facebook.com
mind
П'ять країн, з якими варто укласти ЗВТ після Канади

П'ять країн, з якими варто укласти ЗВТ після Канади

І з якими ще країнами слід зміцнювати торговельне партнерство

П'ять країн, з якими варто укласти ЗВТ після Канади
Фото pixabay.com

Україна й Канада продовжують активно підтримуваний українською діаспорою курс на поглиблення взаємовідносин не лише на політичному, а й на економічному рівні. 14 березня Верховна Рада ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між нашими державами. Давайте проаналізуємо, які наслідки матиме ЗВТ з Канадою для українських виробників продовольства. А також – які країни можна вважати перспективними для України в плані зовнішньої торгівлі.

Найперше, на що варто звернути увагу – угода ратифікована лише українським парламентом. Щоб ЗВТ почала діяти, необхідна ратифікація угоди з боку канадського сенату, підписання президентом України та генерал-губернатором Канади, після чого відбудеться обмін ратифікаційними документами. Тільки за місяць після затвердження всіх необхідних процедур угода набере чинності. Тому поки що складно говорити про якісь терміни початку дії ЗВТ.

До того ж не варто очікувати, що ЗВТ з Канадою дасть значні вартісні вигоди для аграрного експорту. В останні три роки частка цієї країни у загальній сумі продовольчого експорту з України не перевищує 0,03%. У 2016 році експорт сільськогосподарської продукції з України до Канади склав $4,86 млн. Це на 45% більше за показник 2015 року ($3,36 млн) і на 3% перевищує експорт 2014 року ($4,68 млн), та однаково не є значною сумою на фоні можливостей наших експортерів.

Угодою про вільну торгівлю передбачено, що з моменту набрання нею чинності від мит буде звільнена вся продовольча продукція українського виробництва, крім тієї, до якої Канада застосовує тарифне квотування. До цих товарів належать пшениця, ячмінь і продукція їх переробки, молочні продукти, курятина й індичатина, яйця і яєчні продукти, свинина, арахісове масло й маргарин. Основні експорті продукти, які Україна постачає на канадський ринок: мед, рослинна олія, насіння олійних культур та продукти переробки овочів, обходять це обмеження. Сильний експортний потенціал мають також крупи та зернові (крім пшениці і ячменю). За рахунок цього Рада з питань експорту продовольства (UFEB) очікує, що потенційне зростання експорту до Канади може скласти близько $3 млн.

Що ж до «молочки» та м’ясної продукції, ми не очікуємо, що квоти за цією продукцією будуть вибиратися, оскільки канадський ринок дуже конкурентний. Змагатися за нішу нам доведеться з виробниками з США, які дуже міцно тримають свої позиції на цьому ринку протягом багатьох років. Крім того, Канада має потужне власне виробництво цієї продукції, адже тарифні квоти спрямовані саме на захист свого виробника.

Нашому виробникові також не варто дуже хвилюватися щодо напливу канадської продукції. Переважна більшість українських виробників конкурентні на власному ринку. Але через дефіцит червоного м’яса на українському ринку та приблизно рівну собівартість нашого й канадського продукту вітчизняні виробники яловичини належать до тієї меншості, яка може зіткнутися з необхідністю конкурувати з канадцями. Тому уряд вчинив правильно, відстоявши поетапне скасування мита на яловичину, тим самим даючи нашим виробникам можливість підготуватися.

Поки що основна вигода для українських продовольчих компаній від ЗВТ з Канадою – це стимул розвиватися, який працюватиме в довгостроковій перспективі так само, як і Угода про вільну торгівлю з ЄС. Ми спостерігаємо зростання експорту в напрямку Європи; підприємства отримують єврономери, оптимізують витрати, намагаються стати конкурентними, знаючи, що ці дії відкривають для них не лише європейський ринок, а й ринки багатьох країн Азії та Африки. Такі самі можливості надає ЗВТ з Канадою, робота на ринку якої стане вихідною точкою для багатьох перспектив.

Давайте розглянемо, з якими ще країнами – торговими партнерами України варто було б укласти угоди про зону вільної торгівлі. І на які додаткові можливості при цьому розраховувати та на які нюанси зважати.

