250 млрд євро і 300 тисяч військ: в Європі підрахували, скільки доведеться витрачати на оборону, якщо США припинять допомогу

Якщо США припинять підтримувати Європу, це вимагатиме від неї радикально перебудувати збройні сили та значно збільшити їхню чисельність. Але це може допомогти європейській економіці вийти з довгого періоду повільного зростання.

Про це пише The Wall Street Journal у статті «Forget MAGA, Investors Want MEGA: Make Europe Great Again».

Оскільки США оголосили про кардинальну зміну політики, яка загрожує НАТО розколом, європейцям довелося терміново задуматися, як самим протистояти військовій загрозі з боку росії.

Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав швидке зміцнення Європи своїм «абсолютним пріоритетом», щоб вона «змогла здобути незалежність від США».

Він висунув ідею створення нового європейського оборонного союзу замість НАТО, який би включав ядерну співпрацю з Францією та Великою Британією.

Франція, президент якої Емманюель Макрон давно закликав європейців до автономії від США у питаннях оборони та безпеки, уже розглядає можливість розгортання в Німеччині літаків із ядерною зброєю.

А прем'єр-міністр Британії Кір Стармер заявив про готовність відправити в Україну британські війська для забезпечення гарантій безпеки після закінчення війни з росією.

Проте Європі доведеться зіткнутися з дійсно масштабними змінами.

Замінити постачання американської зброї Україні не дуже складно – на це Євросоюзу потрібно додатково лише 0,12% ВВП (велику проблему становлять можливі розрив співпраці з розвідкою США та втрата деяких видів американських озброєнь), оцінили військовий експерт Олександр Бурилков й економіст Гунтрам Вольф із брюссельського аналітичного центру Bruegel.

Інша річ – якщо після укладання миру в Україні Європі доведеться протистояти росії, яка перестане втрачати озброєння на полі бою та почне його нарощувати.

Для заміни американських військ, за оцінкою Бурилкова та Вольфа, знадобиться 300 000 солдатів і збільшення оборонних витрат не менш ніж на 250 млрд євро на рік.

У Європі перебуває 100 тис. солдатів США, ще 200 тис., згідно з планами НАТО, мають швидко прибути в разі російської агресії. Причому це готові до бою та забезпечені технікою підрозділи.

Для їх заміни Європі потрібно не менше 1400 танків, 2000 БМП та 700 артилерійських гармат.

«Це більше бойової потужності, ніж зараз є в сухопутних військах Франції, Німеччини, Італії та Британії разом узятих», – пишуть експерти Bruegel.

Європейські уряди почали аналізувати різноманітні способи фінансування таких витрат.

За підрахунками Bruegel, збільшення європейських вкладень в оборону з нинішніх 2% до 3,5% ВВП на рік коштуватиме приблизно 250 млрд євро.

Стармер у вівторок оприлюднив план із нарощування британських витрат з 2,3% до 2,5% до 2027 року. Але навіть до 3% вони можуть зрости лише за наступного парламенту, тобто після 2029 року (таку мету поставив британський прем'єр).

«Швидке нарощування такої військової могутності потребує надзвичайних зусиль, хоча досвід показує, що країни з ринковою економікою можуть це зробити», – вважають Бурилков і Вольф.

Економічне зростання може початися зі збільшення військових закупівель, як свідчать періоди після Другої світової війни.

Це може створити корисний прецедент для зростання інвестицій в інших секторах європейської економіки, зазначає The Wall Street Journal.

Так, економіка Німеччини зупинилася в часи ковіду, а останні два роки навіть скорочувалася. Зараз Мерц хоче швидко домовитися про збільшення витрат на оборону на 200 млрд євро, і держзакупівлі у виробників озброєнь здатні надати імпульс промисловості.

Європейським країнам варто організувати спільні держзакупівлі військової продукції, це дозволить підвищити ефективність відповідних витрат, прокоментував WSJ голова Національного банку Бельгії П'єр Вунш.

Бекграунд. Нагадаємо: прем’єр Чехії закликав Європу готуватися до оборони від росії. Фіала зазначив, що Чехія протягом наступних кількох років має збільшити витрати на оборону до 3% ВВП.

Раніше Емманюель Макрон заявив, що планує збільшити військові витрати Франції з 2,1% до 5% ВВП.