mind
Свої гроші в чужі руки: що робити з «липовими» кредитами та вимогами колекторів

Свої гроші в чужі руки: що робити з «липовими» кредитами та вимогами колекторів

Наскільки захищені персональні дані українців і хто за це відповідає

Цей матеріал також доступний російською
Свої гроші в чужі руки: що робити з «липовими» кредитами та вимогами колекторів
Фото: pixabay

В українському інформпросторі дедалі частіше фігурують повідомлення про випадки шахрайства під час отримання мікрокредитів. Схема дуже проста і водночас «витончена»: на підставі копій документів, що містяться у відкритому доступі (зокрема, на майданчику онлайн-торгів ProZorro), небанківськими установами видаються позики на ім’я власників цих документів, але гроші перераховуються на банківську карту третім особам. Про існування боргу сам ошуканий «позичальник» дізнається лише тоді, коли йому починають надходити листи від фінустанови або ж навіть від колекторської компанії з вимогою погасити заборгованість. Причому відсотки за кредитом зростають у геометричній прогресії – до 2% за день прострочення. Таким чином розмір заборгованості за лічені тижні сягає п’яти-шестизначних значень, абсолютно не співставних із початковою сумою позики.

Окрім цього, дивним чином «зникає» кредитна історія потерпілого-позичальника, яка у більшості з них до цього випадку була досить позитивною. Найчастіше потерпілі, яких, за даними СБУ, вже понад тисячу, як кредитора називають компанію Moneyweo.UA. У самій компанії відкидають причетність до шахрайських схем та обіцяють сприяти правоохоронцям, хоча, за словами жертв махінацій, особливих успіхів у розслідуванні подібних випадків поки що не спостерігається. Сергій Штогрин, адвокат, старший юрист Spenser & Kauffmann, спеціально для Mind проаналізував ситуацію та розповів, як можна проконтролювати збереження власних персональних даних, убезпечити себе від зловживання ними, та як діяти, якщо ви вже стали жертвою «кредитних» злочинців.

На якому ґрунті зросла проблема? Оскільки отримання класичного кредиту в банківській установі може бути досить тривалим та потребує від зацікавленої особи наявності низки документів (необхідно бути працевлаштованим, надати довідку про доходи, мати кредитну історію тощо), та й мінімальні суми для кредитування банкам не цікаві, широкої популярності здобули інші учасники фінансового ринку: кредитні спілки, ломбарди, кредитні установи тощо. Оформлення кредиту в останніх є порівняно простим та швидким. Щоправда, слід зазначити, що суми виданих кредитних коштів також невеликі: 5 000 – 50 000 грн.

З огляду на те, що небанківські фінансові установи не дуже впливають на фінансову політику держави, а суми кредитних коштів є невеликими, контроль за останніми не такий прискіпливий, як до банківських установ. Це спрощує доступ на ринок фінансових установ, а конкуренція між останніми позитивно впливає на споживачів. Проте спрощений контроль залишає більше простору для шахрайства.

Як діють шахраї? Одним із таких способів шахрайства є оформлення дрібних побутових кредитів на підставних осіб. Схема є доволі простою та поширеною. Шахраї реєструються на сайті онлайн-кредитів на підставі чужих копій паспорта та ідентифікаційного коду (після «виходу» з ринку понад 80 банків копії паспорта та ІНН отримати не так і складно, на додачу до цього є ще й інші відкриті джерела персональних даних типу ProZorro, Prom.ua) та оформляють дрібні кредити. Оскільки оформлення відбувається через інтернет, без особистої присутності отримувача кредиту, ефективно перевірити відповідність наданих документів заявнику неможливо. Така перевірка відбувається за банківською карткою отримувача коштів шляхом блокування або надсилання на картку пари копійок. Співставлення ж власника банківської карти та відомостей з паспорта/ідентифікаційного коду не відбувається. У результаті кредит оформляється на особу, паспортні данні якої надані, а зараховуються кредитні кошти на банківську карту сторонньої особи. Тобто кошти отримують одні, а відповідають інші.

