Українські банки як рушії економічної освіти

Нещодавно в журналі Forbes було опубліковано рейтинг «50 найкращих факультетів України», перше місце в якому посів економічний факультет КНУ імені Тараса Шевченка. Найвищу кількість балів під час голосування за факультет виставили роботодавці.

Попри таку задоволеність бізнесу, економічний факультет постійно потребує значної допомоги від підприємців. Йдеться не тільки про фінансову участь. В часи, коли до освітньої галузі висуваються нові вимоги, кадровий голод впливає на ведення бізнесу, а уряд зайнятий обороною країни, впоратися з усіма викликами здатна лише триєдина структура бізнесу, освіти та держави. На це в колонці для Mind вказує Анжела Ігнатюк, декан економічного факультету КНУ, докторка економічних наук, професорка кафедри економічної теорії, макро- і мікроекономіки.

Як живе вища економічна освіта

Почну з констатації банальної, але дуже важливої думки: живемо в складний час.

Трансформація, що притаманна кожному поколінню, для нинішнього – навіть надмірна. Не лише людям, але й навчальним закладам в часи змін доводиться пристосовуватись «на льоту» – починаючи від організації навчального процесу за часів COVID-19 до підлаштування аудиторних активностей під обстріли.

Це складні процеси, що відбуваються в Україні. Виїзд великої кількості молоді за кордон через війну не лише підвищив конкуренцію між університетами, а й сформував нові вимоги до навчання тих, хто залишився. Ми маємо не лише виховати свідому молодь, яка лишилась в країні, а й вчити її майбутній відбудові України.

Трансформаційні процеси поглиблюють зміни на технічному і технологічному рівнях. Світ розвивається настільки швидко, що освітнім інституціям постійно потрібно встигати за цією динамікою та вносити зміни у підготовку спеціалістів.

На додаток до наведеного, економічній освіті критично не вистачає молодих викладачів. На жаль і на щастя, ми так навчаємо своїх студентів, що вони в більшості знаходять роботу в приватному секторі і не затримуються на кафедрах. Думаю, зрозуміло, що окрім викликів та можливостей, бізнес пропонує їм такі зарплати, які освітня галузь запропонувати не здатна.

Запити бізнесу

Бізнес завжди каже, що університети – це надто академічне освітнє середовище. Мовляв, після випуску з ВНЗ студентів доводиться перенавчати, знайомити з практичною діяльністю. Але ж сучасна освітня система не лише дозволяє, а й заохочує бізнес долучатися.

По-перше, сучасні навчальні програми є доволі гнучкими та такими, що дозволяють співпрацю з бізнесом. Така взаємодія має носити системний характер, але частіше маємо поодинокі, хоча й успішні приклади. Зокрема, це двічі на рік Дні кар’єри, коли до нас приходять роботодавці і шукають собі працівників. Наших студентів запрошують повсюди, бо у часи кадрового голоду спеціалісти необхідні. Ще одним прикладом несистемної, але надзвичайно цікавої співпраці є гостьові лекції. В нашому випадку цим займаються Центр Дія.Бізнес у КНУ, що знаходиться на факультеті, та компанії-партнери.

- Студентів Економічного факультету КНУ запрошують повсюди, бо такі спеціалісти затребувані – як у часи кадрового голоду, так і в більш сталих умовах. Такий попит, з одного боку, свідчить про те, що наш здобувачі вищої освіти мають достатній рівень підготовки. З іншого боку, тут постають деякі питання до бізнесу – чи готовий він долучатись до навчання молодих спеціалістів.

Насправді, наше спільне завдання має полягати в тому, щоб бізнес брав участь у підготовці працівників, яких він хоче зростити.

Анжела Ігнатюк, декан Економічного факультету КНУ

По-друге, у нас діють програми дуальної освіти. Маємо таку програму з EY, в межах якої студенти паралельно навчаються в аудиторіях факультету і працюють на базі компанії, отримуючи частину освітніх кредитів в обох місцях.

По-третє, ми маємо вибірковий блок дисциплін для студентів, що дозволяє відправити студентів на один-два семестри до компанії отримувати знання та досвід у бізнесі.

До того ж, в світі дуже розповсюджена практика співпраці бізнесу та університетів, в межах якої компанії замовляють різноманітні послуги в академічних центрах. Проте така практика поодинока у нас. І це не через відсутність можливостей. Компанії надають перевагу своїм науково-дослідним структурам або приватним дослідницьким бізнесам, не звертаючись до місць концентрації наукової та дослідницької експертизи.

Водночас системна взаємодія потребує від бізнесу значно більшої залученості, ніж разові лекції чи коротка практика. Компаніям потрібно інвестувати час своїх експертів у роботу зі студентами, давати їм реальні завдання та супроводжувати їхній розвиток. Адже вони не просто прийшли на практику, і їхнє завдання – сісти в куточку зшивати папочки, складати справи за абеткою або ж вручну обраховувати таблички, з чим чудово може впоратися і Excel. Їх треба навчити, зацікавити, мотивувати. І лише тоді вдасться отримати «на виході» підготовленого фахівця.

Університет – це академічне середовище, відкрите до співпраці з практиками, які працюють в сучасному бізнес-середовищі. При факультеті діє Рада роботодавців, і ми постійно пропонуємо учасникам Ради проаналізувати всі наші освітні програми, визначити прогалини та запропонувати рішення.

Системний приклад – це навчальний курс від компанії. Це відповідальне ставлення як бізнесу загалом, так і кожного окремого студента, якого він хоче отримати як працівника.

Кейс банку «Південний»

На мою думку, партнерство економічного факультету з банком «Південний» – це  зразковий приклад співпраці освіти з роботодавцем, адже допомога з вихованням фахівців є квінтесенцією соціальної відповідальності бізнесу.

Коли до нас прийшли представники банку, запропонувавши співпрацю, ми доволі швидко погодились. Звичайно, попередньо оцінивши репутацію фінансової установи, їхню активність та динаміку розвитку. Нам, як факультету, дуже імпонують люди, які постійно перебувають в русі, бо ми самі такі.

Наше партнерство почалося з ремонту та облаштування кількох приміщень в корпусі факультету, які перетворилися на Academic Hub Pivdenny. Спочатку там проводилися періодичні лекції, які згодом стали системою, що є частиною довгострокового планування: зустрічі зі спеціалістами банку та запрошеними спікерами впродовж навчального семестру.

Еволюцією цього напряму є спецкурс, який з наступного навчального року стане частиною навчальної програми як вибіркова дисципліна для студентів всіх освітніх програм. Його читатимуть профільні працівники банку, а за результатом навчання студенти складатимуть залік.

Наш факультет співпрацює з банком і в інших сферах. В межах Міжнародного форуму «Економіка, фінанси, бізнес, управління», організатором якого є економічний факультет,  завдяки «Південному» було організовано та проведено велику кількість панельних дискусій, на яких обговорювалися реальні проблеми. Крім того, під егідою «Південного» проводилися круглі столи, на яких обговорювався стан справ у світовій та українській економіці із представниками економічної науки та банківської галузі.

Це дуже важливо для нас, оскільки робить факультет майданчиком для ведення наукової і практичної дискусії.

Багато було зроблено банком для забезпечення нашої енергонезалежності. Вони поставили в аудиторію інвертор, завдяки якому ми минулого року взагалі змогли провести вступну кампанію. Згодом був встановлений ще один інвертор, який забезпечує факультет інтернетом навіть попри відсутність світла.

Це партнерство демонструє, що факультет перебуває в діалозі з бізнесом: якщо з нами відомий банк «Південний» отже, ми не застрягли у власному академізмі. Крім того, це є сигналом батькам – якщо є таке партнерство, то проходження практики та, потенційно, перше місце роботи вже є.

Алла Ванецьянц, голова правління банку «Південний», розповіла про те, з чого почалася співпраця з університетом, результати та подальші плани ініціативи.

– Перша мотивація для старту проєкту полягала в тому, щоб підтримати навчальний процес для студентів та викладачів у період перших блекаутів, коли ніхто не був готовий до них. Вищі навчальні заклади були не пріоритетними для бюджету та волонтерів. КНУ імені Тараса Шевченка загалом і зокрема економічний факультет, як один із топових вишів, був у вразливому становищі. Коли ми почали першу співпрацю, представники університету виявили активність та оперативність у взаємодії, що позитивно вплинуло і на більш змістовне та масштабне партнерство згодом.

Саме економічний факультет максимально близький до нас в предметній галузі. Це дає можливість банку і нашим колегам бути максимально корисними для студентів, які обрали цю галузь для вивчення та подальшої діяльності.

Те, що проект триває вже 3 роки зі стабільним попитом, будучи не обов'язковим для студентів, вже говорить на користь успішності цієї ідеї та якості її виконання. І зараз йде підготовка оновленого курсу на наступний навчальний рік.

Спочатку ми оцінювали результати за кількістю відвідувань студентами, активністю на вокшопах та виконанням наших завдань. Зараз ми спостерігаємо, що важливим викликом як для наших студентів, так і для молоді в цілому – є розуміння якій галузі варто присвятити себе при надлишку інформації та альтернатив. Вони втомлюються, дезорієнтуються та губляться.

Тому в майбутньому думаємо над модулем, який дозволить студентам швидше визначитися з вибором, роблячи ставку на свої таланти та софт скіли. І було б круто, щоб за результатами наших воркшопів більшість студентів визначилися зі своєю бажаною роллю та напрямом діяльності.

Плани на майбутнє

Звичайно, історія розвитку вищої економічної освіти та співпраці академічної галузі з бізнесом далека від закінчення, бо потреб ще чимало. Якби всі факультети університету не мали партнерів з ділових кіл, невідомо, як би існувала освіта.

Проте сучасній освіті значно менш потрібні комп’ютери, проектори чи меблі, хоча це теж потрібно. Необхідно більше навчальних курсів від практиків, щоб студенти могли серед них обирати, відповідно до своєї спеціалізації. Це вигідно і для бізнесу, адже випускник, який прийде на роботу в компанію, вже матиме відповідні навички та знання.

Також університетам від бізнесу потрібні замовлення на науково-практичні дослідження. Вже є непоодинокі приклади замовлення послуг з боку бізнесу: проведення маркетингових досліджень, написання інституційних проєктів, оцінки шляхів масштабування або перспектив злиття та поглинання.

Але цей шлях осилить лише той, хто ним йтиме.