Китай

Імпорт продуктів харчування

$102,79 млрд

Частка України в імпорті

1,67%

Топ-3 груп товарів у поставках з України

рослинна олія (51%)

зернові (45%)

продукти борошномельної промисловості (2%)

Очевидно, що зростаючий внутрішній ринок Китаю здатен спожити набагато більше, аніж на даний час виробляє наша харчова промисловість. Крім того, ми цілком здатні задовольнити вимоги цього ринку щодо якості. Однак, якщо гіпотетично ми розглядаємо вільну торгівлю з КНР, потрібно розуміти, що інтереси інших галузей, крім сільського господарства, у цьому випадку постраждають через необхідність конкурувати із зазвичай дешевшою китайською продукцією.

Японія

Імпорт продуктів харчування

$62,78 млрд

Частка України в імпорті

0,70%

Топ-3 груп товарів у поставках з України

тютюн і промислові замінники тютюну (54%)

зернові (44%)

молочні продукти, яйця, мед (1%)

Японія – це високомаржинальний ринок, який за належного підходу гарантує не просто високу виручку, а й довгострокове партнерство з контрагентом. Ця країна – достатньо потужний імпортер продовольчої продукції, але вимагає скрупульозного ставлення до питання якості. Навіть одного випадку недобросовісного підходу з боку єдиного виробника достатньо, щоб японці принципово відмовилися від співпраці з українськими компаніями. Такі прецеденти вже існують, тому навряд чи можна вести мову про легке входження на ринок Японії з продовольчими продуктами, але ЗВТ, безумовно, сприяла б отриманню вищезгаданих вигод.

Південна Корея

Імпорт продуктів харчування

$25,93 млрд

Частка України в імпорті

2,08%

Топ-3 груп товарів у поставках з України

зернові (96%)

тютюн і промислові замінники тютюну (1%)

залишки та відходи харчової промисловості (1%)

Південна Корея – це також ринок для тих, хто готовий вкладати людський та фінансовий ресурс у тривалу роботу зі встановлення ділових зв’язків. За умови витримки з боку експортера він завжди може розраховувати на дуже вигідну і довгострокову співпрацю. Надзвичайної важливості на цьому ринку набуває неординарне просування продукції, про чому це стосується не споживацької аудиторії, а й трейдерів та дистриб’юторів. До таких підходів на даний момент, на жаль, готова далеко не кожна українська компанія. Втім, від ЗВТ з Південною Кореєю можна було б очікувати як розширення експортних груп, так і збільшення надходжень валюти в країну за рахунок високої дохідності продажів.

Ірак

Імпорт продуктів харчування

$12,59 млрд

Частка України в імпорті

0,60%

Топ-3 груп товарів у поставках з України

м'ясо та їстівні субпродукти (57%)

молочні продукти, яйця, мед (11%)

їстівні плоди та горіхи (9%)

Багатообіцяючою для нашої харчової промисловості могла б стати ЗВТ з Іраком. Ця країна є одним з найбільших споживачів української курятини, яєчної продукції та рослинної олії. Експорт зможуть наростити також вітчизняні виробники «молочки», фруктів, круп, адже ця продукція наших виробників уже успішно продається на даному ринку, а оскільки Ірак залежить від імпортного продовольства, цей перелік може бути значно розширений.

Єгипет

Імпорт продуктів харчування

$10,94 млрд

Частка України в імпорті

8,87%

Топ-3 груп товарів у поставках з України

зернові (57%)

насіння і плоди олійних культур (23%)

рослинна олія (9%)


Єгипет також знаходиться серед ключових споживачів нашої аграрної продукції. Переважно це зернові та олія. Потрібно пам’ятати, що Єгипет – це, так би мовити, вікно до Африки для молочної продукції, адже єгипетські трейдери забезпечують «молочкою» багато сусідніх країн. Однак для того, щоб Єгипет дійсно зміг замінити для нас втрачений російський ринок, нам необхідно дещо переорієнтувати своє виробництво, зокрема, на білі сири. Звісно, ЗВТ стимулювало б цей процес.

Зону вільної торгівлі з кожною окремою країною слід оцінювати комплексно, адже йдеться не лише про експорт продовольчої продукції, а й про можливу конкуренцію в інших галузях економіки з боку виробників з країни – потенційного партнера по ЗВТ. Саме тому, незважаючи на очевидні вигоди для аграрної галузі, наприклад, ЗВТ з Китаєм чи Південною Кореєю навряд чи могла б розглядатися найближчим часом.