Ель-Ніньйо наближається до України: під загрозою врожай кукурудзи та соняшнику

Українські аграрії можуть зіткнутися з серйозним кліматичним викликом – синоптики та кліматологи попереджають про високу ймовірність розвитку явища Ель-Ніньйо у 2026 році, а його пік прогнозують саме на липень – критичний період для формування врожаю кукурудзи та соняшнику.

Джерело. Про це пише agroreview.com.

За оцінками міжнародних метеорологічних центрів, ймовірність формування Ель-Ніньйо влітку становить понад 80%, а до кінця року може зрости майже до 96%.

Ель-Ніньйо – це масштабне кліматичне явище, пов'язане з аномальним нагріванням поверхневих вод у центральній та східній частині Тихого океану. Хоча виникає воно за тисячі кілометрів від України, його наслідки відчуває практично весь світ.

Такі зміни порушують глобальну циркуляцію атмосфери та можуть призводити до хвиль спеки, посух, злив і температурних рекордів у різних регіонах планети.

Для України Ель-Ніньйо зазвичай означає дуже спекотне літо та підвищений ризик посухи саме в той час, коли основні польові культури проходять найважливіші етапи розвитку.

Найбільший ризик – липень, тож особливу тривогу викликає ситуація з кукурудзою. Саме в липні більшість посівів входить у фазу цвітіння та запилення.

Аграрні експерти зазначають, що при температурах вище 35 градусів пилок кукурудзи стає менш життєздатним, через що погіршується формування качанів. У разі тривалої спеки втрати врожайності можуть сягати 20–40% залежно від регіону.

Соняшник вважається більш стійким до високих температур, однак під час тривалої посухи також втрачає врожайність. Схожа ситуація вже спостерігалася у 2024 році, коли врожай кукурудзи скоротився на 16%, а соняшнику – на 22%.

Україна залишається одним із найбільших світових експортерів кукурудзи, соняшникової олії та зернових культур. Тому проблеми з урожаєм можуть вплинути не лише на фермерів, а й на валютну виручку країни, логістику та експортні надходження.

На світових ринках неврожай традиційно супроводжується зростанням цін на зерно та рослинні олії, що частково компенсує втрати виробників, але водночас підвищує загальні ризики для продовольчої безпеки.

За міжнародними оцінками, країни, які інвестували у розвиток метеорологічних служб, систем раннього попередження та програми адаптації до змін клімату, змогли скоротити економічні втрати від попередніх циклів Ель-Ніньйо на 30–40%.

В Україні аграрний сектор забезпечує значну частину валютних надходжень держави, однак система спостереження за погодними ризиками та кліматичним моніторингом досі поступається багатьом країнам ЄС.

Експерти наголошують, що кожна гривня, вкладена в якісні прогнози, супутниковий моніторинг та агрометеорологію, може зберегти мільярди гривень майбутнього врожаю.

Бекграунд. Тим часом повідомлялося  про удар по українському ячменю – найбільший покупець скорочує імпорт на 90%, але ринок шукає вихід.