Красна ціна: як і коли оцінювати вартість свого бізнесу

Красна ціна: як і коли оцінювати вартість свого бізнесу

І чому звичні формули в Україні працюють не завжди

Цей матеріал також доступний російською
Красна ціна: як і коли оцінювати вартість свого бізнесу
Фото: pixabay

Як оцінити свій бізнес або частку в ньому, якщо отримали пропозицію про покупку компанії або плануєте залучити інвестора для розвитку своєї справи. І яка оцінка буде оптимістичною, песимістичною і реальною. На ці питання спеціально для Mind відповідають Дмитро Бабаєв і Арсен Бучковський – фінансовий радник і юрист юридичної компанії ILF.

Є три базових методи оцінки бізнесу: за вартістю активів, порівняльний метод і як джерело грошей.

Метод оцінки за чистими активами доцільно використовувати, коли компанія припиняє діяльність і в принципі не планує отримувати прибуток у майбутньому. В іншому випадку власники бізнесу не будуть згодні, що компанія коштує стільки, скільки дають за вживані верстати та приміщення.

Порівняльний метод теж рідко застосовуваний. Угоди для порівняння у нас не публікують у газетах. А суми в тих, що публікують, викликають здоровий сміх. Можна використовувати інсайдерські дані, але в такому випадку не можна бути точно впевненим у всіх деталях, і тому складно домогтися від усіх зацікавлених в оцінці осіб однакової довіри до такої інформації.

Залишається один вихід – використовувати Чарівний Мультиплікатор і оцінити компанію як джерело грошей.

Сприйняття бізнесу як джерела грошей годиться для будь-якого сценарію, в якому потрібна оцінка працюючої компанії – чи то виділення частини компанії при виході одного з партнерів, чи, навпаки, залучення нового партнера-інвестора.

Проста формула для оцінки компанії за таким методом звучить так: «Візьміть EBITDA вашої компанії і помножте його на Х».

Прояснимо, що таке EBITDA і що таке Х:

EBITDA – прибуток до податків, банківських відсотків та амортизації. Таким чином не враховуються деталі, що не належать безпосередньо до успішності чи неуспішності операцій компанії, а також всі схемні платежі. У використання EBITDA є свої противники, особливо якщо компанія має великі витрати на утримання нерухомості і активів, але зараз EBITDA більш-менш прийнята більшістю оцінювачів як релевантний показник.

Х – це і є мультиплікатор. Коефіцієнт, що показує, яке співвідношення прибутку і ціни компанії в економіці країни вважається правильним.

Друге питання, що таке Х і в яких межах він може бути застосований. Хтось каже, що це 5, хтось – 7, дехто згадує Європу і 13, а дехто і взагалі говорить, що у нього американська компанія і тому потрібно множити на 25.

Як це визначається? Є якась норма, довідник? Для ринків, де багато публічних угод, є. На жаль, це не про Україну. На щастя, в будь-якому випадку це визначається вільним ринком. Наприклад, ринком депозитів. Адже основний конкурент вкладення грошей у бізнес – аж ніяк не інший бізнес. Це звичайний депозит у банку.

Розглянемо бізнес з точки зору інвестора – як інструмент для вигідного вкладення грошей. Якщо банк дає 20% річних, а наш бізнес – 5%, інвестувати в нього невигідно – потрібно щось змінювати. Крім того, відсоток річних – не єдине, що потрібно брати до уваги.

Важливо розуміти, що банків багато і вони конкурують за наші гроші. Якщо один банк дає 10%, а інший – 8%, то за інших рівних другий залишиться без вкладників. Крім відсотка, який ми отримуємо за використання наших грошей, є ще ризик.

Наприклад, банк з верхньої десятки дає 10% річних, а невеликий банк «Ромашка» з одним відділенням теж дає 10%. На питання, куди ви віднесете свої гроші, відповідь буде очевидною. А якщо другий банк запропонує не 10% на рік, а 50%? Або 100%?

Той же сценарій працює і з бізнесом. Загальне правило полягає в тому, що чим вищий ризик, тим більшим з нього повинен бути дохід, щоб виправдовувати цей ризик. Згадуючи минулий приклад, якщо банк дає 20% річних, то бізнесу недостатньо цих 20%, адже банківський вклад зазвичай менш ризиковий.

Крім того, порівнюючи ризики вкладень, не варто зупинятися лише на депозитах. Найменш ризикованими у всьому світі вважаються не банківські депозити, а державні облігації. Ми пережили кілька крахів держав і ставимося до них без пієтету, але всі інші варіанти ще гірші.

Поточний відсоток, який беруть закордонні інвестори за позику нашому уряду (9% у валюті) – це той мінімум, який взагалі можливий для будь-яких інвестицій, при мінімумі ризиків. Далі підвищуються ризики – отже, повинен підвищуватися і відсоток.

Максимуму ж, як і кордону ризиків, немає. Спекуляції, де гроші потрібні буквально на пару днів, дають фантастичну прибутковість, якщо перераховувати у відсотках річних, але вони часом фантастично ризиковані.

Отже, як визначити ринковий мультиплікатор? Для цього потрібно розуміти якусь норму, найбільш поширений рівень прибутковості на ринку.

Найпоширеніший ринковий рівень вкладень – прибутковість середнього річного депозиту в банку. Зараз це приблизно 13,5%.

Вкладення в бізнес зазвичай більш ризиковані, ніж депозит у великому банку, тому в такого вкладення дохід повинен бути вищим. Потрібно додати приблизно 5% – це стандартна додаткова плата за ризик.

Тому бізнес повинен приносити як мінімум 18,5%. Це середній, чи не ризиковий, добре документований дохід.

Розуміючи середній відсоток прибутковості на ринку і знаючи прибутковість конкретного бізнесу, ми можемо визначити вартість такого бізнесу.

Наприклад, якщо бізнес приносить 18,5 млн в рік, розуміючи, що середня прибутковість бізнесу 18,5% – вартість бізнесу (Y) дорівнює 100 млн.

Y = 18,5 млн/0,185 = 100

І мультиплікатор (співвідношення ціни та прибутковості) для цього бізнесу становитиме 100/18,5 = 5,41.

Іншими словами, наш бізнес без урахування проблем і боргів може коштувати в районі п'яти його річних прибутків. Максимальна «стеля», в якій його можливо оцінити – сім прибутків. Але тут компанія вже починає заявляти, що її надійність вища, ніж у банку. І в принципі нічого в Україні не може коштувати більше 11 річних прибутків у валюті.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті