російський ЗПГ тримається на 15 танкерах: ЗМІ знайшли «слабку ланку» в поставках газу з росії в ЄС

російський експорт скрапленого природного газу має значно вразливішу логістику, ніж нафтовий: ключовий проєкт «Ямал СПГ» залежить від невеликого флоту спеціалізованих криголамних танкерів і європейської інфраструктури.

Джерело. На це звертає увагу німецьке видання N-tv, аналізуючи можливості для подальшого скорочення доходів росії від експорту енергоносіїв.

За даними Kpler та аналітичної організації Urgewald, у першій половині 2026 року з «Ямал СПГ» було відправлено 140 вантажів, із яких 136 – понад 97% – прибули до портів ЄС. Китай отримав лише чотири партії. Обсяг поставок до Європи становив 9,97 млн тонн, а їхню вартість Urgewald оцінює приблизно у 5,96 млрд євро.

Таким чином, Європа фактично стала не просто покупцем російського газу, а важливою частиною логістичного ланцюга «Ямал СПГ». російський газ надходить до європейських LNG-терміналів, де його регазифікують і подають у газотранспортну систему. Серед найбільших покупців – Франція, Іспанія та Бельгія.

Особливість «Ямал СПГ» у тому, що його не можна обслуговувати звичайним флотом. Через складні умови в Арктиці проєкт використовує спеціальні танкери льодового класу Arc7.

Їх дуже мало – всього 15 суден, спеціально побудованих для роботи на маршрутах «Ямал СПГ». Саме ця концентрація створює потенційну вразливість: вихід із ладу навіть частини такого флоту може серйозно ускладнити російський LNG-експорт.

Причому більшість цих суден пов'язані із західними компаніями. За даними N-tv, 11 із 15 танкерів належать грецькій Dynagas, ще частина – британським та японським структурам. Urgewald оцінює, що пов'язані з Dynagas судна забезпечили понад третину поставок «Ямал СПГ».

Це створює для України складну ситуацію: атаки на танкери могли б завдати удару по російському експорту, але водночас зачепили б судна із західними власниками.

Інша особливість російського LNG-сектору – невелика кількість ключових об'єктів. N-tv з посиланням на Kyiv Independent пише про п'ять російських LNG-терміналів, які працюють, причому лише два з них – «Висоцьк» та «Портовий» на Балтійському морі – перебувають у межах досяжності українських далекобійних дронів.

Основні арктичні потужності розташовані значно далі. Хаб «Ямал СПГ» та сусідній Arctic LNG 2 на півострові Гидан – приблизно за 3100 км від України.

Водночас українські далекобійні дрони вже долали понад 2000 км, а найвіддаленіший відомий удар по російській нафтопереробній інфраструктурі – по Омському НПЗ – відбувся приблизно за 2500 км.

Розвиток українських далекобійних систем потенційно змінює розрахунки щодо захищеності російської енергетичної інфраструктури.

При цьому Євросоюз ухвалив рішення поступово припинити імпорт російського газу. За даними Єврокомісії, частка російського газу в імпорті ЄС скоротилася з 45% у 2021 році до 12% у 2025-му, але торік ЄС усе ще імпортував близько 36 млрд кубометрів російського газу.

Щодо ЗПГ графік жорсткіший: залишковий імпорт російського LNG має бути повністю припинений до кінця 2026 року, тоді як для трубопровідного газу остаточний дедлайн – не пізніше кінця листопада 2027 року.

Водночас у першій половині 2026 року Європа отримала рекордні обсяги «Ямал СПГ» – на 16% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. За оцінкою Urgewald, тільки за шість місяців ЄС заплатив за цей газ близько 5,96 млрд євро.