Чому блокування податкових накладних – це приклад нераціонального мислення

Чому блокування податкових накладних – це приклад нераціонального мислення

І як тепер поводитися законослухняним підприємцям

Этот материал также доступен на русском языке
Чому блокування податкових накладних – це приклад нераціонального мислення
Фото Shutterstock

Система блокування податкових накладних зазнала чергових коректив. Цього разу вони продиктовані змінами до Податкового кодексу України. Відповідний законопроект №6776-д парламент підтримав у другому читанні та в цілому 7 грудня цього року. Законом, зокрема, передбачено, що наразі вводяться нові тимчасові правила реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування.

Даний процес Державна фіскальна служба іменує «удосконаленням роботи системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинки реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в єдиному реєстрі податкових накладних». Відповідно до змін вводиться автоматичне прийняття таблиці платника для підприємств з податковим навантаженням понад 2% і градація рівня ризикового товару залежно від податкового навантаження.

Як зазначають у ДФС, усі податкові накладні, реєстрацію яких зупинено відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків, мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі з 2 січня 2018 року. А загалом з початку роботи системи станом на 20 листопада в Єдиному реєстрі податкових накладних  зареєстровано майже 94,9 млн податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ понад 557,6 млрд грн.

«Під градацією рівня ризикового товару передбачається, що залежно від податкового навантаження у платників є відповідний процентний рівень ризикового товару. Тобто при збільшенні значення податкового навантаження рівень ризикового товару також збільшується», – зазначають у ДФС. Зміни передбачають і зупинку реєстрації розрахунків коригування на зміну вартості товарів більш ніж удвічі і (або) зміну номенклатури товарів і послуг. Про особливості нововведення і його перспективи Mind розповів Михайло Соколов, експерт Реанімаційного пакету реформ.

Що відбувається? Система блокування ПН/РК дійсно знаходиться в системній кризі, і причина цього – системний же провал в її дизайні. Ключова проблема не в тому, що система блокує багато податкових накладних (блокується близько 1% від загального валу), а в тому, що комісія ДФС, яка відповідає за розгляд заяв про розблокування, мало розблоковує. Заблокованими за результатами розгляду комісією заяв платників залишаються близько 70% ПН. У результаті число заблокованих накладних зростає, а підприємства, чиї накладні заблоковані, опиняються у вкрай складній ситуації через вимивання їхніх обігових коштів.

Відбувається це внаслідок того, що комісія ДФС змушена приймати рішення щодо розблокування/продовження блокування за відсутності необхідної для прийняття такого рішення інформації, а часто і часу на глибоке вивчення тієї інформації, що їм доступна. А це еквівалентно відсутності необхідного кадрового та технічного ресурсу. У такій ситуації чиновник страхується, і як результат – комісія розблоковує малу кількість ПН.

Однак підкреслимо, що головна системна проблема – це саме принципова відсутність частини необхідної інформації – відомостей про фактичний стан справ. Хоча формально комісія відмовляє на тій підставі, що платник нібито надав не всі необхідні документи, фактично ж члени комісії приймають рішення про відмову, бо сумніваються в реальності відповідних операцій. З огляду на те, що сумніватися і шукати порушників – це робота співробітників ДФС, безглуздо вимагати від них прийняття рішень про розблокування, якщо вони не переконалися в реальності операції та в тому, що платник – не «скрутка».

Проблема в тому, що для цього недостатньо просто вивчити надані платником документи. За останній місяць роботи робочої групи при МФУ були наведені десятки прикладів, коли за документами компанія об'єктивно виглядає як «скрутка», а її операції фіктивними, а в реальності це сумлінний платник податків, що провадить звичайну господарську діяльність. Єдиний спосіб для комісії прийняти рішення щодо такого підприємства не навмання – це провести фактичну перевірку. До речі, аудитори, які виносили такі випадки на розгляд, самі фактично рівно це і зробили, і тільки після цього змогли поручитися за те, що дане підприємство не «скрутка», а його операції реальні.

