Війна стала надто дорогою для агресора: The Economist пояснив, як Україна змінила правила сучасного бою

російське вторгнення в Україну стало одним із головних доказів того, що сучасні війни більше не працюють за старими правилами. Нові технології зробили наступ значно складнішим, і навіть відносно слабші держави отримали інструменти для виснаження набагато сильнішого противника.

Джерело. Такі висновки робить The Economist у аналітичній статті «The new shape of war».

На думку авторів, війна росії проти України стала прикладом того, як дешеві безпілотники, сенсори, супутники та системи спостереження фактично перетворили поле бою на величезну «зону ураження», де приховати війська дедалі важче.

Масштаб глобальної епідемії війн вражає окремо: у 2025 році у світі нарахували 65 активних збройних конфліктів за участю держав – найбільше з 1946 року, відколи ведеться облік.

Ще кілька років тому великі армії робили ставку на швидкий прорив, концентрацію сил та перевагу в авіації. Українська війна показала, що ці принципи більше не гарантують успіху.

Сьогодні на багатьох ділянках фронту українські військові змушені пересуватися невеликими групами, а частину завдань уже виконують наземні роботи. Безпілотники доставляють боєприпаси, проводять розвідку, евакуюють поранених і знищують цілі далеко за лінією фронту.

Поранених вивозять наземні роботи – лише за перші три місяці 2026 року вони виконали понад 24 000 таких місій. Війна стала водночас нелюдською і дивно буденною: дрони збирають із тих самих ланцюжків постачання, що й споживчу електроніку.

The Economist називає український фронт прикладом нової реальності, де головною проблемою стає не захоплення території, а виживання під постійним спостереженням.

Навіть панування в небі вже не рятує, навіть з’явився новий термін – «повітряний літораль»: нижній шар атмосфери до 4000 метрів, який живе власним життям. Великі дорогі літаки там не літають, а простір віддано дешевим дронам. Як великі флоти безпорадні на мілководді серед мін і малих катерів, так і потужні ВПС тепер мусять боятися «мілин на дні атмосфери».

Видання зазначає, що західні армії виявилися значно менш готовими до нової реальності, ніж багато хто вважав.

Саме тому країни НАТО зараз залучають українських військових до навчань та обміну досвідом. Особливий інтерес викликають українські напрацювання у сфері боротьби з дронами, радіоелектронної боротьби та використання безпілотних систем на полі бою.

Водночас автори наголошують, що світові армії не повинні просто копіювати український досвід, адже майбутні війни можуть відбуватися в інших умовах і на значно більших територіях.

Дрони зробили слабших сильнішими

Ще один висновок, який робить видання із війни в Україні – високоточна зброя більше не є привілеєм наддержав.

Якщо раніше дорогі ракети та системи наведення могли дозволити собі лише найбагатші країни, то сьогодні навіть відносно дешеві безпілотники здатні завдавати серйозних втрат арміям із набагато більшими бюджетами.

Саме це, на думку видання, допомогло Україні протистояти росії протягом понад чотирьох років повномасштабної війни.

«Україна не змогла б утримувати оборону так довго без дешевих високоточних систем», – зазначають автори.

«Розумна» зброя США теж перестала бути всесильною. Американські керовані снаряди Excalibur спершу влучали у 7 випадках із 10 – а за кілька місяців, коли росіяни навчилися їх глушити, точність впала до 6%.

У відповідь під Курськом росіяни почали керувати дронами по оптоволоконному кабелю – адаптація технології часів Другої світової, який тепер використовують обидві сторони.

Війна більше не гарантує швидкої перемоги

Одним із головних уроків останніх років The Economist називає те, що технології не лише роблять армії сильнішими, а й суттєво ускладнюють досягнення швидкої перемоги.

росія планувала захопити Київ за три дні, але війна перетворилася на виснажливий багаторічний конфлікт. Подібні проблеми виникли й в інших сучасних війнах, де навіть потужні держави не змогли швидко досягти поставлених цілей.

Іран – ще наочніший приклад стійкості слабшого. Після 13 000 ударів по ньому він зберіг близько 70% ракет і 75% пускових установок.

На думку авторів, новітні технології зробили агресію менш вигідною стратегією, адже тепер навіть слабша сторона здатна роками завдавати противнику значних втрат.

Чим розумнішою стає зброя, тим дурнішим є рішення воювати

Головний висновок матеріалу звучить парадоксально – «розумні» технології роблять війну нерозумним вибором: що більш технологічною стає війна, то менш привабливою вона має виглядати для потенційних агресорів.

Приклад розвитку технологій – американська система націлювання Maven в операції проти Ірану обробляла близько 400 цілей на день. Але коли її інтегрують з ШІ-моделями – зокрема, Claude від Anthropic і французький Mistral – вважається, що вона зможе видавати 5000 цілей на день, далеко за межею людських можливостей.

Ціна людських втрат зростає так само геометрично. The Economist оцінює російські втрати в 1,1–1,4 млн убитих і поранених – це кожен 25-й чоловік до 50 років. Українські втрати менші числом, але важчі пропорційно – приблизно кожен 16-й у віці 18–49.

Змінюється навіть те, як людина сприймає війну. Колись вважалося, що екран «стерилізує» війну, робить смерті невидимими. Тепер навпаки: підприємці монтують FPV-відео із застиглими обличчями приречених солдатів у відеоролики під музику. Війна дедалі більше нагадує дистанційну гру.

Україна стала першою великою війною епохи масових дронів, штучного інтелекту та цифрового поля бою. І цей досвід змушує військових стратегів у Вашингтоні, Брюсселі, Москві та Пекіні переглядати власні уявлення про те, як виглядатимуть конфлікти майбутнього.

Як підсумовує The Economist, сучасні технології переконливо демонструють: почати війну значно легше, ніж її виграти.

Бекграунд. Як повідомлялося, директор зі стратегії американської оборонної компанії Anduril Крістіан Броуз розповів, що війна росії проти України змінила уявлення про сучасні бойові дії та поставила під сумнів підходи, на яких десятиліттями будувалися провідні армії світу.