mind
Як судова реформа змінила роботу українських судів

Як судова реформа змінила роботу українських судів

І що треба ще зробити, аби остаточно реформувати вітчизняне правосуддя

Цей матеріал також доступний російською
Як судова реформа змінила роботу українських судів
Фото: pixabay

Надмірна тривалість судового провадження та виконання судових рішень в Україні – це ключові проблеми здійснення правосуддя, які свідчать про неефективність судової системи. Показовою є офіційна статистика розгляду скарг Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ) проти України про порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За період з 1997 року по 2017 рік ЄСПЛ встановив факт порушення Україною права на справедливий судовий розгляд 529 разів, факт порушення права на справедливий суд через порушення розумного строку розгляду справ 353 рази, невиконання судового рішення 34 рази. Юлія Лукошкіна, старший юрист, адвокат Юридичної групи LCF, спеціально для Mind аналізує, наскільки судова реформа позначилася на ефективності вітчизняного правосуддя.

Наразі в Україні триває судова реформа, яка покликана підвищити рівень ефективності правосуддя та забезпечити фізичним та юридичним особам дієвий захист прав та інтересів в суді. Так, був здійснений перехід до триланкової системи судів та утворений новий Верховний Cуд, запроваджено адвокатську монополію на представництво інтересів у судах та інститут приватних виконавців, прийняті нові процесуальні кодекси, крім того, триває процес реформування судів першої інстанції та апеляційної інстанції, передбачено утворення в системі судоустрою нових вищих спеціалізованих судів: Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Розумні строки розгляду справ. Процесуальні кодекси України,  в редакції від 15.12.2017 року,  передбачають, що розгляд справ у порядку позовного провадження здійснюється протягом розумного строку. Так, у випадку спрощеного позовного провадження не повинен перевищувати 60 днів з дня відкриття провадження у справі, а в порядку загального позовного провадження – 125 днів.

Однак, під час судового розгляду справи можуть виникати фактори, які затягують розгляд по суті спору.

До дій, які призводять до затягування або перешкоджання судового розгляду справи належить, наприклад, неявка учасників процесу на судові засідання, подання безпідставних клопотань про відкладення слухання по справі, подання необгрунтованих апеляційних скарг на ухвалу суду тощо. У таких випадках позитивною новелою є введення в нові процесуальні кодекси відповідальності учасників процесу за зловживання процесуальними правами з метою перешкоджання судочинству. І хоча на сьогодні судами широко ще не застосовуються такі засоби впливу, вже їх наявність стимулює учасників процесу добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

До факторів, які затягують розгляд справи можна віднести також: витребування доказів необхідних для розгляду справи та очікування їх надходження, призначення та проведення судової експертизи, залучення третіх осіб до розгляду у справі. Зазвичай, у разі необхідності призначення судом експертизи, очікувати на результат експертизи доводиться більше 4 – 5 місяців. Тому дійсно позитивними змінами в цьому аспекті є можливість для учасників процесу самостійно отримати висновок експерта та надати його до суду на підтвердження своєї позиції.

Проте найбільшою проблемою, яка і зумовлює тривалий час судового розгляду та спричинює перевантаженість судів, є недостатня кількість суддів. У місцевих загальних чи адміністративних судах звичайною практикою стало відкладення судових засідань більш ніж на 3-4 місяці.

Для реалізації всіх завдань судової реформи необхідна стабільна судова система з достатньою кількістю суддів, яка і має бути створена найближчим часом.

Виконання судових рішень. У зв’язку з низькими показниками фактичного виконання судових рішень, питання необхідності реформування законодавства у сфері примусового виконання рішень залишається одним з нагальних.

Так, у 2016 році з метою підвищення ефективності примусового виконання судових рішень було запроваджено інститут приватних виконавців та автоматизовану систему обробки даних для обміну інформацією про виконавче провадження. Інститут приватних виконавців повинен був створити конкуренцію державній виконавчій службі та зменшити навантаження державних виконавців

Згідно зі звітом Міністерства юстиції України, лише за 2017 рік в три рази збільшилася кількість виконаних судових рішень у цивільних і господарських справах – з 6% у 2016 році до 18% у 2017 році, у тому числі завдяки приватним виконавцям.

Безумовно, прогресом для здійснення виконавчого провадження також є запровадження автоматизованої системи виконавчого провадження, до якої входить Єдиний реєстр боржників та інформаційні бази даних. Наприклад, нотаріуси або органи, що здійснюють реєстрацію майна та державні реєстратори речових прав на нерухоме майно, повинні не лише відмовляти у здійсненні реєстраційних дій щодо відчуження належного майна особі, що внесена до Єдиного реєстру боржників, а й обов’язково повідомити державного або приватного виконавця про майно, яке боржник мав намір відчужити.

Таким чином, вдосконалення процедури виконавчого впровадження та ефективне виконання судових рішень вбачається саме у подальшому розвитку приватної системи виконання судових рішень та автоматизації процесів, у тому числі щодо пошуку рахунків боржника, забезпечення доступу виконавців до державних баз даних і реєстрів, що має за мету істотне зменшення часових та фінансових витрат на здійснення виконавчих дій.

Створення нового Верховного Суду, введення в дію нових процесуальних кодексів, запровадження електронного судочинства – це зміни, які вже є передумовою для забезпечення ефективного здійснення правосуддя. У свою чергу, судова система отримає змогу використати свій потенціал лише після повного завершення судової реформи, вирішення  кадрових і організаційних питань щодо забезпечення належної роботи судів та реалізації в повній мірі реформи системи виконання судових рішень.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті