«Скинути висоту»: як зниження облікової ставки НБУ вплине на вартість кредитів

«Скинути висоту»: як зниження облікової ставки НБУ вплине на вартість кредитів

Якими можуть бути ймовірні сценарії розвитку подій

Цей матеріал також доступний російською
«Скинути висоту»: як зниження облікової ставки НБУ вплине на вартість кредитів
Фото: pixabay

Оновлений істеблішмент України наголошує на важливості створення ефективних умов для здійснення банківської діяльності та подальшого зниження надвисоких кредитних ставок. Вже у вересні НБУ знизив облікову ставку до 16,5% і очікується її подальше зменшення.

Віталій Романчукевич, PhD, перший заступник голови правління Індустріалбанку і віце-президент Асоціації українських банків, розповів Mind про роль Національного банку в зниженні відсоткових кредитних ставок і перспективах дешевих кредитів.

Причини високих ставок

Вартість фінансового ресурсу для бізнесу чи населення знаходиться у прямій залежності від кредитних ринкових умов та ризиків, під які надаються ті самі потоки в оборот. Зрозуміло, що наявність самого фінансового ресурсу не гарантує попит на нього, а відповідно, й зростання його вартості. При наявності ресурсу та відсутності сприятливих умов для його інвестування або відсутності достатньої маржинальності бізнесу, що міг би залучити ці фінансові ресурси, виникає проблема надлишкової пропозиції за достатньо високою ціною (з огляду на потребу хеджування). Чималий рівень облікової ставки – лише одна з причин високих кредитних ставок для бізнесу/фізичного споживача кредитного ресурсу. Є ще інші вагомі чинники, що спричиняють зростання вартості кредитного ресурсу.

Високий рівень облікової ставки, звісно, впливає на рівень кредитних ставок на фоні сьогоднішньої споживчої інфляції, яка станом на липень 2019 року склала 9,1 % (у річному вимірі). Наприклад, якщо візьмемо облікову ставку в 16,5% та до неї додамо ризики, що пов’язані з внутрішніми макроекономічними та зовнішніми факторами, а також вартість залучення самої пасивної бази, то вартість кредитного ресурсу вже буде суттєво вищою від 16,5% і перевищить 18–20%.

Однак рентабельність підприємств в України достатньо низька, економічні умови не сприяють стрімкому зростанню бізнесу і високій швидкості оборотності капіталу. Дуже незначна кількість підприємств сьогодні може похвалитися рентабельністю на рівні 20–25%, для того щоб мати змогу скористатись таким дорогим кредитним ресурсом. А оскільки аналіз позикового капіталу варто проводити в розрізі термінів, на які цей капітал залучається, то постає питання суттєвого здорожчання ресурсу з огляду на його високу річну вартість. Не складно підрахувати, яким має бути оборотність капіталу бізнесу, щоб він міг собі дозволити обслуговувати борги такої вартості.

У структурі капітальних інвестицій підприємств банківські кредити становлять дуже незначну долю, відповідно, розвиток відбувається в основному за власні кошти підприємства.

За умови ж, що рівень рентабельності економіки становить сьогодні лише близько 7%, прогнозоване зниження облікової ставки до рівня у 8%, яке Національний банк попередньо вже закладав собі у прогнози, було б позитивним фактором для стимулювання кредитування.

Інший момент – низька фінансова грамотність споживачів кредитного ресурсу. Значна частка проблемних кредитів може бути охарактеризована прислів’ям «кредити платять тільки боягузи» – для вітчизняної банківської системи ця частка в певні роки сягає 50%. Неповернення кредитів стає звичною практикою для частини клієнтів. Відповідно, жорсткішими стають умови хеджування таких ризиків. Банки досить прискіпливо ставляться до оцінювання позичальників, пильно стежать за їхньою діяльністю та рентабельністю. Намагаючись знизити свої ризики, вони підвищують кредитні ставки для споживачів кредитного ресурсу. Обсяг проблемних кредитів, присутніх у портфелях банків, вимагає постійного збільшення витрат. А банки змушені збільшувати резерви під кредитні ризики, що «заморожує» фінансові ресурси, які могли б стати джерелом кредитування.

Передумови для зниження і коли їх чекати

За сьогоднішніх економічних реалій прозорий відповідальний бізнес, працюючи в Україні, не зможе досягнути такого рівня маржинальності, щоб бути спроможним обслуговувати кредитний ресурс вартістю понад 20% річних і залишатись достатньо прибутковим для подальшого розвитку та функціонування. З іншого боку, кредити для бізнесу – це джерело збільшення та нарощення оборотних потоків. Що ми бачимо сьогодні? Національний банк досить ефективно реалізовує свою ціль – підтримку цінової стабільності. Інфляція знижується, що дозволяє дивитися у бік зниження облікової кредитної ставки.

Однією з ключових умов для цього, на мою думку, повинні стати чіткі законодавчі ініціативи, що захищатимуть кредитора. Адже у випадку покращення кредитних умов банківська система сьогодні не має достатнього рівня законодавчо закріплених систем захисту та боротьби із недобросовісними позичальниками. Що, відповідно, стримує банкірів від пом’якшення кредитних програм також. Знову замкнене коло.

До того ж вкрай важливо створити єдину інформаційну базу, яка б містила дані про позичальників, що дозволить істотно зменшити ризики для кредиторів, а далі, як результат цього, зменшити кредитні ставки. Наявність такої бази допоможе банкам оперативно отримувати всю необхідну інформацію про сумлінність та якість ведення бізнесу позичальників.

За дотримання таких умов кредитування має можливість стати драйвером економічного розвитку, який дозволить національним виробникам збільшити свої виробничі потужності. Зниження ставки – ключова умова розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. Сьогодні вже впроваджено низку програм, які дозволяють таким підприємствам компенсувати частину відсотків за користування кредитом, але їхня кількість та обсяги фінансових потоків, що під це акумульовані, недостатні та не покривають у повному обсязі потреби сьогодення. 

Оптимістичний і песимістичний сценарії

Оптимістичний: темп зниження облікової ставки залежатиме в основному від подальших процесів уповільнення інфляції до визначеної цілі, а також від внутрішніх та зовнішніх ризиків і активності впровадження структурних реформ. Тоді дії Національного банку та інших державних фінансових установ будуть об’єднані спільною метою та одним вектором, що дозволить знизити кредитні ризики і відповідно знизити відсоткові ставки. 

Песимістичний: Нацбанк почне знижувати облікову ставку, але це не матиме щільного зв’язку з іншими елементами та не буде трансмісії на відсоткові ставки. Оскільки, якщо вони будуть знижені Національним банком, ризики залишатимуться високими, а депозити не реагуватимуть на це зниження, і явного ефекту на зниження відсоткових кредитних ставок для малого та середнього бізнесу не буде.

Водночас прем’єр-міністр України Олексій Гончарук серед перших кроків нового уряду назвав заходи з покращення умов надання кредитів для українців. Зокрема очікується, що наступного року в Україні процентна ставка за кредитами в гривні може знизитися до 12–13%.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті