росіяни не лише б’ють по АЗС, а й полюють на бензовози: директор «А-95» - про ситуацію на паливному ринку

Попри значні втрати через російські атаки, оператори АЗС не планують припиняти роботу, однак українцям доведеться звикати до нових правил користування заправками.

Про це повідомив директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, підбиваючи підсумки перших тижнів липня.

За оцінками експерта, внаслідок російських ударів постраждали близько 200 об'єктів паливної інфраструктури – АЗС та нафтобаз.

Найбільших втрат зазнали провідні оператори ринку:

• ОККО – 4 нафтобази та 8 автозаправних комплексів;
• WOG – 22 об'єкти;
• «Укрнафта» – 12 об'єктів.

Втрати, зазначає Куюн, є практично в усіх великих мереж.

Після наради з прем'єр-міністром оператори підтвердили готовність продовжувати роботу, хоча частина сервісів буде скорочена.

За словами Куюна, через постійну загрозу ударів мережі, ймовірно, скорочуватимуть графіки роботи, а сервіси тимчасово відійдуть на другий план.

Експерт рекомендує водіям заправлятися завчасно, планувати поїздки і мінімізувати час перебування на АЗС.

«Не час зараз пити каву або чай на заправках», – наголошує він.

Окремою проблемою Куюн називає нову тактику російських військ – вони почали полювання на бензовози, що створює додаткові ризики для логістики та доставки пального по країні.

Куюн також різко розкритикував намір уряду найближчим часом повноцінно запровадити закон про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів (МЗНН).

На його думку, вимагати від бізнесу створення додаткових резервів у ситуації, коли паливна інфраструктура регулярно стає мішенню російських ракет і дронів, нелогічно.

Він звертає увагу, що держава не передбачила компенсацій у разі знищення резервуарів чи самого пального.

Варіант із зберіганням за кордоном також має ризики, хоча формально закон дозволяє розміщувати до 50% обов'язкових запасів за межами України.

Однак Куюн вважає цей механізм малореалістичним через такі фактори:

• у сусідніх країнах бракує вільних резервуарів;
• необхідна додаткова логістична інфраструктура;
• отримання ліцензій та дозволів є складним;
• під час нової великої кризи країни можуть просто заборонити експорт пального, як це вже відбувалося під час конфлікту навколо Ормузької протоки.

Натомість експерт пропонує стимулювати розвиток підземних сховищ пального в Україні.

Водночас він визнає, що навіть такі об'єкти не можна вважати повністю захищеними від російських ударів.

Куюн також звернув увагу на нове загострення навколо Ормузької протоки.

Світові ціни на нафту вже повернулися майже до $80 за барель, а дизельне пальне в Європі знову суттєво подорожчало.

При цьому він зазначає, що хоча заборона експорту дизеля з росії є позитивною новиною для України, зростання нафтових котирувань збільшує доходи кремля від експорту сирої нафти.

Водночас Куюн позитивно оцінив початок продажів бензину Е10 з додаванням біоетанолу.

За його словами, після запуску програми не спостерігається ні дефіциту, ні скарг на якість, ні різкого підвищення цін.

Однак експерт нагадує, що через війну більшість такого бензину наразі імпортується, тому початкова ідея підтримки українських виробників біоетанолу фактично не реалізувалася.

На думку директора «А-95», український паливний ринок уже довів свою стійкість у кризах 2022 та 2026 років завдяки диверсифікації поставок і гнучкій логістиці, однак нові регуляторні вимоги мають враховувати воєнні реалії, щоб не створити додаткових ризиків.

Бекграунд. Нагадаємо, раніше Юлія Свириденко повідомила, що в Україні наразі немає дефіциту пального, водночас уряд готує додаткові рішення для забезпечення безперебійного постачання на тлі російських атак по паливній інфраструктурі.