Трамп залишив Пекін без угоди із Сі Цзіньпіном — WSJ

Саміт між Дональдом Трампом та Сі Цзіньпінем у Пекіні завершився без проривних домовленостей, попри демонстративно дружню атмосферу та гучні заяви сторін.

Як пише The Wall Street Journal, за два дні переговорів США і Китай так і не уклали жодної великої угоди – ні щодо торгівлі, ні щодо Ірану чи ситуації навколо Тайваню.

Видання зазначає, що зовнішня «помпезність» візиту приховала глибокі розбіжності між Вашингтоном і Пекіном. Другий день переговорів мав показати, чи здатні сторони перейти від дипломатичних жестів до конкретних рішень, однак цього не сталося.

Ще восени минулого року США та Китай домовилися про торговельне перемир’я після масштабної тарифної війни, обмежень на експорт американських чипів та фактичної блокади китайських поставок рідкоземельних металів.

Тоді сторони відклали нові радикальні кроки на рік, щоб спробувати укласти ширшу торговельну угоду. Проте після зустрічі у Пекіні жодних ознак такого компромісу не з’явилося.

Проте Трамп стверджує, що переговори пройшли «чудово».

За словами президента США, Пекін погодився замовити 200 літаків компанії Boeing.

«Сьогодні він (голова КНР Сі Цзіньпін) домовився про одне: він замовить 200 літаків. 200 великих літаків», – повідомив Трамп в інтерв'ю Fox News. Він не уточнив, про які саме моделі літаків Boeing йдеться.

При цьому, як пише Reuters, розмір угоди виявився набагато меншим, ніж очікувалося. За словами джерел агентства, переговори йшли про закупівлю 500 літаків.

«Знаєте, минулого разу ми уклали близько 36 угод. Зараз набагато більше», – стверджує Трамп.

«Вони погодилися купувати нафту у Сполучених Штатів. Вони приїдуть до Техасу – ми направимо китайські судна до Техасу, Луїзіани, Аляски. Я думаю, це одна з речей, за якими ми досягли домовленості», – стверджує американський президент.

Трамп запросив Сі Цзіньпіна до Вашингтон у вересні, однак аналітики вважають, що Пекін може використати перспективу цього візиту як інструмент тиску – для стримування поставок американської зброї Тайваню.

Окремою темою переговорів став Іран. Трамп після саміту заявив, що США та Китай нібито мають спільну позицію щодо недопущення появи в Тегерана ядерної зброї та необхідності відкриття Ормузької протоки для судноплавства.

Однак офіційний Пекін висловлювався значно стриманіше, закликаючи до продовження дипломатичних переговорів. Китайське МЗС уникло підтримки жорстких формулювань Вашингтона щодо Ірану.

У центрі напруги залишилося й питання Тайваню. За даними WSJ, Сі Цзіньпін попередив Трампа, що неправильне вирішення тайванського питання може призвести до «зіткнення або навіть конфлікту» між США та Китаєм.

Американські аналітики вважають, що Пекін намагається змусити Вашингтон до більш передбачуваної політики – без раптових санкцій, нових мит чи кроків, які Китай вважає порушенням своїх «червоних ліній».

У підсумку саміт лише тимчасово знизив ризик різкого загострення між двома найбільшими економіками світу, але не усунув ключових суперечностей у питаннях торгівлі, безпеки та геополітики.