росіяни в ПАРЄ: вперше російська опозиція, що виступає проти війни, отримала офіційне представництво

Парламентська асамблея Ради Європи офіційно завершила формування «Платформи для діалогу з російськими демократичними силами у вигнанні» – про це оголосили 26 січня в Страсбурзі перед початком зимової сесії Асамблеї.

Платформа була створена ще минулого року у відповідь на війну росії проти України та вихід москви з Ради Європи у 2022 році.

Ця ініціатива має на меті дозволити представникам російської опозиції, які опинилися у вигнанні, вести конструктивний обмін із законодавцями з країн Ради Європи з питань, що становлять спільний інтерес, включно з майбутнім демократичним розвитком росії.

Список учасників включає відомих опозиційних політичних діячів і активістів, серед них:

• Владімір Кара-Мурза – російський опозиційний політик і правозахисник;
• Міхаіл Ходорковський – колишній олігарх і глава Free Russia Foundation;
• Гаррі Каспаров – колишній чемпіон світу з шахів та критик кремля;
• Надєжда Толоконнікова – учасниця гурту Pussy Riot;
• Олег Орлов і Любов Соболь – відомі опозиціонери.

Також до складу увійшли представники корінних народів і національних меншин росії.

Ці представники не отримують права голосу в ПАРЄ, але можуть брати участь у засіданнях комітетів, виступати з промовами і сприяти обміну позиціями. Це перший подібний механізм після того, як російська делегація перестала працювати у ПАРЄ через вторгнення в Україну.

Рішення створити платформу було ухвалено ще в жовтні 2025 року як частина відповіді Ради Європи на російську агресію. Воно має на меті не лише сприяти діалогу з російськими демократами, але й підтримати ідею майбутніх демократичних змін у росії та сприяти миру в Україні.

Разом з тим існують дебати щодо реального впливу цієї ініціативи: деякі критики зазначають, що опозиція в екзилі не є повноцінним політичним представництвом і не має широкої підтримки усередині росії. Крім того, різні групи у російському опозиційному середовищі мають розбіжності щодо своїх політичних позицій і підходів до роботи з Європою.

На думку аналітиків, це важлива психологічна та політична підтримка для російських критиків режиму путіна, що дасть їм доступ до офіційних органів Ради Європи для висловлення позицій щодо прав людини та війни в Україні.

При цьому представники Російського добровольчого корпусу та Легіону «Свободная Россия» – збройних формувань, що воюють на боці України, – також подавали свої заявки на висування до ПАРЄ. Але ніхто з них не пройшов відбір у платформу.

Також не взяли участь у цих виборах представники фонду Алєксєя Навального «ФБК», оскільки всередині російської опозиції є глибокий розкол, і вони не знайшли між собою спільної мови.