Захворіло у світі
6,573,286
Померло у світі
387,898
Вилікувалось у світі
2,837,955
Захворіло в Україні
25,411
Померло в Україні
747
Вилікувалось в Україні
11,042
«Клубний ефект»: навіщо треба здешевити дзвінки між різними мобільними операторами

«Клубний ефект»: навіщо треба здешевити дзвінки між різними мобільними операторами

СЕО lifecell Ісмет Язиджи – про те, чому від зниження ставки інтерконекту виграють оператори, абоненти й держава

Цей матеріал також доступний російською
«Клубний ефект»: навіщо треба здешевити дзвінки між різними мобільними операторами
Фото: pixabay

Минулого тижня «Інтерфакс» опублікував інтерв’ю президента «Київстар» Олександра Комарова, де були згадані актуальні проблеми телекомринку. Зокрема, йшлося про ставку взаємоз’єднання між операторами (інтерконект), яка стала чи не головною темою інтерв’ю.  Деякі озвучені очільником «Київстар» твердження прокоментував для Mind СЕО lifecell Ісмет Язиджи, подавши своє бачення нюансів розвитку ринку.   

Про конкуренцію на ринку і ставку інтерконнекту (MTR)

Попри щораз більше споживання дата-трафіку, голосові дзвінки продовжують бути актуальними для українців. На кінець 2019 року 35% абонентів «Київстар» взагалі не користувались мобільним інтернетом, у мережі «Vodafone Україна» близько 39% не користувались 3G і 4G, а в нашій мережі кількість таких абонентів становить близько 20%. А з початком карантину всі три оператори спостерігали зростання частки «голосу» у своїх мережах. Тобто говорити про те, що голосовий зв’язок пішов у минуле, ще зарано.

lifecell завжди виступав за максимальну демократизацію і здорову конкуренцію, яка стимулюватиме розвиток телеком-галузі. Однакові можливості для розвитку кожного з учасників ринку завжди призводять до виграшу кінцевих споживачів. 

Це неодноразово підтверджено досвідом європейських країн, де законодавство вимагає, щоб ставка інтерконекту (MTR) дорівнювала собівартості. У нас же ця ставка все ще втричі вища, ніж собівартість. І це є однією з причин, чому абоненти телефонують переважно всередині мережі (onnet), а для дзвінків на іншого оператора (offnet) дешевше використовувати другу SIM-картку, купувати телефон з двома «сімками» і платити ще одну щомісячну плату за послуги.

Впровадження зручної для абонента процедури MNP, зниження ставки інтерконекту до собівартості й усунення диференціації onnet/offnet, коли для абонента не матиме значення, на яку мережу він телефонує, – це ті основні кроки, які дають можливість споживачу вільно обирати оператора за якістю послуг, а не з огляду на те, яким оператором користується коло його основних контактів.

Про «клубний» ефект

Нещодавно ми проводили опитування, в якому брали участь сотні абонентів усіх операторів з усіх регіонів. Так от, понад половини всіх опитуваних переймаються питанням «своєї-чужої» мережі: 68% абонентів звертають увагу, на номер якого оператора вони телефонують, а 36% – завжди звертають на це увагу перед дзвінком. Це і є «клубний ефект», який обмежує конкуренцію і призводить до того, що абоненту вигідно користуватись оператором з найбільшою абонентською базою.

Це особливо яскраво виражено в регіонах, де у одного оператора абонбаза може досягати 83–84%, як у «Київстар» в Тернопільській і Хмельницькій областях. Кому потрібна SIM-картка іншого оператора, якщо для 83% абонентів дзвінок на цю картку коштуватиме як дзвінок за кордон?

Навіть якщо люди незадоволені якістю послуг або тарифами домінуючого у вашому регіоні оператора, вони змушені залишатися в його мережі, бо всі родичі і знайомі користуються цим оператором. Це одна з причин, через яку послуга збереження номера (MNP) в Україні не користується популярністю.

«Клубний ефект»: навіщо треба здешевити дзвінки між різними мобільними операторами

Наша мета полягає в тому, щоб після зниження ставки інтерконекту абоненти всіх операторів перестали звертати увагу, на мережу якого оператора вони телефонують. Замість «дзвінків усередині», «дзвінків на мобільні мережі», «дзвінків на фіксовані мережі» мають бути просто дзвінки. Бо саме так відбувається в Європі, де свобода абонента дійсно існує.

Про прибутки та інвестиції

У 2019 році доходи «Vodafone Україна» становили 15,9 млрд грн, «Київстар» – 20,9 млрд грн, lifecell – 5,98 млрд грн.

lifecell минулого року зафіксував чистий збиток у розмірі 1,11 млрд грн. Чистий прибуток «Vodafone Україна» склав 2,5 млрд грн. А прибуток «Київстар» – 8,9 млрд грн, тобто 45% доходу від мобільного зв'язку. Виходить, що в країні з найнижчим у Європі середнім доходом з одного активного абонента (ARPU), у «Київстар» найвища в Європі прибутковість. І не останню роль у виникненні цього феномену відіграє саме «клубний» ефект.

На жаль, немає звітності, яка допомогла б проаналізувати, чи існує різниця в доходах по областях, де домінує один оператор. Ініціатива щодо запровадження такої звітності декілька разів озвучувалася регулятором і навіть підтримувалася АМКУ, але завдяки активній позиції найбільших гравців так і не була реалізована.

Досвід інших країн свідчить, що зниження ставки інтерконекту призводить до усунення диференціації onnet/offnet, зникнення «клубного ефекту» та в результаті дає зростання обсягу використаних послуг. І виграють від цього всі – оператори, держава,  споживачі, які отримують свободу спілкування, незалежно від того, на мережу якого оператора телефонують.

Щодо залежності обсягу інвестицій у LTE від регулювання ринку інтерконекту – була озвучена сума зменшення доходів ринку на 1,6 млрд грн за декілька років. На жаль, президент «Київстар» не сказав про інший бік медалі – зменшення витрат операторів на ту ж суму в той же період. На ринку інтерконекту оператор отримує дохід за обсяг хвилин, який абоненти інших операторів «виговорили» на його мережу, і витрати за дзвінки своїх абонентів на інші мережі. Оплачують же оператори лише «дельту». І це суми, в десятки разів менші озвученої. Зменшення MTR призведе до скорочення як доходів, так і видатків, а також до зменшення «дельти».

До речі, про усунення цифрового розриву: lifecell вкладає значно більшу частку своїх доходів у нові технології, ніж конкуренти. Наші капітальні інвестиції без вартості ліцензій становлять 35% від доходів. Для порівняння: у «Vodafone Україна» це 32%, у «Київстар» – 20%.

Так, історично lifecеll почав працювати в Україні  набагато пізніше двох найбільших операторів, які на той час фактично поділили між собою абонентів. За час роботи в Україні ми інвестували понад $2 млрд у розвиток українського телекому, будуючи інфраструктуру і купуючи ліцензії для запуску нових технологій. Вийти на прибуток планували на початку 2021 року.

Протягом 15 років саме lifecell драйвив ринок, розвивався сам і змушував розвиватись інших операторів. Стимулював переглядати тарифні плани, запроваджував нові послуги, словом, рухатись уперед. І вигравав від цього у першу чергу український абонент. І ми впевнені, що чергове зниження ставки інтерконекту – це ще один крок до конкурентного ринку, якісних послуг і свободи вибору абонента.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті