Коронавірус vs бізнес: як впливає психологічне благополуччя колективу на продуктивність

Напередодні Кабінет Міністрів продовжив карантин до 11 травня 2020 року. Такі умови стали випробуванням для багатьох українських компаній. Однак не тільки віддалена робота та ізоляція є проблемними моментами, що впливають на ефективність персоналу. Експерти відзначають причинно-наслідковий зв'язок між стійкістю бізнесу і психологічним благополуччям колективу компанії.

Як працює такий зв'язок і чому важливо звертати увагу на психологічне здоров'я персоналу, розповіла Mind керівник компанії Wellbeing Company Олена Бондар.

Карантин «плюс», ефективність «мінус»

Питання ефективності та залучення співробітників у робочий процес знову актуальне як ніколи. Багато консалтингових компаній, зокрема CASE і Delloitte, протягом останніх десятиліть досліджують вплив рівня добробуту співробітників на ефективність роботи. Їхні дослідження показують, що до 70% фонду оплати праці розчиняється через фізичні і психологічні проблеми співробітників.

Фахівці з управління персоналом знають ці явища під термінами «абсентеїзм» (практика регулярної відсутності на роботі через погане самопочуття, як фізичне так і психологічне), який має наслідком витрати на оплату лікарняних, і «презентеїзм» (низька через погане самопочуття продуктивність співробітника, що перебуває на робочому місці).

Кращі світові практики

Управлінці у всьому світі зазначають стійкий зв'язок між ефективністю співробітників і їхнім добробутом, відомим у світі як wellbeing.

У цій сфері можна виділити два підходи: американський і європейський.

Американський підхід – традиційно раціональний. Він передбачає грошове заохочення співробітників за поведінку, яка сприяє благополуччю, і відповідно санкції за поведінку, що суперечить благополуччю. Заохочується, зазвичай фінансово, здорове харчування, активний відпочинок, спорт, спільна участь у соціальних проєктах. Не заохочуються шкідливі звички та інші схожі форми поведінки.

Європейський підхід базується на концепції «щастя» і більш толерантний до інструментів, якими «щастя» досягається країною, організацією або окремо взятою людиною. Відповідальність за щастя співробітника, нехай і частково, перекладається на роботодавця.

Однак аналізуючи ці підходи, важливо не забувати, що як у США, так і в Західній Європі у самих людей розвинена і сформована культура турботи про своє психічне здоров'я та благополуччя. Істотний відсоток населення регулярно відвідує психотерапевта. Тому концепція благополуччя, яка культивується на рівні країни та організації, коригується психологом до потреб і стану окремо взятого співробітника та має наслідком стійкий результат.

В Україні ж про аспекти психологічного здоров'я або факт відвідування психолога говорити не заведено. Однак ось уже декілька років зростає кількість управлінців-лідерів, які не тільки розуміють вплив психологічного благополуччя співробітників на ефективність бізнесу, плинність кадрів і бренд роботодавця, а й самі є активними споживачами послуг психологів.

Корпоративне благополуччя «живих» організацій

Основні принципи живих компаній описав в однойменній книзі Анрі де Гіус. Метафора «живого організму» протиставляється механістичному підходу. Якщо слідувати цій філософії, все живе має більше шансів не тільки вижити, але й стати сильніше. Тут доречно згадати про теорію «Антикрихтості» Насима Талеба. І тоді стає очевидною необхідність турбуватися про тих, від кого бізнес залежить, – про людей. Тому недивно, що сильні організації трансформують системи управління персоналом, впроваджуючи програми психологічної підтримки співробітників для підвищення рівня добробуту команди.

З «абсентеїзмом» і «презентеїзмом» недостатньо працювати звичними інструментами мотивації персоналу – корпоративними «плюшками»: спільні заходи, як-от корпоративи, тренінги, забіги, обіди зі здоровою їжею у офісі тощо, дають короткостроковий і підтримувальний ефект. У довгостроковій перспективі все це має значення тільки якщо включати більш персоналізовані інструменти.

Лідер, який розуміє причинно-наслідкові зв'язки між психологічним благополуччям і ефективністю, не просто будує управлінські системи, а забезпечує існування свого бізнесу в майбутньому.

Підвищення мотивації через залученість і зміцнення горизонтальних зв'язків у команді, зменшення показників «абсентеїзму» і «презентеїзму», скорочення плинності кадрів – все це частини одного пазлу, які підсилюють HR-бренд, допомагають розвитку бізнесу та привертають таланти, що залишаються з компанією надовго.

Хоча несприятливі психологічні стани переживають усі вікові категорії співробітників, найбільше від них страждає покоління Z. Це покоління благополучної, ситої й активної молоді, для яких COVID 19 – перша у їхньому дорослому житті криза. Сьогодні представники покоління Z становлять 24% працюючого населення у світі. У перерахунку на Україну – йдеться про 16,4 млн молодих людей. До середини двотисячних Z складе понад 50% працюючих людей у світі.

Саме тому запит щодо ментального здоров'я впевнено набирає популярність серед лідерів-візіонерів: вони ясно бачать картину майбутнього глобального ринку талантів.

Про першопроходців в Україні

В Україні вже з'являються перші реальні успішні кейси турботи про ментальне здоров'ї в колективі. Піонерами в цьому напрямі стали бізнеси з абсолютно різних галузей – виробництво та ІТ. Це ПрАТ «Полтавський ГЗК» компанії FERREXPO, швейцарська залізорудна компанія з активами в Україні та велика міжнародна компанія з розробки мультиплатформних ігор з офісами по всій Україні.

На початку 2020 року команда ПрАТ «Полтавський ГЗК» компанії FERREXPO запустила проєкт із просування благополуччя для співробітників своєї компанії. В основі проєкту чотири програми, кожна з яких має свій акцент. Кожна програма розрахована на 30+ осіб, тривалість – 5 тижнів. За цей час працівники компанії проходять тренінги і навчання у офлайн- і онлайн-форматі, який його доповнює, на теми сталого фізичного здоров'я, ментального здоров'я, фінансового благополуччя та техніки майндфулнес.

З 1 квітня 2020 року розробник мультиплатформних ігор запустив Програму психологічної підтримки персоналу, яка фокусується на наданні необмеженого доступу всім співробітникам компанії до високопрофесійної психологічної допомоги в рамках корпоративної страховки.

Про що говорять цифри

У професійних колах ведеться дискусія sick care vs well care (догляд за хворими або догляд за здоровими). Спостереження показують, що інвестиції в ментальне здоров'я співробітників дають компаніям додатковий прибуток у вигляді економії на медичних витратах і зниження втрат людино-годин через відсутність співробітників на робочому місці через хворобу.

Серед роботодавців, які пропонують співробітникам програми психологічного благополуччя, понад половина зазначили зниження абсентеїзму через хворобу, а 66% повідомили про підвищення продуктивності.

У наявних турбулентних умовах важливо залишатися усвідомленим. Небезпечно недооцінювати важливість психічного здоров'я ваших співробітників і його впливу на ваш бізнес. Цілком очевидно, що в реальності психічне і фізичне здоров'я тісно взаємопов'язані, формуючи загальне благополуччя людини й бізнесу, який від неї залежить.