Чого не вистачає для 5G в Україні: як допоможе «оптика» у запровадженні зв'язку нового покоління

Чого не вистачає для 5G в Україні: як допоможе «оптика» у запровадженні зв'язку нового покоління

Запровадження стандарту потребує близько 40 000 км оптоволоконних мереж та близько 5 млрд грн інвестицій

Цей матеріал також доступний російською
Чого не вистачає для 5G в Україні: як допоможе «оптика» у запровадженні зв'язку нового покоління
Фото: pixabay

Експерти прогнозують, що до 2024 року в Україні частка абонентів мобільного зв'язку, що користуються мережею 4G, збільшиться з нинішніх 8% до 50%. Проте у світі активно готуються або вже запроваджують мережі наступних поколінь – 5G, 6G. Так, у Південній Кореї вже налічується майже 1 млн користувачів 5G

Відтак, українські телеком-оператори вже зараз замислюються над можливістю запровадження наступних поколінь зв’язку. Про перспективи розвитку 5G в Україні розповів Mind головний радник з питань науково-технічної політики ПАТ «Укртелеком» Віктор Каток.

Сучасний світ телекомунікацій стрімко набирає швидкості. На зміну мережі 4G, якою ще не встигли скористатися більшість українців, уже йде нова, ще більш потужніша та швидкісна – 5G. Це нове покоління, що лише починає розгортатися, вже впливає як на безпроводову, так і на проводову телекомунікаційну інфраструктуру, оскільки біти в цих мережах стрибають в наземні/проводові канали і з них.

Безпроводові мережі майже на 100% покладаються на проводові канали передачі даних. Тому розвиток наступних поколінь зв’язку у безпроводових мережах можливий лише за умови потужних наземних каналів передачі даних, а саме волоконно-оптичних лінії зв’язку (ВОЛЗ). Необхідність цього пояснюється технічними параметрами мережі 5G, яка передбачає наявність більшої кількості базових станцій, ніж того вимагає 4G або будь-який інший стандарт мобільного зв'язку. Для повноцінного функціонування мережі «вежі» мають стояти через кожні кілька сотень метрів, а при великій щільності терміналів – через кілька десятків. Саме тому першими у запровадженні 5G стають ті держави, що мають розгалужену телекомунікаційну інфраструктуру, зокрема, волоконно-оптичні мережі. Наприклад, Південна Корея, де зараз тестується 5G, є одним з лідерів щодо кількості ВОЛЗ – 76% усіх інтернет-підключень на оптиці.

Світ інвестує в «оптику»

Європейські країни також активно розвивають мережі ВОЛЗ. За даними досліджень Європейського FTTH Council, протягом року (вересень 2017 року – вересень 2018 року) в 39 європейських країнах загальна кількість абонентів FTTH і FTTB збільшилася майже на 16% і сягнула 60 млн. Щодо світової тенденції, то, як свідчить останній звіт Міжнародного союзу електрозв’язку, глобальні капітальні інвестиції у розвиток оптоволоконної мережі за п’ять років, включно з поточним, складуть $144,2 млрд. Для порівняння: будівництво нового адронного колайдера CERN, що буде вчетверо більшим за наявний «Великий адронний колайдер», оцінюється у $24 млрд.

В Україні також триває розбудова мережи ВОЛЗ. Потреба у доступі до швидкісного інтернету зафіксована у програмі президента України Володимира Зеленського: «Держава забезпечить усіх мешканців доступом до швидкого Інтернету». Провайдери по всій країні прокладають оптичні лінії там, де це вигідно – у великих містах обласного і районного значення. Проте побудована за таким принципом інфраструктура не буде здатна охопити і сільську місцевість, де, за нашими розрахунками, мешкають мільйони громадян. Так, частина українців не матиме доступу до всіх переваг «Електронної країни», у тому числі, у сферах освіти, медицини і державних послуг. Це означає, що тисячі населених пунктів не матимуть змоги розвивати безпроводові мережі, навіть 4G, який для них і зараз – недосяжний стандарт. Без ВОЛЗ ці населені пункти так і залишаться чорними плямами на картах покриття мережами.

Як прокласти «оптику» всюди, де потрібно?

Для вирішення питання цифрової нерівності потрібно лише збудувати близько 40 000 км оптоволоконних мереж, інвестувавши в проект близько 5 млрд грн. Звісно, що для його реалізації слід об’єднати зусилля всіх стейкхолдерів з приватного, державного та інших секторів.

Реалізувати такий масштабний проект у короткостроковий або середньостроковий термін можливо за умови дотацій з боку держави та/або за рахунок залучення іноземних інвесторів.

У свою чергу «Укртелеком» ще минулого року презентував уряду свій план зі скорочення цифрового розриву в Україні, якій було розроблено, базуючись на результатах масштабного дослідження. Він передбачає прокладання волоконно-оптичних ліній зв’язку до 6900 сіл, у яких є школи, та дозволить додатково охопити понад тисячу сіл, що розташовані поруч з вказаними. У цілому можливість підключитися до оптичного інтернету отримають 6 млн українців у 8000 населених пунктів.

Крим того, «Укртелеком» нещодавно, спільно із словенською телекомунікаційною компанією «Іскрател» розпочав реалізацію масштабного дворічного проекту з розбудови мережі оптичного доступу до інтернету за технологією GPON. Загальна сума інвестицій складе понад чверть мільярда гривень, з яких майже 135 млн грн надасть Словенський банк розвитку. Інвестиційна угода передбачає будівництво 3500 км волоконно-оптичних ліній. Нова мережа забезпечить можливість підключення до сучасного швидкісного інтернету мешканців 300 невеликих міст та сіл. Будівництво розпочалося у середині травня, а перші підключення до нової оптичної мережі заплановано на липень. Абоненти на цьому етапі розвитку мережі отримуватимуть швидкість доступу до інтернету до 200 Мбіт/с та матимуть змогу користуватися додатковими телекомунікаційними послугами, зокрема інтернет-телефонією та інтерактивним телебаченням. Тепер за необхідності розгорнути мережу 5G у цих містах буде легше, адже в них з’явиться потужна проводова телекомунікаційна інфраструктура.

Отже, в Україні є всі технічні можливості задля впровадження сучасних цифрових рішень зв’язку. Справа лише за бажанням інвестувати у розвиток галузі та країни в цілому.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті