Доходи за кордоном: навіщо українцям – бенефіціарам іноземної компанії легалізувати свій статус

На початку року Верховна Рада ратифікувала Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (MLI конвенція).

Підписавши та ратифікувавши Конвенцію MLI, Україна отримує змогу одночасного внесення змін до всіх або деяких чинних Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування.

Крім того, вже у вересні Рада ратифікувала угоди про уникнення подвійного оподаткування із кількома країнам, зокрема з Швейцарією та Туреччиною.

Разом з тим експерти прогнозують, що найближчим часом багатьом власникам бізнесів доведеться «відкрити карти» і легалізувати свій статус у іноземних юрисдикціях, щоб мати змогу проводити фінансові операції за кордоном та в Україні.

Про актуальну ситуацію із запобігання виведення прибутку з-під оподаткування та уникнення подвійного оподаткування, а також про те, що робити бізнесу, інтереси якого зачіпають відповідні угоди, розповів Mind CEO K.A.C. Group Володимир Гаркуша.

Йде війна за глобальний privacy кожного, а банківський рахунок і «своя» нерезидентна компанія – одні з функцій privacy, його фінансовий бік.

До 2025 року переважна кількість країн повною мірою приймуть правила тотальної податкової прозорості BEPS, CRS і MLI. Вся інформація про людину (у фінансовій частині) буде доступна і закільцьована починаючи від даних попередньої податкової декларації, про отримані доходи в будь-якій країні світу як фізичної особи, як бенефіціарного власника бізнесів і закінчуючи витратами, які він здійснив. При цьому враховуються такі чинники, як податкова резидентність людини, центр її економічних інтересів, кореляція податкових ставок, по всьому ланцюжку бізнесів закінчуючи нею як фізособою. Внаслідок людина отримає рахунок на сплату податків з урахуванням усього описаного вище так само, як щомісячну квитанцію на сплату комунальних послуг.

Як же зробити вибір з практичної точки зору?

А саме з огляду на правову легалізацію фінансових інструментів (компаній міжнародного бізнесу та банківських рахунків) у законодавчому полі України. З юридичними особами (нерезидентами з рахунками в українських банках і українськими компаніями в зарубіжних банках) все більш-менш зрозуміло. Важливий момент – інтереси бенефіціара – резидента України (який так чи інакше задіяний у фінансових інструментах) в умовах BEPS, MLI і обміну інформацією.

З урахуванням цих перспектив до головного завдання, а саме як будувати оптимальну структуру управління/володіння бізнесами з точки зору безпеки та податкової оптимізації, додалися такі:

1. Рішення питань правової легалізації громадянина України як бенефіціара бізнесів в Україні і за кордоном. Можливо, з урахуванням того, що бізнеси з'явилися не сьогодні.
2. Формування історії доходів бенефіціара.
3. Як планувати на перспективу доходи громадянам України – бенефіціарам нерезидентних компаній.

Так чи інакше, сьогодні або завтра податковому резиденту України доведеться ідентифікувати себе як бенефіціара нерезидентної компанії. Існують варіанти правової легалізації громадянина України як акціонера зарубіжної компанії:

• Договір дарування акцій.
• Купівля акцій через доходи, отримані за кордоном (з/п, продаж предметів мистецтва, ін.).
• Купівля акцій нерезидента в рамках е-декларації ($50 000).
• Купівля акцій компаній, які котируються на закордонних фінансових майданчиках.

Рік тому була можливість покупки акцій у нерезидента за гривні (скасовано постановою НБУ), але є й інші варіанти.

Як і навіщо формувати історію доходів

При вирішенні питання легалізації громадянина України як бенефіціара йому потрібно вирішувати і питання історії засобів, за рахунок яких він став власником нерезидентної компанії.

• Багато бенефіціарів, що вже не перший день у бізнесі, подбали про давно задекларовані доходи. Це і дивіденди, і відсотки по депозитах, доходи від купівлі-продажу цінних паперів, ОВДП (що, втім, уже в минулому). Все це цілком може служити першоджерелом «історії» виникнення доходів.
• Дохід від проданої нерухомості (оподаткування 1%).
• Дохід від корпоративних прав, трансформованих з нерухомості, якщо не поміщаються в обмежувальні три роки.
• Дивіденди, отримані від ПІФу 10,5%, як менш витратний і давно популярний (відома «схема Гонтаревої»).
• Доходи, отримані за кордоном у вигляді зарплати, продажу IT-технологій, предметів мистецтва. Так, це дорого (18%), але це реальний дохід, отриманий за кордоном.
• Дивіденди, отримані резидентом України як акціонером зарубіжної компанії (9%).
• Доходи із серії «згадати все». Повернуті борги, видані десятиліття тому (депутатський варіант). Сюди ж відносяться лотереї, спортивні тоталізатори.
• Легалізовані доходи внаслідок податкової амністії. Деякі радники президента на ній наполягають.

Як планувати доходи українським бенефіціарам?

Як планувати на перспективу доходи громадянам України – бенефіціарам нерезидентних компаній, особливо якщо вони є бенефіціарами ще й українських компаній і питання ТЦО і КІК (контрольовані іноземні компанії)?

Варіанти є: від структурування всієї бізнес-схеми (в Україні і за кордоном) з винесенням точок «ведення бізнесу» та точок «особистих економічних і життєвих інтересів» в оптимальні податкові юрисдикції, до банальної зміни податкової юрисдикції бенефіціаром. У будь-якому випадку спільного рецепта немає.

Ще з 2014-го року наші законодавці підбираються до повноцінного впровадження правил щодо КІК і CRS (виявлення незадекларованих активів і прибутків і оподаткування на рівні бенефіціарів). Поки що Україна знаходиться у вигідному «підвішеному» стані: правила КІК і CRS ще не інтегровані в законодавство України, немає автоматичного обміну інформацією, немає визначення «місця ефективного управління і центру життєвих інтересів».

Така тиха «контрдеофшоризація» на руку українським підприємствам-виробникам і експортерам. Адже вони знаходяться в невигідних умовах порівняно із зарубіжними конкурентами, які оперують величезними фінансовими засобами, залучають кредити під мізерні відсотки, «тримають» ринки збуту своєї продукції і не пускають туди чужинців, використовують ними вигадані правила типу BEPS, CRS, MLI для «усунення нездорової податкової конкуренції».

У таких умовах для українських підприємців фінансові інструменти ще довго залишатимуться істотним фактором підвищення ефективності їхнього бізнесу.