І вже через 2–3 місяці людині приходить «лист щастя» або від кредитодавця, або вже від колекторської фірми про непогашений кредит зі штрафними санкціями, які в 10–100 разів перевищують тіло кредиту. А при спробі перевірити інформацію про сумлінно напрацьовану роками кредитну історію може виявитися, що вона фактично знищена.

Куди звертатися, якщо «лист щастя» таки надійшов? Розуміючи, що кредит «липовий», можна, звичайно, зайняти позицію пасивного спостерігача, адже стягнення заборгованості має відбуватися через суд. Коли ж дійде до суду, останній в усьому розбереться. Якщо йдеться про побутове мікрокредитування, не так часто колекторські контори звертаються до суду про стягнення боргу. По-перше, вони розуміють, що кредит «липовий» і в суді мало шансів, а по-друге, судові справи є досить дорогими (судовий збір, вартість послуг адвоката) та досить довгими. А після суду ще й виконавча служба слідує з авансовим збором та такими ж немалими строками виконання. Тому у випадку пасивного спостереження варто запастись величезним терпінням та моральною стійкістю, адже робота колекторів в основному розрахована на моральний пресинг та добровільне погашення боргу, хоч і з великим дисконтом. До речі, при такому варіанті розвитку подій, кредитна історія, швидше за все, буде зруйнована, тому розраховувати на подальші кредити не варто, або їхні умови будуть гірші за інші. Хоча при наявності майна в заставу чи поручителів, можу припустити, що погана кредитна історія не буде мати вирішального значення.

Оскільки «спасение утопающего дело рук самого утопающего», я все ж раджу зайняти проактивну позицію та почати діяти.

Спершу треба направити відповідне звернення до фінансової установи, яка видала кредит, що сталась помилка і ви жодних кредитних договорів не підписували. На додачу варто запросити копію підписаного начебто вами договору, або докази його начебто підписання (верифікацію через телефон, e-mail, месенджери тощо). Якщо фінансова компанія добросовісна, служба безпеки проведе розслідування та встановить істину. Якщо ні – будуть розбиратися інші компетентні органи, про які – нижче.

Паралельно слід подати заяву про вчинення кримінального правопорушення. Попередньо такі дії можна кваліфікувати за ст. 190 Кримінального кодексу України (далі – КК України) – шахрайство, проте, працівники поліції будуть самі вирішувати остаточну кваліфікацію.

Якщо ж дзвінки надходять від кредитної установи або колекторської компанії з погрозами, до наведеної вище заяви слід також подати заяву про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ст. 355 КК України – «примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань».

Після подачі вказаних заяв ви маєте право отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР). Проте досить часто працівники поліції відмовляють у внесенні вказаних заяв до ЄРДР, хоч це прямо передбачено ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України. Таку відмову необхідно буде оскаржити до слідчого судді. Слід зазначити, що судова практика щодо внесення відомостей до ЄРДР у більшості випадків – на користь заявника. Отримані витяги з ЄРДР необхідно направити кредитній установі.

У які ще двері стукати? Окрім наведених вище заяв необхідно звернутися до безпосереднього регулятора. Хоч більшість вважає регулятором фінансових компаній Національний банк України, проте ним є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг. Її компетенція виписана в положенні та регламенті, з якими можна ознайомитися на офіційному сайті. Саме остання наділена правом здійснювати інспектування фінустанов, вимагати звільнення їх керівників, накладає адміністративні стягнення тощо.

А для тих, хто турбується про власну кредитну історію, слід з нею ознайомитися. Це можна зробити як платно та швидко (через інтернет), так і безкоштовно, але протягом 2–3 днів (шляхом особистого прийому). Якщо в ній все ж виявиться непогашений кредит, необхідно звернутися до бюро кредитних історій із заявою щодо незгоди з інформацією, що складає кредитну історію. У даній заяві слід описати ситуацію, яка склалась, та надати докази своєї невинуватості. Для початку це може бути витяг з ЄДРД та копії звернень до Нацкомфінпослуг. Варто звернути увагу, що згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України «Про організацію формування та обігу кредитних історій», коментар обмежений у розмірі до 100 слів. Це обумовлено тим, що він додається до самої кредитної історії. Якщо кредитна установа надану інформацію не підтвердить, кредитна історія буде незмінна, проте з коментарем. Якщо ж фінустанова підтвердить надану інформацію, бюро внесе зміни. Дії або бездіяльність щодо внесення змін або виключення недостовірної інформації оскаржується через суд.

Окрім того, метою діяльності Держпродспоживслужби є захист прав споживачів, до яких належать і отримувачі кредитів. У заяві необхідно буде довести, що кредитні кошти отримувались на споживчі цілі.

Не слід також забувати про підтримку в соціальних мережах та медіа. Швидше за все таке сталось не тільки з вами, а й з іншими, а гуртом, як кажуть, і батька легше бити. А чим більше галасу, тим більша вірогідність того, що фінустанова захоче владнати непорозуміння, їм ж потрібно і далі заробляти гроші.

Чи є конкретні варіанти вирішення проблеми? Шанси на вирішення даної проблеми самою фінустановою ростуть з вашою активністю, кількістю невдоволених та залученням до цієї проблеми медіа, соціальних мереж, профільних відомств та компетентних органів. При бездіяльності останніх люди досить часто вдаються до мітингів, перекривання доріг тощо. Хоча такі міри є крайніми.

Застосовуючи наведені вище дії, можна домогтися не тільки вирішення власного питання, а й спонукати компетентні органи, у даному випадку Нацкомфінпослуг, до глобального вирішення таких ситуацій шляхом розробки ефективних механізмів захисту отримувачів кредитів та підготовки відповідних законопроектів про внесення змін до чинного законодавства.

Хоча сподіватися на збільшення зарегульованості фінустанов не варто, Україна й так є досить бюрократичною державою та всіма силами намагається піднятися вище в Doing business.

Хто контролює відкриті джерела персональних даних? Правові відносини, пов’язані із захистом і обробкою персональних даних, регулюються Законом України «Про захист персональних даних». Відповідно до ст. 12 та 14 зазначеного закону суб’єкт персональних даних повинен дати згоду на їх поширення та має право знати, кому передаються його персональні данні. Без такої згоди поширення персональних даних є незаконним.

Для оформлення фейкових кредитів одним із джерел отримання копій паспорта та ідентифікаційного коду є інформація з електронних торгових майданчиків. За умовами майданчиків, відкритість даних учасників є частиною прозорості, тому згода на їхню обробку та поширення інформації на сайті майданчику мала би бути.

Майданчикам, у свою чергу, було б добре робити якісь відмітки на зразках документів, які викладені у відкритий доступ. Хоча, враховуючи те, що обробка інформації/документів фінустановами проводиться в автоматичному порядку, а не безпосередньо людиною, такі відмітки можуть бути неефективними.

Не варто також забувати про величезний масив персональних даних ліквідованих банків, інших фінустанов, великих підприємств тощо. Шахраї знаходять способи монетизації таких даних. Навіть більше, вже є низка кримінальних справ щодо незаконного продажу персональних даних.

Як захистися та попередити недобросовісні дії шахраїв? Можна виділити декілька рекомендацій превентивного захисту:

  • Намагатися слідкувати за розповсюдженням своїх персональних даних.
  • Якщо втрачаються документи – звертатися в найкоротші терміни до поліції з відповідною заявою.
  • Час від часу перевіряти інформацію про себе в бюро кредитних історій.
  • Мінімізувати використання сумнівних кредитних установ.

Підсумовуючи викладене, можна дійти наступних висновків: ніхто не застрахований від використання своїх персональних даних у шахрайських цілях (дістати персональні дані не така вже й проблема для шахраїв); дізнавшись про оформлений шахрайський кредит, не варто панікувати; отримавши вимоги від кредитної установи чи колекторів, не потрібно їх виконувати, поки в деталях не з’ясуєте всі факти та обставини; якщо кредит дійсно оформлений шахраями, варто зайняти активну позицію та відстоювати свої права та чисту кредитну історію. Саме активна громадянська позиція всіх жертв шахраїв може зробити такий нечистий бізнес неприбутковим та викоренити як явище.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті