Поки не пізно: хто і як захищатиме українську екологію

Поки не пізно: хто і як захищатиме українську екологію

Головні виклики та перспективи 2019 року

Цей матеріал також доступний російською
Поки не пізно: хто і як захищатиме українську екологію
Фото: pixabay

2018-й став роком зміцнення законодавчого поля, у межах якого може розвиватися екологічна політика. Це хороший фундамент, але успішним 2019 рік буде лише тоді, коли буде забезпечено інституційну спроможність усіх прийнятих та запланованих документів. Анатолій Куцевол, директор Команди підтримки реформ при Мінекології, спеціально для Mind розповів, як у міністерстві бачать цей шлях.

Горизонтальні реформи

Звіти Європарламенту та Єврокомісії щодо євроінтеграційних реформ в Україні відзначають горизонтальні реформи – початок роботи процедури Оцінки впливу на довкілля (ОВД) та Стратегічної екологічної оцінки (СЕО). Вперше ми отримали правовий інструмент обов’язкового врахування ризиків для довкілля ще на етапі розробки політичних та управлінських рішень.

Завдання на 2019-й – навчати й інформувати бізнес, громадськість та держслужбовців. Адже за досвідом минулого року найбільше складнощів із ОВД виникало саме через нестачу досвіду застосування нової процедури. Стратегічним пріоритетом є забезпечення належної процедури СЕО в усіх галузях, і перш за все – в енергетиці.

Екологічний нагляд та контроль

Яким би чудовим не було законодавство, без забезпечення системи нагляду за його виконанням результату не буде. Експерти Команди підтримки реформ при Мінприроди розробили законопроект № 9336 «Про Державну природоохоронну службу», який був переданий ініціативній групі народних депутатів України та чекає на перше читання. Попри компроміси, на які доводилося йти, цей документ дуже високої якості та викликає незадоволення, що, за Черчиллем, є свідченням правильності руху. Цінність документа – у тому, що він дає відповіді, як створити дійсно компетентний орган екологічного нагляду та контролю з працюючими повноваженнями правоохоронного органу.

Попереду – складні дискусії і доопрацювання цього законопроекту та його лобіювання. Але це лише верхівка айсберга, оскільки після прийняття закону потрібно буде напрацювати величезну нормативно-правову базу, що дозволить поетапно створити новий орган, і лише коли він почне працювати із 30% кадрового складу – можна буде ліквідувати Держекоінспекцію.

Концепція реалізації державної політики у сфері промислового забруднення

У 2018 році Команда розробила  Концепцію реалізації державної політики у сфері промислового забруднення, яка пройшла належні консультації із громадськістю та бізнесом. Цей документ стане основою для реформи дозвільної системи в екологічній галузі та стосуватиметься усієї промисловості. У 2019 році ми очікуємо на схвалення Концепції урядом та на початок роботи проекту Федерального міністерства екології Німеччини над розробкою нового законодавства у цій сфері та реалізацію перших пілотних проектів – це дорога і складна робота.

Окрім нового законодавства, у разі виконання Концепції ми очікуємо зменшення обсягів промислових викидів на 22,5% – і не завдяки скороченню темпів промислового розвитку, а завдяки екомодернізації та оптимізації. За 2017 рік підприємства здійснили викид 2,58 млн тонн забруднюючих речовин, 997,35 млн куб. м скидів та утворили 366 млн тонн відходів. При цьому близько 68 000 смертей в Україні спричинені забрудненням повітря (за даними Інституту оцінки та вимірювання показників здоров’я). Отже, є підстави сподіватися, що на 22,5% менше викидів – це 15 300 врятованих у майбутньому життів.

Якщо ж говорити мовою промисловості – то ця реформа передбачає новий підхід до видачі дозволів (один дозвіл – інтегрований, замість купи на різні типи забруднення від різних інституцій), до екоменеджменту підприємств (впровадження найкращих доступних технологій та методів управління) та принципу фінансування – забруднювач платить – ключового принципу екологічного права ЄС.

Державне управління та його цифровізація

Є дві фундаментальні речі, від яких залежить успіх реформ – люди та гроші. Перше з другим пов’язано приблизно так само, як Уроборос («змія, що їсть свій хвіст»), але на порядку денному – реформування системи державного управління та пошук джерел належного фінансування природоохоронних реформ та заходів.

Якщо говорити про реформу держуправління, то у Мінприроди розпочато функціональний аналіз структурних підрозділів, а також підзвітних органів влади. Цей аналіз потрібний для розмежування функцій формування та реалізації політики.

Міністерства не повинні надавати послуги або займатися технічними деталями окремих процесів, бо не буде часу на глобальні зміни, лише на реагування на поточні проблеми і пожежогасіння.

Ми очікуємо, що до кінця 2019 року буде готова нова структура Мінприроди, і робота на державу стане привабливою у першу чергу для тих, хто душею за довкілля.

Інституційна спроможність у сучасному світі також неможлива без досконалих інформаційних технологій, саме тому паралельно із тектонічними організаційними змінами ми маємо запустити загальнодержавну інформаційну систему «Відкрите довкілля». Уряд схвалив структуру системи, оголошено відповідний тендер і на початку року вже очікується запуск перших двох модулів – «Вода» та «Повітря».

«Відкрите довкілля» – це аналітична система, яка дозволить ухвалювати рішення, базуючись на достовірних та актуальних даних. Пріоритетом є запуск ще щонайменше 10 різних модулів, які перекриватимуть питання моніторингу та контролю.

Гроші та інвестиції

У країні із дефіцитним бюджетом та низькою екологічною свідомістю питання екології чи зміни клімату видаються чимось дуже далеким і незрозумілим, хоча насправді – це питання інвестиційної привабливості та здоров’я людей. Коли йдеться про фінансування екогалузі, зазвичай згадується лише екологічний податок. Однак замало працювати лише із екологічним податком, треба перебудувати всю існуючу систему екологічних фінансів (збір, використання та інвестування).

На сьогодні наявний дисбаланс між видатками та надходженнями галузі (диспропорція складає приблизно 1 до 6), а ще гірше – нецільове використання, відсутність механізмів повернення грошей на заходи з екомодернізації та прозорого використання коштів. Тут варто ознайомитися з досвідом Польщі, яка має величезні екологічні фонди і фінансує проекти у сфері довкілля, маючи гарантовані видатки.

Цього року ми запропонуємо концепцію цієї реформи.  Дуже хочеться сподіватися, що рівень екологічної свідомості зросте, і діалог з усіма зацікавленими сторонами – політиками, бізнесом, місцевою владою – дозволить розглядати екологію не лише як останній пріоритет і отримувача державної допомоги, але й як величезний та високотехнологічний ринок.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті