«Пiти красиво»: що буде з бiзнесом у разi смертi спiввласника

Нещодавно Верховною Радою у другому читанні та в цілому було прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» (№4470). Є великі шанси на позитивне голосування і стосовно закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю (№4666). Ці два нормативно-правові акти здатні здійснити справжню революцію у корпоративному управлінні для більше ніж півмільйона компаній в Україні.

Наразі діяльність ТОВ регулюється законом про господарські товариства, прийнятим ще на початку 1990-х. Тобто сучасне законодавство абсолютно не відповідає реаліям сьогодення і значно стримує розвиток підприємництва в Україні та негативно впливає на бізнес-клімат і позиції держави у міжнародних рейтингах.

Зазначені закони значно підвищують можливості учасників ТОВ щодо управління своїм підприємство так, як вони самі хочуть, а не як жорстко встановлено законодавством. Так, у статуті компанії може бути прописано багато індивідуальних норм стосовно реалізації прав засновників, учасники можуть укладати між собою корпоративні договори с детальним описом, яким чином регулюються відносини між засновниками, та більш детально зазначати, як відбувається вхід та вихід зі складу учасників ТОВ після його створення.

Зокрема, окремі статті майбутнього закону регулюють питання виходу зі складу учасників ТОВ у разі смерті або зникнення безвісти учасника.

Так, ст. 25 передбачено, що у разі довготривалої бездіяльності спадкоємця або правонаступника учасника товариства, для того щоб не блокувати роботу ТОВ, через рік з дня смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізичної особи чи припинення учасника – юридичної особи рішення про ліквідацію товариства та інші рішення, необхідні для ліквідації товариства, приймаються загальними зборами учасників без врахування голосів такого учасника.

Також після того, як мине один рік з дня смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника – фізичної особи чи припинення учасника – юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства не перевищує 50%, товариство може виключити такого учасника з товариства в позасудовому порядку рішенням загальних зборів учасників без врахування голосів цього учасника.

Нагадаю, згідно з чинним законодавством у спадкоємців є шість місяців, аби прийняти спадщину. Тобто пропонується відвести рік для того, щоб можливі спадкоємці, у разі відсутності заповіту, вирішили між собою питання отримання спадщини у вигляді частки у ТОВ.

Звісно, на практиці судові баталії можуть тривати більше, ніж один рік. Але щоб не заважати діяльності ТОВ, такого учасника можуть виключити. Але в законі сказано, що розрахунок з таким спадкоємцем (правонаступником) учасника все одно відбувається – грошима або іншим майном пропорційно до розміру частки такого учасника.

Іншими словами, метою є безперервність ефективної роботи ТОВ, а не рейдерство щодо спадкоємців.

Вважаю, що такі норми є абсолютно робочими, більш того, у статуті можуть бути прописані інші умови, зокрема, що спадкоємець або правонаступник може вступити до товариства лише за згодою інших учасників товариства.