Коронавірус vs бізнес: як судитись під час карантину

Попри карантин Верховна Рада останніми днями дуже плідно працює над затвердженням різноманітних законопроєктів. Так, нарешті народним депутатам вдалося подолати закон про землю після дуже тривалого розгляду. 

Крім того, були затверджені документи, що мають полегшити ведення бізнесу, зокрема на тлі запровадження національного карантину. 

Серед таких законопроєктів було затверджено проєкт №3275, який, зокрема, передбачає врегулювання процесуальних термінів розгляду судових справ. 

Що саме затвердили народні обранці цим законопроєктом і як він вплине на судові спори бізнесу, розповіла Mind адвокатка АО «Матвіїв і Партнери» Софія Кикіш. 

Починаючи з середини березня українському бізнесу та населенню довелося стикнутися з глобальними змінами майже у всіх сферах суспільного та побутового життя, що пов’язано з боротьбою з коронавірусом та запровадженими внаслідок цього карантинними заходами на території усієї України. Не виключенням стала і сфера судочинства.

Що відбулося в судовій владі?

Із запровадженням карантину українські суди масово почали відкладати судові засідання або ж взагалі знімали справи з розгляду на невизначений термін.
Підставою для таких дій став лист Ради суддів України від 16 березня 2020 №9рс- 186/20, яким судам було рекомендовано роз’яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв’язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ у режимі відеоконференції.

Про законодавче обґрунтування відкладення розгляду справ 

Чи не призведе це до безпідставного затягування судового розгляду справи?

Однозначної відповіді на це питання немає.

З одного боку, суди продовжують здійснювати правосуддя і в період дії карантину, законодавством чітко обмежені строки для вчинення тих чи інших процесуальних дій, а лист Ради суддів України є актом, що носить рекомендаційний, а не обов’язковий характер.

Як наслідок, прийняттям рішення завершувалися судові засідання, в яких стороною заявлялися абсолютно обґрунтовані клопотання про відкладення, наприклад, у зв’язку з фактичною неможливістю прибути залізничним чи автомобільним транспортом в інший населений пункт.

З іншого боку, з метою збереження життя та здоров’я населення, що відповідно до Конституції України є найвищою соціальною цінністю, доволі виправданими здаються заходи з відкладення розгляду судових справ.

Це пов’язано з тим, що реалії сучасного правосуддя передбачають тривале знаходження в приміщенні суду в очікуванні розгляду справи, спілкування між сторонами та іншими учасниками судового процесу, що порушуватиме запроваджені карантинні заходи та може спричинити поширення захворювання.

Які законодавчі зміни прийняті для продовження строків?

Саме з метою законодавчого закріплення продовження строків розгляду справ та забезпечення учасників належним доступом до правосуддя, Верховна Рада 30 березня 2020 року ухвалила закон №3275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)».

Даним актом внесено зміни в процесуальні кодекси приватного права (цивільний та господарський), а також у кодекс адміністративного судочинства.

Цим законом встановлено, що на строк дії карантину продовжуються усі основні процесуальні строки, встановлені як для учасників справи, так і для самого суду.

До продовжених строків, встановлених для учасників справи, належать строки:

• апеляційного та касаційного оскарження;
• звернення про перегляд рішень за нововиявленими або виключними обставинами;
• строки подання всіх основних процесуальних документів (заяв по суті, інших заяв та клопотань);
• звернення зі скаргами щодо рішень та дій органів виконавчої служби чи приватних виконавців;
• оскарження рішень третейського суду.

Щодо продовжених строків для суду, то до них можна віднести строки розгляду справ у судах усіх інстанцій, строки для вчинення інших процесуальних дій, наприклад, таких, як залишення апеляційної скарги без руху чи її повернення.

У разі якщо строки для вчинення тих чи інших дій встановлюються безпосередньо судом у своєму рішенні (наприклад, строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень чи додаткових доказів), то такий строк згідно із законом №3275 також не може бути меншим, ніж строк карантину.

«Не процесуальними строками єдиними»

Законом №3275 продовжено не лише процесуальні строки, а й строки позовної давності.

Так, зміни стосуються також загальної та спеціальної позовної давності в цивільних, господарських та сімейних правовідносинах, а також строків для звернення до адміністративного суду чи до органу вирішення трудового спору.

Тобто, якщо раніше особа за загальним правилом мала змогу звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів протягом трьох років з моменту, коли вона дізналася про таке порушення, то тепер такий строк продовжується на період карантину.

Також, що є більш позитивним для кредиторів, на період дії карантину продовжуються строки для припинення поруки та для нарахування штрафних санкцій, які складали шість місяців з моменту порушення зобов’язання.

Варто звернути увагу, що строки, що застосовуються у сфері кримінального права та кримінального судочинства, не продовжуються на час дії карантину.

Висновок

Однозначно можна стверджувати, що прийняття закону №3275 розширило можливість бізнесу та фізичних осіб для доступу до правосуддя, адже в період дії карантину оформлення документів, збирання доказів та участь у судових засіданнях є доволі обмеженими.

Проте доцільним було б все ж таки встановити, що такі строки є не продовженими, а підлягають поновленню через поважні причини, до яких віднести запроваджений карантин. Після цього саме на особу, яка пропустила строк, покладався би тягар доведення, чому саме під час дії карантину такий строк був нею порушений.

В іншому ж випадку не можна виключати того факту, що автоматичне продовження строків використовуватиметься недобросовісними учасниками судового розгляду для зловживання своїми правами та затягування судового процесу з метою ухилення від виконання своїх зобов’язань.