Які були варіанти? Перша ідея, що народилася на робочій групі МФУ, це внести зміни до порядку розгляду заяв платників і встановити, що комісія не може відмовити платнику в розблокуванні ПН, заздалегідь не зажадавши відсутні документи, чітко описавши, чого ж не вистачає. Якщо ж витребувані документи надано, отже, комісія апріорі отримала все, що їй потрібно, і повинна розблокувати ПН.

Однак в реальності це означає, що розблокувати доведеться практично всі ПН, зокрема і накладні, подані на реєстрацію «скрутниками», бо «скрутки» прекрасно виготовляють документи. Таким чином, сенс в існуванні системи зникає. Якщо ж надати комісії право продовжувати блокування ПН/РК на тій підставі, що вони сумніваються в реальності операцій, ситуація тільки погіршиться, оскільки, як уже говорилося вище, сумніватися – це посадовий обов'язок працівників ДФС. У результаті відсоток відмов у розблокуванні лише збільшиться, а ситуація в цілому погіршиться.

Ще одна пропозиція – просто скасувати систему блокування і повернутися до того, що було у 2016 році. Вже чути бурхливі оплески, але треба нагадати, що ж це означає:

  • ми повернемося до практики розірвання договорів на ЕЦП, що повністю блокує діяльність підприємства, внаслідок чого такі підприємці брали в облогу податковий комітет і Мінфін, справедливо відзначаючи незаконність дій ДФС;
  • знову почнуться перегони ДФС за податковим кредитом по ланцюжку поставок – і припиниться автоматичне відшкодування ПДВ, що означає повернення до нескінченних і марним судових розглядів, а також, наприклад, до падіння закупівельних цін на сільгосппродукцію, від чого постраждають усі фермери, а це 14% ВВП і 43% валютних надходжень країни.

Ще одна альтернатива – це прийняття законопроекту №7115, що дійсно з високою ймовірністю дозволить знизити кількість заблокованих ПН і підвищити ефективність боротьби зі «скрутками». До речі, слід підкреслити, що він зовсім не передбачає відмови від блокування ПН, а просто передає її в руки керівників обласних управлінь ДФС, що і повинно забезпечити зростання ефективності боротьби зі «скрутками». Однак даний законопроект мало що змінює в питанні розблокування ПН, що більш ніж логічно, бо він писався саме як відповідь на літню кризу, викликану неадекватно великою кількістю блокувань.

Ну, і остання пропозиція, яку треба згадати, перш ніж перейти до того, що очевидно, слід зробити. Чому б просто не скасувати і блокування, і СЕА ПДВ, і нічого не вводити на заміну, зокрема, то саме розірвання договорів на ЕЦП? Дійсно, в розвинених країнах нічого такого немає, там просто ефективно працюють правоохоронні органи і реально садять за грати всіх тих, хто бере участь у схемах з розкрадання ПДВ. Іншими словами, ми погоджуємося з тим, що ухилення від сплати ПДВ відбуватиметься, і ми навіть не намагатимемося блокувати вчинення злочину, зате саджатимемо всіх тих, хто в цьому бере участь.

Біда в тому, що досі наші правоохоронці цього зробити не змогли. Якщо ж прийняти закони, які полегшать їм відповідну діяльність, немає жодної гарантії, що всі ті, хто зараз протестують проти блокування, не опиняться в СІЗО, звідки протестувати вже набагато складніше.

Що тепер робити? По-перше, змінити процес розблокування. Як і говорилося вище, потрібно ввести норми, згідно з якими комісія, якщо їй не вистачає документів, повинна запросити їх у платника, і відмовляти в розблокуванні на підставі браку документів, тільки якщо їй не надали те, що вона запитувала.

При цьому комісія повинна мати право, якщо вона сумнівається в реальності операції, продовжити блокування на термін у 10 робочих днів, за які буде проведено фактичну перевірку. Якщо в ході перевірки виявлені порушення, слід виписати податкове повідомлення-рішення (ППР) про донарахування ПДВ (можливо, зі зменшенням значення за формулою), а ПН – розблокувати. Наголошуємо, після закінчення перевірки і винесення ППР податкову накладну мають розблокувати в будь-якому випадку.

Якщо платник не допускає до перевірки, а повідомлення про її проведення і його відповідь повинні надсилатися по СЕА ПДВ, або не сплачує узгоджені податкові зобов'язання по НУР (узгоджені – отже, визнані самим платником або підтверджені рішенням суду, що набрав чинності), тоді блокується реєстрація всіх його ПН/РК до виправлення порушення.

По-друге, змінити процес блокування. Швидше за все, потрібно вводити комбіновану напівавтоматичну-напівручну систему. Блокувати ПН має керівництво ДФС своїм рішенням, відповідно до механізму, прописаному в законопроекті №7115, з одним важливим доповненням, про яке скажемо нижче. При цьому платники, які відповідають встановленим критеріям, повинні мати імунітет до блокування. Однак якщо у ДФС є підозри, вона зобов'язана приходити до такого платника на перевірку, і якщо він на перевірку не допускає, тоді у нього повинна блокуватися реєстрація всіх ПН за загальним правилом.

При цьому також має встановлюватися кількісне обмеження на число ПН/РК, які блокуються до проведення перевірки. Воно повинно відповідати тому числу фактичних перевірок, яке фізично може здійснити ДФС – немає сенсу блокувати більше, ніж реально можна перевірити. Наявність такого кількісного обмеження змушуватиме ДФС «рахувати патрони», і після отримання від платника документів продовжувати блокування ПН/РК тільки тих підприємств, які дійсно виглядають як «скрутки», що імітують великі обсяги фіктивного податкового кредиту, а не реальні платники, нехай вони і припустилися якихось порушень.

В інтересах бізнесу знайти баланс між простотою/складністю адміністрування та забезпеченням ефективного збору податків/припинення ухилення від їх сплати. Бо коли держава виявляється нездатною впоратися із завданням запобігання ухиленню від сплати податків у рамках закону, вона починає вигадувати напівзаконні й навіть повністю незаконні методи та інструменти, щоб забезпечити наповнення бюджету. У результаті бізнес, та й все суспільство, страждає набагато більше, ніж коли ДФС діє згідно із законом, нехай і створює певні адміністративні складнощі для платників податків.

Отже, які можна зробити висновки?

  1. Питання про скасування системи блокування ПН вже не стоїть, парламент прийняв рішення, що її призупинено до березня, а потім буде знову запущено КМУ. Відповідно, зараз потрібно зосередитися не на тому, яка вона погана, а міркувати над тим, як її поліпшити. Ті, хто чинять інакше, діють проти власних інтересів. Це нерозумно.
  2. Заяви про те, що всього-то й потрібно – звернутися до якихось фахівців, наприклад айтішників, це погана ідея. Програмісти знати не знають, як відрізняти «скрутників» від нормальних підприємств, іноземці взагалі не розуміють, що у нас відбувається. Тому придумати, як налаштувати систему, можуть тільки самі українські підприємці та експерти. Саме цим нам і варто зайнятися найближчими двома місяцями. Діяти по-іншому нерозумно.
  3. Критикувати чужі думки за зраду інтересів бізнесу можна лише тоді, коли сам щось запропонував (конкретний механізм), а опоненти не погоджуються з наданими раціональними аргументами. 
  4. Можна зайняти позицію, що систему потрібно скасувати, але тоді слід чесно сказати, що робити з гонитвою ДФС за податковим кредитом і як наповнити бюджет. Якщо цього не зробити, невдоволення бюджетної сфери змусить політиків вжити нових драконівських заходів – гірші за колишні. Ігнорувати це – теж нерозумно.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті