було початком російської агресії. Порушення прав людини росією в тимчасово окупованому Криму стають ширшими, ми стаємо свідками вбивств, тортур, депортацій, викрадень, порушення міжнародного та гуманітарного права», – додав він.
У своєму виступі прем’єр-міністр Албанії Еді Рама заявив про непохитність позиції його країни в питанні українського протистояння зовнішньому агресору.
«Рішучість і хоробрість українського народу, а також боротьба Збройних сил України слугують натхненням для всіх нас. Захищаючи свою країну від неспровокованого нападу, ви сприяєте безпеці всього європейського континенту», – заявив Рама.
Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня наголосила на тому, як росія продовжує знищувати культуру на окупованому півострові. Вона додала, що Латвія продовжуватиме допомагати Україні «наскільки це можливо».
«30 років тому, коли росіяни виходили з Латвії, вони так само вночі вивозили все, що могли. Те, що відбувається в Україні зараз, нагадує страждання, які переніс латвійський народ. Латвія розуміє те, що переживають українці зараз», – нагадала прем'єр-міністерка.
Її колега з Італії Джорджа Мелоні, яка доєдналася до заходу в онлайн-режимі, засудила визнання Криму як частини російської території й назвала таку позицію підіграванням російській пропаганді. Вона закликала боротися з російським впливом у західних ЗМІ.
Прем'єр-міністерка також запросила країни долучитися до наступної Конференції з відновлення України, що відбудеться в Італії у 2025 році.
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук: «Кримська платформа не лише повернула питання Криму в міжнародний порядок денний, а й впевнено закладає дедалі міцніші підвалини для справедливої деокупації півострова, повернення його до складу України, відновлення там нормального мирного життя». Також Стефанчук закликав парламенти інших країн світу визнати депортацію кримських татар у 1944 році геноцидом. Латвія, Литва, Польща та Канада вже ухвалили таке рішення.
«Канада була першою державою, яка визнала Україною як вільну й незалежну країну. Ми будемо й надалі підтримувати українську незалежність», – заявив прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо. Політик зазначив, що ООН зафіксувала 104 випадки насильницького зникнення людей із Криму. Затриманих на півострові перевели до російської тюремної системи, у консульських візитах їм було відмовлено.
«Те, що путін продемонстрував у Криму говорить про те, що світ повинен діяти», – сказав Трюдо.
«Сьогодні у Молдові мир. І в цьому ми завдячуємо українському народові, який бореться за Європу та наш цінності, – зазначив голова парламенту Республіки Молдова Ігор Гросу. – Молдова далі стоятиме поруч з Україною. Наша безпекова стратегія чітко зазначає, що головною загрозою нашій національній безпеці є агресивна політика Кремля стосовно Республіки Молдови та країн регіону».
Гросу повідомив, що близько 60 тисяч українців у Молдові отримали соціальну допомогу та статус тимчасового захисту. Також країна приєдналася до ініціатив із повернення незаконно вивезених росіянами українських дітей, створення реєстру збитків, притягнення до відповідальності всіх, хто причетний до геноциду в Україні.
Війна в Україні розпочалася ще 2014 року з окупації Криму російськими військами, наголосив президент Європейської Ради Шарль Мішель. «Європейський Союз прагне справедливого миру, оскільки Статут ООН має бути основою міжнародного права. Ми підтримуємо Формулу миру Президента Зеленського, непохитно підтримуємо правовий міжнародний порядок, заснований на чітких правилах, підтримуємо суверенітет і територіальну цілісність України», – зазначив він.
«Наш обов’язок – максимально підтримувати Україну, надати їй усе, що потрібно, – заявив голова сенату парламенту Чеської Республіки Мілош Вистрчіл. – Це в інтересах усіх країн, які мають своїми пріоритетами свободу, незалежність і самобутність». Він додав, що, коли Україна не матиме достатньої підтримки – росія не зупиниться.
«Європейський Союз ніколи не втомиться підтримувати територіальну цілісність України. Лише там, де кордони мають значення, є безпека і мир для людей», – з цих слів свій виступ розпочала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона зазначила, що інтеграція України до ЄС у пріоритеті, адже «справжній мир – це той, який гарантує, що війна не може повернутися».
Фон дер Ляєн наголосила – Європа підтримує Україну з першого дня війни, у тому числі фінансово. За цей час країна отримала 118 млрд євро підтримки, багато чого ще попереду. «Наші народи ніколи не були настільки близькими. Разом ми вистоїмо і переможемо, об’єднані нашою відданістю вільній і демократичній Україні», – заявила політкиня.
