mind
Хто кому резидент: як поєднати інвестиційні програми та податкову прозорість
Спецпроект
Трансформації бізнесу

Хто кому резидент: як поєднати інвестиційні програми та податкову прозорість

І що треба зробити Україні для активації єдиного стандарту обміну фінансовою інформацією

Цей матеріал також доступний російською
Хто кому резидент: як поєднати інвестиційні програми та податкову прозорість
Фото Shutterstock

19 лютого 2018 року Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) почала публічні обговорення неналежного використання програм «Резидентство за інвестиції», оскільки вбачає в них серйозну загрозу для здійснення автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS, єдиний стандарт обміну інформацією. – Mind). Таких висновків ОЕСР дійшла після аналізу ринку послуг із супроводу клієнтів, що бажають взяти участь у таких програмах, а також аналізу отриманої інформації через свою онлайн-платформу «Розкриття схем з уникнення обміну інформацією». Про те, які саме питання порушені на публічних обговореннях ОЕСР і наскільки вони актуальні для України, Mind попросив докладніше розповісти Івана Маринюка, юриста ICF Legal Service.

Отже, зараз все більше держав пропонують різні програми «Резидентство за інвестиції» та «Громадянство за інвестиції» (далі – інвестиційні програми), які дозволяють іноземцям отримати громадянство або посвідку на проживання (ПНП) в обмін на фінансовий внесок в їхню економіку. Такі програми діють у різних офшорних юрисдикціях: Сент-Кітс і Невіс, Домінікана, Гренада, Сент-Люсія, Антигуа і Барбуда тощо, а також у низці європейських країн, як-то Мальта, Кіпр, Австрія, Андорра, Монако, Португалія тощо. Розмір інвестиційного внеску варіюється залежно від виду програми і обраної країни і може починатися від $150 000. У свою чергу, учасник повинен внести гроші до державного фонду, купити нерухомість або розмістити в банку депозит.

Ідея цих програм – допомогти зацікавленим у них особам стати більш мобільними в пересуванні, не обмежуючись візовими умовностями або допустимими термінами перебування в країні. Проте в деяких випадках такі програми можуть використовуватися з іншими цілями.

У чому вразливі місця стандарту CRS?

Наприклад, участь в інвестиційних програмах не дозволяє безпосередньо юридично уникнути CRS, бо ці програми автоматично не змінюють фактичного податкового резидентства учасника. І для цілей CRS у особи, як правило, є лише одне податкове резидентство. Однак під час відкриття банківського рахунку аплікат, який не проживає в країні інвестиційної програми, може вказати, що є податковим резидентом останньої, і як докази надати паспорт/ID-карту/ПНП, сертифікат податкового резидентства, рахунок за комунальні послуги тощо. І тоді в банківських документах буде вказана несправжня податкова резидентність. Внаслідок таких дій інформація щодо CRS-обміну може не потрапити до країни його істинної резидентності, а попрямує до іншої, де податкове навантаження буде мінімальним або ж взагалі відсутнє.

Маючи на меті основні цілі впровадження CRS (зокрема, боротьбу з уникненням оподаткування), ОЕСР чітко усвідомлює вразливі місця стандарту і зараз працює над їхнім усуненням. Так, наприкінці минулого року ОЕСР вже проводила публічні обговорення щодо обов'язкових правил розкриття інформації про податкову оптимізацію та офшорні структури в рамках CRS. Метою запропонованих правил було надати податковим органам інформацію про всі можливі способи оминути CRS, приховати чи спотворити відомості про бенефіціарів власників активів або доходів. Таку інформацію будуть зобов'язані надавати різні посередники, а саме: брокери, банки, страхові компанії та інші особи, які просувають такий вид послуг.

Про що йдеться в нинішньому публічному обговоренні?

  • Оцінка використання інвестиційних програм з метою уникнення потрапляння під CRS-обмін.
  • Визначення типів інвестпрограм з найбільшим ризиком шкодочинності для CRS.
  • Рекомендації фінансовим інститутам щодо належного проведення процедур Due Diligence всіх клієнтів.
  • Подальші кроки ОЕСР у боротьбі зі зловживаннями під час використання інвестиційних програм.

Ці публічні обговорення потрібні як для отримання додаткових відомостей про зловживання при використанні інвестиційних програм, так і для розробки ефективних механізмів їх запобігання. ОЕСР вже почало формувати перелік інвестпрограм, що потенційно заважають здійсненню CRS-обміну, виходячи з розроблених індикаторів ризикованості.

Нагадаємо, що перший CRS-обмін вуже стався у 2017 році, а у 2018-му фінансовою інформацією почне обмінюватися друга група країн. Україна ж планує почати обмін у 2020 році. Чи вийде у податкових резидентів України уникнути обміну в 2020 році в разі їхньої участі в інвестиційних програмах – досить складне питання.

Чому наразі складно робити будь-які прогнози?

Україні необхідно виконати низку обов'язкових вимог для активації CRS-обміну. І, найголовніше, забезпечити належний рівень захисту конфіденційності даних. Хакерські атаки у 2017 році показали вразливість чинної системи інформаційної безпеки, через що деякі держави-партнери можуть зупинити активацію двостороннього обміну. Насправді інші держави можуть бути менше зацікавлені в отриманні інформації від України, оскільки українська банківська система ще досить нестабільна, і малоймовірно, що нерезиденти почнуть масово відкривати тут фінансові рахунки (занадто великі ризики).

Україна може і не приєднатися до обміну. Сумніви щодо старту автоматичного обміну є й у представників уповноважених органів влади. В інтерв'ю TaxLink Олена Макеєва, радник міністра фінансів України, заявила:  «Якщо виникають такі дискусії щодо виконання мінімального стандарту плану дій BEPS, можна уявити, який спротив буде чинитися навколо обміну інформацією... Україна поки що не давала жодних зобов’язань, коли розпочнеться автоматичній обмін інформацією. Так, цілком оптимістично, що це може бути 2020 рік, якщо відповідне законодавство буде введено в дію з 1 січня 2019 року».

Відзначимо, на офіційному сайті ОЕСР, у списку майбутніх учасників CRS-обміну (Нігерія – 2019-й, Албанія – 2020-й, Мальдіви – 2020 рік) Україна відсутня, хоча переговори з представниками ОЕСР були проведені ще у вересні 2017-го, і вже тоді був озвучений термін – 2020 рік.

Багато що залежить від фінансових установ. І від їх належних і сумлінних процедур перевірки клієнтів, бо це їх ризики та їх відповідальність. Доля деяких інвестиційних програм поки залишається під питанням. Але наразі, виходячи з можливостей таких програм, існує ймовірність зниження ефективності CRS-заходів. До чого прийде ОЕСР і якими будуть нові обов'язкові правила перевірки податкового резидентства, залишається загадкою, бо до цього процесу залучено багато учасників.

Що це означає?

З розширенням і активацією мережі держав, що обмінюються даними в рамках CRS, актуальним питанням є належне виконання учасниками своїх зобов'язань. Існуючі слабкі сторони CRS будуть доопрацьовуватися і поступово ліквідуватися. ОЕСР намагатиметься вжити всіх можливих заходів для повноцінної реалізації стандарту. У свою чергу, фінансові установи стануть серйозніше підходити до питання податкової резидентності клієнтів і вимагати більше документів, що підтверджують їх статус.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті