Україна заплатила за озброєння понад $1 млрд, але закуплене не дійшло до фронту

Україна заплатила за озброєння понад $1 млрд, але закуплене не дійшло до фронту

11,2 млрд грн досі залишаються пов’язаними з тривалими судовими процесами щодо чотирьох проблемних постачальників

Україна заплатила за озброєння понад $1 млрд, але закуплене не дійшло до фронту
фото DR

Агентство оборонних закупівель Міністерства оборони України на початку 2026 року мало понад $1 млрд простроченої дебіторської заборгованості за контрактами на постачання озброєння, боєприпасів та військового обладнання. Частину цих поставок так і не було виконано вчасно.

Такі дані підтвердило Міністерство оборони України, про що пише у своєму матеріалі ClashReport. Станом на 1 січня 2026 року обсяг простроченої дебіторської заборгованості Агентства оборонних закупівель становив 45,8 млрд грн – близько $1,07 млрд.

Йдеться про контракти, за якими державні кошти вже були перераховані, але відповідні поставки або документи залишалися невиконаними.

Масштаб проблеми різко зріс упродовж останніх років: наприкінці 2024 року сума становила 14,7 млрд грн, а станом на 31 грудня 2025-го – вже близько 18 млрд грн. За кілька місяців вона зросла до 45,8 млрд грн.

Різке збільшення прострочених зобов’язань викликало критику з боку українських антикорупційних організацій.

У Центрі протидії корупції такі невиконані оборонні контракти назвали «зброєю на папері» – адже за кожним контрактом, який не виконується вчасно, стоять боєприпаси, дрони, техніка або інше обладнання, яке українські військові не отримують тоді, коли воно їм необхідне.

Проблеми виникали не лише через постачальників. Значна частина стрибка наприкінці 2025 року була пов’язана з особливостями контрактів: одразу за великою кількістю угод строки виконання спливли 31 грудня.

Окремо на виконання оборонних контрактів вплинули російські удари по українських підприємствах. Влітку 2025 року атаки пошкодили два великі підприємства оборонної промисловості, через що були призупинені контракти загальною вартістю понад 20,1 млрд грн.

Ситуацію ускладнювала й недостатня прозорість закупівель.

Антикорупційні активісти та народна депутатка Вікторія Сюмар звинувачували Агентство оборонних закупівель у спробах публічно занижувати масштаби проблеми та обмежувати доступ до інформації про виконання контрактів.

Така закритість ускладнювала контроль за недобросовісними постачальниками, застосування штрафів та повернення державних коштів.

Після тиску з боку громадськості Міністерство оборони оприлюднило перевірені показники безпосередньо, оминаючи внутрішні обмеження агентства.

Водночас ситуація до літа 2026 року суттєво покращилася.

За даними Агентства оборонних закупівель, до кінця липня обсяг простроченої дебіторської заборгованості вдалося скоротити приблизно втричі – до 14,6 млрд грн.

Частину проблемних контрактів вдалося закрити після відновлення роботи пошкоджених російськими ударами підприємств оборонної промисловості та завершення ними відкладених поставок.

Однак близько 11,2 млрд грн досі залишаються пов’язаними з тривалими судовими процесами щодо чотирьох проблемних постачальників за контрактами, укладеними у 2024 році.

Міністерство оборони тепер планує посилити контроль за виконанням оборонних контрактів: агентство має щоквартально публічно звітувати про стан дебіторської заборгованості та виконання зобов’язань постачальниками.

Бекграунд. Нагадаємо, Федоров пояснив, чому його реформи держзакупівель стали причиною відставки.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло