Лайкни пропаганду: як ми несвідомо беремо участь в інформаційних війнах
І що принесла заборона російських соцмереж в Україні
15 травня 2020 року, ймовірно, в Україні буде продовжено заборону на російські соціальні мережі. Нагадаємо, доступ до сервісів групи Mail.Ru – соцмереж «ВКонтакте» та «Одноклассники» – був закритий на території нашої країни указом президента Петра Порошенка від 28 квітня 2017-го терміном на три роки. Тоді ці ресурси були визнані шкідливим інструментом пропаганди з боку РФ. Чому ситуація досі не змінилася, і заборона залишається актуальною, спеціально для Mind розповідає директор агентства PLEON Talan Катерина Співакова.
Майже половина планети з'єднана комп'ютерною мережею. Якщо в 1993 році до інтернету було підключено 3 млн комп'ютерів, то через п'ять років їх стало 16 млн, а в 2014 році вже 41% населення Землі мали доступ до мережі.
Чим корисні та небезпечні соцмережі? Сьогодні саме в інтернеті б'ється серце світової комунікації та комерції, і експерти почали вивчати, як саме отримувати прибуток від нашого бажання або природної потреби ділитися інформацією. Найбільші дивіденди лідери впливу мають у соціальних мережах. Разом із тим тут розпалюються світові конфлікти, народжуються теорії змови, ведуться міжусобні війни.
Вміти використовувати інтернет і розуміти його – це абсолютно різні речі. Соціальні мережі давно перестали бути лише способом відновлення і підтримання зв'язків, платформою для висловлення особистої думки або привітання друзів. За відсутності реального контакту між людьми через соціальні мережі успішно поширюються ідеологічні, етнічні та релігійні конфлікти.
Чим відрізняються нові інформаційні війни? У них виграють не володарі найбільших армій, забезпечених ракетами і бомбами, а ті, хто здатен формувати сюжетні лінії, впливати на нашу інтерпретацію подій, викликати певні реакції, які спонукають до дій, створювати зв'язки, дуже схожі на особисті, і відчуття товариськості.
При цьому переможець онлайн-битв виграє не лише в мережі, але і в реальному світі. Адже коли люди починають вірити в нереальні події, то сила впливу таких вигаданих фактів на поведінку прирівнюється до сили впливу реальних.
Перебуваючи в онлайні, ми приділяємо увагу певним ідеям, і наша залученість стає частиною бойових дій у конфлікті, про існування якого ми часто навіть не здогадуємося.
Як працює інтернет-пропаганда? У 2016 році дослідники з подивом виявили, що в 59% випадків користувачі самі не відкривали ті посилання, які вони поширювали. Це красномовно демонструє невибірковість інтернет-аудиторії: приводом для репосту може бути портрет улюбленого політичного діяча, кричущий заголовок, гучна заява – зрештою, все, що насправді лише є грою на емоціях.
Але реагуючи на фейк або маніпуляцію негативним коментарем, лайком чи шером, ми розганяємо цю інформацію серед свого оточення. А чим частіше ми чуємо або читаємо твердження, тим менш критично ми його сприймаємо. Так і виходить, що з часом ми віримо в речі, які спочатку викликали відторгнення.
Цією механікою вміло користуються російські пропагандистські сайти. Як правило, вони застосовують такі стратегії: відхилити критику, спотворити факти, відвернути від основної проблеми і стривожити аудиторію.
Основна мета пропагандистських закидів з РФ – показати, що Україна не відбулася як держава, а шлях європейської інтеграції був обраний хибно. А також – відвернути споживача контенту від проблем всередині його країни і перемкнути його на зовнішні подразники.
Над поширенням подібного контенту працюють численні російські «ботоферми». І ми бачимо, що у них це добре виходить.
Чи можна цьому протидіяти? Протистояти впливу російської пропаганди вдалося завдяки закриттю низки веб-ресурсів. Доступ до соціальних мереж «ВКонтакте» й «Одноклассники» було закрито на території України у квітні 2017 року. На той момент основною цільовою аудиторією «ВКонтакте» були молоді люди до 35 років, аудиторія «Одноклассников» була переважно 40+.
Як змінилася аудиторія цих соцмереж з моменту заборони:
Дані: OMD Media Direction, AGAMA Communications на основі GemiusAudience
Що далі? 15 травня термін заборони російських соціальних мереж спливає. Не секрет, що частина користувачів не гребують візитами на VK і «Одноклассники» через VPN – для них кінець обмежень нічого не змінює. Але, якщо заборону не буде продовжено, то і решта аудиторії почне повертатися на занедбані акаунти, не замислюючись про наслідки. При не надто райдужному прогнозі, ми дуже швидко повернемося до показників 2017 року за унікальними результатами пошуку.
Інтернет наразі – основний засіб комунікації по всьому світу. У доступному для огляду майбутньому ситуація не зміниться: головні гравці залишаться тими ж. Їх можна любити чи ненавидіти, але більшість відомих соціальних мереж і надалі відіграватимуть вирішальну роль у громадському та політичному житті всіх країн. І нам самим вирішувати, який бік приймати, у що вірити і який контент впливатиме на наше майбутнє.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
