Нереалізовані можливості розвитку: як місцева громада оцінює рік затримки будівництва ВЕС на Полонині Руна

Майже рік на Закарпатті тривали судові процеси та громадські дискусії навколо будівництва вітрової електростанції на Полонині Руна. Лише наприкінці 2025- на початку 2026 року проєкт отримав остаточні юридичні підтвердження. 27 листопада апеляційний суд визнав законним затвердження детального плану територій (ДПТ), а 13 лютого Мінекономіки врешті надало позитивний висновок Оцінки впливу на довкілля (ОВД).

Втім, поки проєкт був на паузі, громада, за словами місцевої влади, втрачала час і можливості розвитку. Якою стала ціна річної затримки будівництва ВЕС потужністю 156 МВт нової генерації?

Голова Тур’є-Реметівської громади Надія Девіцька зазначає: наслідки затримки мають довгостроковий характер.

«Навіть якщо прямі фінансові втрати не завжди одразу видно в бюджеті, затримка через судові суперечки по ДПТ означає відтермінування реалізації інвестиційного проєкту, відкладені надходження до місцевого бюджету, затримку створення робочих місць та гальмування супутньої інфраструктури (дороги, комунікації, благоустрій)», – наголошує вона.

За словами очільниці громади, також серед нереалізованих шансів: відтерміновані податкові надходження (ПДФО, місцеві податки, орендна плата, інші платежі); робочі місця, які не були створені у період затримки; втрачені замовлення для місцевого бізнесу – у сферах будівництва, логістики, послуги, харчування та обслуговування; відкладені інфраструктурні покращення. А також ненадходження до бюджету громади коштів у вигляді 3% коштів від продажу електроенергії з ВЕС. За попередніми розрахунками, це може бути до 50 мільйонів гривень щороку.

Як зазначає Девіцька, точну суму втрат для громади,  можна визначити лише після окремого фінансово-економічного розрахунку, однак у будь-якому разі – це суттєві втрати для місцевого бюджету. «Зупинка великого проєкту на рік – це завжди дорого», – додала вона.

Судові процеси: що саме оскаржували

23 травня 2024 року Тур’є-Реметівська сільська рада затвердила детальний план території (ДПТ), який передбачає будівництво 30 вітроустановок компанією «Вітряні парки України» в урочищі Полонина Руна.

Рішення про затвердження ДПТ було оскаржене в суді МБО «Екологія-Право-Людина». Позивачі заявляли, зокрема, про екологічні ризики та можливі перетини планованої діяльності з територіями природно-заповідного фонду.

Водночас, як пояснює голова громади Надія Девіцька, предметом розгляду в судах були саме процедурні та містобудівні аспекти ухвалення Детального плану: порядок прийняття рішення, відповідність документації встановленим вимогам, окремі процедурні дії органу місцевого самоврядування.

27 листопада Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції та визнав законним рішення громади про затвердження ДПТ.

За словами Девіцької, у публічній дискусії часто змішуються різні за змістом процедури, хоча юридично вони мають різні функції:

ДПТ (Детальний план територій) визначає планувальні та просторові рішення;

ОВД (Оцінка впливу на довкілля) оцінює вплив запланованої діяльності на довкілля та встановлює екологічні умови й обмеження;

СЕО (Стратегічна екологічна оцінка) стосується оцінки впливу документів державного планування.

Після завершення судових спорів щодо ДПТ, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України надало позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля (ОВД №8343) щодо будівництва. Питання стратегічної екологічної оцінки також пройшли перевірку з боку Державної екологічної Інспекції України.

Висновки після судів

Після завершення судових розглядів громада, за словами її очільниці, зробила два ключові висновки.

Перший – необхідність максимальної юридичної та документальної підготовки на кожному етапі реалізації інвестпроєктів. Другий – активна комунікація з жителями. «Потрібно завчасно якісно пояснювати жителям різницю між ДПТ, ОВД і дозвільними процедурами, оперативно реагувати на побоювання та дезінформацію. Коли немає пояснення, інформаційний вакуум швидко заповнюється чутками», – зазначає Надія Девіцька.

У громаді наголошують: екологічні зауваження розглядають як підставу для фахової дискусії.

«Побоювання людей – це привід для професійної розмови. Ми не відкидаємо зауважень, але наполягаємо на фактах і документах, а не на чутках», – говорить голова.

«Ми за розвиток, але не будь-якою ціною. І водночас – проти безпідставного блокування, через яке громада втрачає можливості», – підсумовує вона. Головний принцип – діяти законно, прозоро та підтримувати відкритий діалог з людьми.