78% компонентів навігації «Іскандера» — американські: російська ракета напряму залежить від західних технологій

російська балістична ракета «Іскандер-М» досі значною мірою залежить від західної електроніки, попри багаторічні спроби москви замістити імпорт. Близько 78% ідентифікованих компонентів її інерціальної навігаційної системи мають американське походження.

Джерело. Про це зазначається  в аналізі Незалежної антикорупційної комісії (NAKO).

Йдеться про компоненти інерціальної навігаційної системи ракети 9М723 «Іскандер-М», а не про 78% усієї ракети. Ця система визначає положення боєприпасу та відстежує його рух під час польоту, тому її робота є критично важливою для точності удару.

Дослідники встановили, що американські виробники є найбільшим джерелом компонентів у проаналізованій навігаційній системі.

Зокрема, майже 40% усіх ідентифікованих американських компонентів припадає на Analog Devices, ще близько 12% – на Texas Instruments. Решта 48% американської частки розподілена між 11 іншими виробниками.

За країнами походження компоненти системи розподілилися так:

• США – 78%;
• Японія – 9,4%;
• Тайвань – 6,3%;
• Швейцарія – 6,3%.

NAKO зазначає, що це не другорядні деталі, оскільки виявлені мікросхеми забезпечують обробку сигналів, аналого-цифрове перетворення, цифрову ізоляцію, керування живленням та роботу пам’яті.

москва роками намагається локалізувати виробництво озброєнь і замінити західні компоненти російськими. Частину іноземних деталей, переважно простіших, їй справді вдалося замістити.

Однак із високоточною електронікою не склалося – компоненти, які відповідають за високоточну обробку сигналів і перетворення даних, залишаються сферою залежності від іноземних виробників.

За раніше оприлюдненими даними ГУР щодо «Іскандера-М», із 140 оприлюднених компонентів ракети лише близько чверті виготовлені російськими підприємствами. 63 компоненти – майже половина – виробляють компанії зі США.

Ще вісім мають швейцарське походження, вісім – білоруське, по чотири – німецьке та тайванське, три – китайське.

ГУР також повідомляє, що в одному з ключових елементів системи наведення – блоці обробки польотної інформації – лише 5 із 43 компонентів виготовлені на росії. Критично важливі мікропроцесори, FPGA, пам’ять, цифро-аналогові та аналого-цифрові перетворювачі походять від американських і тайванських виробників.

За оцінкою ГУР, російський ВПК здатен виробляти понад 200 крилатих і балістичних ракет на місяць, причому серед головних пріоритетів – «Іскандер-М», Х-101 та «Калібр». Орієнтовний запас «Іскандерів-М» оцінювався приблизно у 130 ракет.

За оцінкою президента Володимира Зеленського, росія може загалом виробляти до 1300 балістичних ракет на рік, а її поточний запас становить близько 600–630 ракет.

Від західної електроніки залежать не лише «іскандери». Станом на серпень 2026 року українська воєнна розвідка ідентифікувала 5816 іноземних компонентів у 202 системах російського озброєння.

Серед них – американський мікрокомп’ютер Nvidia Jetson Orin, знайдений у новій російській крилатій ракеті С-71 «Монохром», а також інерціальний модуль із компонентами Texas Instruments і японської TDK.

Бекграунд. Нагадаємо, ГУР розкрило 35 компаній, задіяних у виробництві ракет «Іскандер-М».