Японський прем'єр Фуміо Кішіда заявив про підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, включно з Кримом. «Ми будемо рухатися вперед пліч-о-пліч з народом України», – наголосив він. Кішіда нагадав про Саміт миру, який відбувся цього червня у Швейцарії. Його результати важливо перенести на Другий Глобальний саміт миру та відновити мир в Україні якнайшвидше, зазначив прем'єр-міністр Японії.
путін хоче захопити всю Україну, адже він відкрито говорить про відновлення російської імперії, наголосив держсекретар Сполучених Штатів Америки Ентоні Блінкен. Він зазначив, що боротьба України за Крим – це боротьба за невіддільне право визначати власне майбутнє, за свободу, територіальну цілісність і неподільність.
Блінкен також відзначив успіхи України в пошкодженні та потопленні третини вмс росії, створенні «зернового коридору» та ефективних атаках по цілях у тимчасово окупованому Криму.
Британія буде на боці України, запевнив Держсекретар у закордонних справах Сполученого Королівства Девід Ламмі. «Перша активна навала, яку почала росія у лютому 2022 року не прийшла нізвідки, це продовження загарбницької традиції», – зазначив він.
росія змогла вивезти через кримські порти майже 400 тисяч тонн награбованого в Україні збіжжя. Також Держсек наголосив на систематичних порушеннях прав людини на окупованому півострові, безпідставних затриманнях та катуванні українських громадян.
«Україна більше за всіх прагне примирення та миру, але цього примирення не можна досягти шляхом компромісів зі совістю, територією та незалежністю», – заявив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял. Він звернувся до аудиторії кримськотатарською мовою. Від імені представницького органу кримських татар він вимагає звільнення з російських в’язниць усіх українських військових і цивільних полонених.
Варто зазначити, що 2021 року росіяни захопили Джеляла в полон та засудили до 17 років ув'язнення. Його вдалося обміняти на російських полонених 28 червня цього року.
Друга панель Саміту присвячена політиці реінтеграції: відновлення мирного життя у Криму після деокупації. Розпочалася вона з виступу українського прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.
«У 2014 році Україна не мала сил, аби самостійно зупинити агресора, а тодішній світ вирішив проігнорувати цю агресію. Через вісім років, у 2022-му, ця безкарність обернулася найбільшою на континенті війною з часів Другої світової. Нам важливо бачити цю хронологію, аби розуміти, що сучасна росія – це режим, який живиться війною. Наш єдиний варіант – це битися і перемагати. Разом», – зазначив Шмигаль.
Основним ресурсом для відновлення України мають бути заморожені російські активи. У найближчі місяці уряд очікує отримати $50 млрд доходів від заморожених активів рф. Гроші спрямують на фінансування дефіциту бюджету, армію та відновлення. Водночас Україна добиватиметься повної конфіскації заморожених російських активів і повної компенсації шкоди, яку наніс ворог.
Відбудова Криму передбачає:
- перетворення півострова на одну з найкращих туристичних перлин у Європі;
- включення Криму в мережу основних транспортних коридорів, що поєднують між собою Європу та Азію, Північ та Південь;
- розбудову енергетичної інфраструктури з особливим акцентом на енергію вітру та сонця, а також видобуток вуглеводнів на морському шельфі;
- відродження місцевого аграрного потенціалу та виноробства;
- перетворення півострову на потужний ІТ-кластер;
- входження разом із рештою території України у структури ЄС і НАТО.
«Кримська платформа – це приклад дуже важкої роботи України у прагненні до справедливого миру. Немає миру в Європі без миру в Україні», – заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Альянс і союзники підтримуватимуть Україну. Столтенберг нагадав, що на Вашингтонському саміті було ухвалено рішення про новий пакет допомоги на 40 млрд євро на наступний рік. Це зробить Україну сильнішою та забезпечить стале довгострокове фінансування.
«ООН братиме більш помітну участь у поверненні Криму в Україну», – заявив генсек Організації об'єднаних націй Антоніу Гутерреш.
«Протягом десяти років ми спостерігаємо серйозні порушення прав людини, вчинені росією, мілітаризацію півострова, що триває, примусову паспортизацію, придушення української ідентичності й мови, а також переслідування та дискримінацію корінного кримськотатарського народу», – зазначив федеральний президент Республіки Австрія Александер ван дер Беллен. Він запевнив, що Австрія і надалі підтримуватиме Україну.
«Особлива увага Організації Чорноморського економічного співробітництва буде надана економічному відновленню та реконструкції України після війни. Ми тісно співпрацюємо з Чорноморським банком розвитку, збираємо пропозиції і проєкти на майбутнє, аби наша контрибуція покривала потреби України», – повідомив генеральний секретар ОЧЕС Лазар Команеску.
«Ми далеко від України. Костаріканці засуджували анексію Криму. Ми будемо продовжувати міжнародні зусилля, аби злочинці понесли покарання. Ми докладатимемо дипломатичних зусиль, аби відновити територіальну цілісність України. Не може бути миру без справедливості», – зазначив президент Коста-Рики Родріго Чавес Роблес. Також він висловив захоплення стійкістю українського народу.
«Анексія Криму в березні 2014 року показала справжнє обличчя росії та путіна», – заявив президент Республіки Польща Анджей Дуда. За його словами, Польща та інші європейські держави знають це обличчя. Адже росія століттями вела колонізаторську політику та продовжує політику розширення своїх територій. Дуда наголосив: кремль має понести повну відповідальність за завдану шкоду. «Це станеться лише тоді, коли ми зробимо ціну цієї війни непосильною для росії, шляхом послаблення її військово-промислової бази та економіки», – наголосив він.
Понад 219 українських громадян із Криму перебувають у незаконному ув’язненні. Постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева повідомила, що за час повномасштабного вторгнення понад 1000 українських громадян зазнали переслідувань за спротив окупації та війні, підтримку України, українську національну символіку та проукраїнські погляди.
«Ми не можемо говорити про справедливий і довготривалий мир без встановлення територіальної цілісності України, визначення злочинів та покарання винних, – впевнений президент Естонії Алар Каріс. – Це не лише півострів із гарною природою та кліматом, а ще й дім для двох мільйонів українських громадян». Українці мають право бути вільними, Естонія стоїть поруч у боротьбі за ці права.
Рада Європи має план дій, який передбачає реконструкцію, відновлення та допомогу українським інституціям демократії на шляху до ЄС. Генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Буріч повідомила, що вони працюють, особливо в рамках трибуналу, для того, щоб судити за воєнні злочини. Це робиться задля досягнення тривалого миру на основі статуту ООН і міжнародного права.
Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу: «У кримських татар є одна риса, завдяки якій вони зберігаються у світі – де б вони не опинилися, куди б їх не закинула доля, вони завжди повертаються на свою землю – до Криму. Повернемося й цього разу, впевнений, що скоро».
«росія використовує наш Крим як базу для своїх ракетних ударів. Кожен удар, кожен постріл нагадує нам, що Крим – ключове поле бою за нашу свободу», – третя панель розпочалася з виступу міністра оборони Рустема Умєрова.
Досягнення в Чорноморському регіоні показують, що ми можемо захищати наші території та інтереси. Один із головних здобутків – створення незалежного від росії «зернового коридору». Це дозволило розблокувати ринки Азії, Африки та Близького Сходу.
Сили оборони забезпечили прохід коридором більш ніж 5000 суден. Україна відвантажила понад 65 тонн продовольства та інших вантажів до 45 країн світу. «Наша мета в Чорному морі еволюціонувала від запобігання висадці десанту до витіснення російського флоту та значного зниження його мобільності через загрозу українських морських дронів», – зазначив міністр.
За останній рік Україна знищила або пошкодила понад 150 цілей ворога: пункти управління, аеродроми, кораблі, ППО, місця дислокації ворога.
росія збільшує політику реперсій і думає про те, щоб ізолювати тих, хто виступає проти окупації Криму. «Ми глибоко стурбовані повідомленнями, що свідчать про тортури, обмеження свободи вираження поглядів, свободи та пересувань», – наголосила президентка Швейцарської Конфедерації Віола Амхерд.
Швейцарія закликала росію поважати свої зобов'язання за міжнародним правом та вивести свої війська з України.
«Україна зруйнувала образ всемогутньої російської армії, продемонструвала, що російська непереможність – це міф, що росія не змогла підкорити Київ ні за три, ні за дев’ятсот днів, не змогла послабити українське суспільство, не змогла відірвати Україну від підтримки європейських та американських друзів», – заявила президентка Грузії Саломе Зурабішвілі. Вона додала, що росія й надалі досягатиме своїх імперіалістичних амбіцій, якщо її не зупинити.
Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Ердоган виступив за повернення Криму Україні. Він заявив, що серед пріоритетів зовнішньої політики Туреччини – забезпечення добробуту кримських татар.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
