Страхування медиків: на що звернути увагу медзакладам та їх працівникам

Страхування медиків: на що звернути увагу медзакладам та їх працівникам

Як працюватимуть нові норми на практиці

Цей матеріал також доступний російською
Страхування медиків: на що звернути увагу медзакладам та їх працівникам
Фото: pixabay

Минулого тижня Верховна Рада затвердила законопроєкт, який передбачає запровадження страхування медичних працівників на випадок захворювання COVID-19. 

Що саме затвердили народні обранці, Mind пояснював напередодні. 

Наразі ж про те, на які нюанси в процедурі страхування слід звернути увагу. Олена Хітрова, партнер ILF, розповіла Mind, як медзакладам зменшити ризики і застрахувати медиків. 

Як медзаклад має оформлювати страховки на працівників

Стаття 7 Закону України «Про страхування» свідчить про різні види обов’язкового страхування, зокрема, про медичне страхування та особисте страхування на випадок інфікування ВІЛ та інфекційними хворобами при виконанні службових обов'язків.

Щоб схилити медпрацівників до оформлення полісів, Кабінет Міністрів України (КМУ) має створити механізм, який встановить порядок та правила страхування, розміри страхових виплат тощо.

Так, механізм страхування на випадок інфікування ВІЛ був затверджений Постановою КМУ від 16 жовтня 1998 року №1642. Згідно з нею, страхування медпрацівника здійснюється коштами закладу охорони здоров’я.

А от порядок страхування на випадок захворювання на інфекційні хвороби й досі не визначений. Але страхувати працівників потрібно, тому багато комунальних медзакладів укладають із ними договори про добровільне страхування.

Страхові внески та фонд заробітної плати

Закон забороняє неприбутковим організаціям розподіляти отримані доходи між працівниками. Винятками є оплата їхньої праці та нарахування єдиного соціального внеску.

Єдиним документом, який визначає витрати, що входять до фонду заробітної плати, є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року №5.

У п. 2.3.4 цієї Інструкції вказано, що до фонду оплати праці належать витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у п. 3.5) на користь працівників, пов’язаних із добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна).

Згідно ж зі згаданим п. 3.5, до виплат, що не належать до фонду оплати праці, відносяться внески підприємств згідно з договорами добровільного медичного страхування працівників і членів їхніх сімей. 

Важливо: медичне страхування та страхування на випадок захворювання на інфекційні хвороби – різні види страхування.

Стандартне медичне страхування не підпадає під п. 3.5 Інструкції, бо воно є підвидом особистого страхування. Витрати на страхові внески на нього входять до фонду заробітної плати.

Натомість, з огляду на п. 3.5 Інструкції, медичне страхування працівників не може здійснюватися коштом комунального закладу, адже ці витрати не належать до фонду заробітної плати. Такі дії можуть призвести до того, що Державна податкова служба позбавить лікарню статусу неприбутковості.

Що ж робити медзакладам? 

Підпункт 133.4.2 ст. 133 Податкового кодексу України визначає, що неприбуткова організація може використовувати свої прибутки виключно для:

  • фінансування видатків на власне утримання;
  • реалізації цілей, завдань та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Відтак, до цих видатків можуть належати й витрати на страхування працівників. Для юридичного оформлення цього аспекту і уникнення претензій з боку податкової та втрати лікарнею статусу неприбутковості, у статуті медзакладу потрібно закріпити страхування працівників як напрям діяльності.

Крім того, обов’язок страхування медпрацівників роботодавцем потрібно зазначити в колективному договорі.

Зверніть увагу: суми страхових платежів, сплачені роботодавцем за договорами страхування, згідно з п.п. 164.2.16 ПК України включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівника, а тому підлягають обкладенню ПДФО за ставкою 18% та військовим збором.

COVID-19 та страхування медичних працівників

Через пандемію коронавірусу питання страхування медичних працівників стало дуже актуальним, адже серед них ризики захворювання на цю хворобу найвищі. Лікарня може укласти з медиками договір про добровільне страхування на випадок інфекційного захворювання. Як зазначалось вище, такі дії не призведуть до втрати медзакладом статусу неприбутковості.

Важливо: під час укладення договору зі страховою компанією варто одразу з’ясовувати, чи охоплюватиме поліс випадки захворювання коронавірусом.

Згідно з наказом МОЗ України від 25 лютого 2020 року №521, COVID-19 належить до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини та носіїв збудників цих хвороб.

Зазвичай стандартні поліси добровільного медичного страхування не покривають лікування хвороб, що належать до Переліку. Певно, що компанія буде компенсувати лікування пацієнта тільки до моменту підтвердження захворювання на коронавірусну хворобу.

Наразі деякі страхові компанії запускають додаткові програми добровільного страхування, що враховують покриття видатків у межах страхової суми на надання медичної допомоги в разі COVID-19.

Але не кожна нова програма передбачає страхування саме медичних працівників.

Тож як зменшити ризики та застрахувати медиків?

Лікарі та медичний персонал щоденно стикаються з різними хворобами, зокрема й дуже небезпечними. Страхувати їх потрібно обов’язково. Найбезпечнішим буде варіант страхування на випадок захворювання на інфекційні хвороби.

Також можна розглянути варіант добровільного медичного страхування. Витрати на видатки за цим видом страхування мають бути обов’язково зазначені в статуті медичного закладу та колективному договорі, інакше Державна податкова служба може позбавити комунальний заклад статусу неприбутковості.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті