Що являє собою криптоекономіка сьогодні і чим стане завтра
Чи можливо передбачити точний вектор її розвитку
У багатьох людей термін «криптоекономіка» все ще викликає розгубленість. Що це таке? Розділ економіки, що вивчає процеси, пов'язані з криптовалютами, або просто абстрактний термін, який використовують лише задля красного слівця? Насправді все зовсім не так, стверджує засновник співтовариства Cryptonet Дмитро Карпіловський. За його словами, криптовалюта, а також блокчейн, токени, смарт-контракти – все це похідні криптоекономіки. Щоб краще зрозуміти, що вона собою являє, у колонці для Mind Карпіловський пропонує розглянути майнінг будь-якої криптовалюти.
Отже, як майнер ви купуєте або орендуєте обладнання для майнінгу, витрачаєте електроенергію, за що отримуєте певну кількість монет – тобто маєте економічний стимул для того, аби вести цю діяльність. Водночас ви впевнені, що ваші монети нікуди не подінуться з рахунку – завдяки надійності використовуваних криптографічних інструментів (відкритих та закритих ключів та ін.).
Це і є кріптоекономіка – об'єднання криптографічних інструментів та економічних стимулів. Метою можна назвати створення децентралізованої екосистеми, що працює без будь-якого ручного та ультимативного втручання ззовні.
Це нова філософія, яка для багатьох людей може стати одкровенням. У першу чергу вона торкнеться сприйняття грошей – без прив'язки до конкретної держави. На те, щоб нова філософія прижилася, знадобиться не один рік.
Головним трендом криптоекономіки сьогодні стає зростання упізнаваності:
- Кожен другий американець чув про біткойни, кожен двадцятий володіє деякою кількістю монет.
- Кількість ICO-проектів за підсумками 2017 року зросла, згідно з деякими оцінками, відразу вшестеро порівняно з попереднім роком – з 46 до 300.
- Швейцарія, Австралія, Естонія, Нідерланди та інші країни починають використовувати блокчейн у державному секторі – наприклад, Грузія вже встигла перевести весь земельний кадастр на блокчейн, тоді як Великобританія задіяла блокчейн у системі соцвиплат.
До чого може призвести повсюдне поширення і використання криптотехнологій?
Результатом буде нова революція у фінансовій сфері. Першим її етапом стане злиття двох економік – традиційної та нової, пов'язаної з криптовалютами.
Операції з нерухомості проходять через блокчейн, інтернет-магазини і банки приймають біткойни – це лише верхівка айсберга, яка скоректує класичне сприйняття грошей, а з ним – і криптоекономіки в цілому.
Але не варто зациклюватися виключно на грошах: Wal-Mart, British Airways і IBM вже використовують блокчейн у сферах, які жодним чином не пов'язані з фінансовим обігом – від зберігання даних про авіарейси до відстеження поставок як продуктів харчування, так і алмазів із золотом. І ця індустрія продовжить своє зростання. Чим швидше великі компанії усвідомлять вигоду, тим з більшою ймовірністю опиняться у авангарді.
А ось передбачити точний вектор розвитку криптоекономіки досить складно. Причина банальна – позиція та вплив держав. Кожна країна обирає свій підхід, змінюючи тим самим картину в цілому. Однак за новинами останнього півріччя можна окреслити певні межі, у рамках яких й розвиватиметься криптоекономіка.
Зокрема, у травні 2018 року розпочинає діяти Загальний регламент щодо захисту даних – постанова Євросоюзу, що уніфікує правила збору особистої інформації про резидентів ЄС. Особливий інтерес викликає п. 17 – «Право на забуття». Суть його у тому, що будь-хто може вимагати видалення своїх даних з будь-яких ресурсів, що в певному сенсі суперечить принципам блокчейна як технології. Багато зарубіжних експертів говорять про це – навіть хлопці з Оксфорда не пройшли повз це питання.
Рішенням можуть стати окремі сервери з інформацією про користувача – але це означає крок назад з точки зору захисту даних. Піклуючись про безпеку користувачів, доведеться створити додаткові вузли, які можуть піддатися атаці – і нашкодити безпеці користувачів. Парадокс.
У тому ж Євросоюзі та у всьому світі також активно триває велика дискусія: Австрія, Франція, Німеччина і ціла низка інших країн пропонують регулювати криптовалюти і ICO-проекти тим чи іншим чином. При цьому від криптовалют і блокчейна не відмовляються та не забороняють – просто намагаються обмежити кількість потенційно шахрайських проектів.
Який із цього можна зробити висновок у контексті всієї криптоекономіки? Принаймні, криптовалюти в ЄС та світі напевне не отримають статус персони нон грата.
Незважаючи на негативне ставлення окремих корпорацій, фінансових інститутів і цілих країн (привіт – Китаю та Індії), найбільші гравці визнають перспективи крипторинку і поступово починають вкладати ресурси у розвиток проектів, нарощування активів і створення інноваційних рішень.
Безумовно, для відповідності новим форматам і очікуванням учасників цього зростаючого ринку буде потрібна оптимізація багатьох недосконалих моментів, починаючи від підвищеної волатильності та закінчуючи великою кількістю шахрайських пропозицій на ринку ICO. Однак поки все йде своєю чергою – без полювання на відьом, революцій та іншого. Хоча на те, щоб нова філософія прижилася в головах людей, знадобиться не один рік, криптоекономіка вже стала поняттям, яке неможливо ігнорувати.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
