В Україні живе близько 245 тисяч людей з ВІЛ, але кожен може безоплатно протестуватися поруч із домом

За оцінками Центру громадського здоров’я МОЗ, з ВІЛ живе близько 245 000 людей, і приблизно 90 000 із них досі не знають про свій статус.

Про це повідомляє пресслужба Teenergizer.

Офіційна статистика показує: станом на 1 жовтня 2025 року під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я перебували 133 382 людини, які живуть із ВІЛ (325,3 на 100 000 населення). Найвищі показники поширеності – у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській областях і місті Києві.

Попри війну система тестування працює, але українці все ще надто пізно дізнаються про свій статус. У 2023–2024 роках 60% людей, яких вперше взяли на диспансерний облік із ВІЛ, були вже на пізніх стадіях захворювання.

Що показує актуальна статистика

За перші дев’ять місяців 2025 року в Україні:

• проведено 1 910 366 тестувань на ВІЛ – лише трохи менше, ніж за аналогічний період 2024 року;
• виявлено 6106 нових випадків ВІЛ-інфекції (14,9 на 100 000 населення);
• загальна результативність тестування становить 0,39% (у 2024 році – 0,5%).

Найбільше нових випадків фіксують серед людей віком 30–49 років (67,3%), при цьому чоловіки становлять 63,6% нових діагнозів. У середньому щодня в Україні реєструється понад 22 нові випадки ВІЛ, понад 7 випадків СНІДу та близько 2,5 смертей, пов’язаних зі СНІДом.

На глобальному рівні, за даними UNAIDS, у 2023 році у світі налічувалося 39,9 млн людей, які живуть із ВІЛ, а 1,3 млн людей інфікувалися протягом року. Близько 77% людей із ВІЛ мають доступ до антиретровірусної терапії, однак мільйони досі не знають про свій статус і не отримують лікування.

Молодь у фокусі ризику і змін

Teenergizer – рух підлітків і молоді Східної Європи та Центральної Азії, який працює, зокрема, над темою ВІЛ, сексуального та репродуктивного здоров’я й прав підлітків.

Дані ООН свідчать: молодь 15–24 років є однією з ключових груп, за якою окремо відстежують нові випадки ВІЛ, адже історично значна частка нових інфікувань у світі припадала саме на цю вікову групу.

В Україні в попередні роки фіксували зменшення частки нових випадків ВІЛ серед молоді 15–24 років – з 16% у 2008 році до 6% у 2017-му, що свідчить про ефект профілактичних програм і розвитку тестування. Але повномасштабна війна, переміщення молодих людей, стрес, втрата доступу до медицини й освіти створюють нові ризики, а значить – потребу в системній, зрозумілій і доступній інформації.

«Для підлітків і молоді питання ВІЛ – не лише про медицину, а й про безпеку, стосунки, тривогу й стигму. Якщо ми хочемо, щоб молоді люди тестувалися вчасно, їм потрібно пояснювати простими словами, куди прийти, як усе відбувається і що з ними буде далі – без залякувань та осуду», – зазначають у Teenergizer.

Тестування працює: швидкі тести, ART і принцип U=U

Сучасне лікування ВІЛ ефективно контролює вірус. За даними ЦГЗ та міжнародних організацій, понад 80–86% людей із ВІЛ, які знають про свій статус, отримують антиретровірусну терапію, а близько 95% із них мають вірусну супресію – вірус у крові не визначається лабораторними методами й не передається статевим шляхом (принцип U=U, «невизначуване = непередаване»).

Це означає: ключовий крок – зробити тест, а далі медицина вже має інструменти, щоб людина жила довге й повноцінне життя.

Де можна пройти тест на ВІЛ в Україні

1. У закладах охорони здоров’я в межах програми медичних гарантій

Тестування на ВІЛ входить до переліку послуг, гарантованих державою у межах програм медичних гарантій. Його можна пройти:

• у центрах надання первинної медичної допомоги (сімейний лікар, амбулаторії);
• у поліклінічних відділеннях;
• у стаціонарних відділеннях закладів охорони здоров’я, що надають спеціалізовану та паліативну допомогу.

Тут тестування проводять за направленням лікаря або за зверненням пацієнта, залежно від клінічних показань і ризиків.

2. На базі неурядових організацій (НУО)

Тестування також доступне в неурядових організаціях, які працюють із ключовими та вразливими групами (людьми, які вживають наркотики ін’єкційно, чоловіками, які мають секс із чоловіками, секс-працівницями й секс-працівниками, людьми, що перебувають у місцях позбавлення волі, тощо). Там можна:

• пройти швидкий тест у дружній атмосфері;
• отримати консультування до та після тесту;
• за потреби – соціальний супровід, направлення до лікаря та засоби профілактики (презервативи, лубриканти, чисті шприци).

Як знайти найближчий пункт тестування

Знайти, де можна протестуватися поруч із домом або місцем навчання, можна онлайн:
– Чат-бот #ТЕСТпоруч у Telegram: t.me/HIVfree_bot

Бот допомагає:

• оцінити власні ризики щодо ВІЛ;
• обрати оптимальний маршрут тестування (медзаклад, дружня НУО чи самотестування вдома);
• у випадку нещодавнього ризику (до 48 годин) – швидко знайти заклад, де можна отримати постконтактну профілактику.

– Сайт TESTпоруч: testporuch.phc.org.ua

Дає змогу подивитися карту пунктів тестування, ознайомитися з варіантами (медичні заклади, НУО, самотестування) та умовами їхньої роботи.

Усі послуги тестування на ВІЛ в Україні є безоплатними та конфіденційними, незалежно від того, у медзаклад чи НУО людина звертається по допомогу.

Також працює загальнонаціональна гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІД: 0 800 500 451 – фахівці надають консультації анонімно та безоплатно.