(Не)іграшкова історія: куди зникають неякісні товари

Україна 28 серпня знову оновила антирекорд із кількості нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 – 2438 за одну добу. Проте люди продовжують хворіти й на інші небезпечні хвороби, які можна отримати зовсім несподівано. Наприклад, купівля нового одягу, іграшок чи меблів може призвести до отруєння та алергій через неякісну тканину, барвники тощо. Згідно із законодавством, таку продукцію, зокрема імпортну, мають вилучати вже на етапі проходження митного контролю. Що ж відбувається з такими товарами після вилучення та чи дійсно конфіскація працює, розповіла Mind адвокат з інтелектуальної власності Інна Галака.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), отруєння посідає 4-те місці серед причин дитячої смертності. Воно поступається лише травмам, опікам та утопленням, і перевищує кількість смертей від дитячих інфекцій.

І якщо з харчовими отруєннями зрозуміло, то з хімічними не все так просто. Не достатньо позбавити дитину доступу до порошку для прання чи дезінфекційних засобів. Дитячі іграшки теж можуть бути причиною розладів травлення, алергічних реакцій і навіть дерматитів.

Як працює законодавство

Держава розробила механізм, як не допустити неякісні іграшки на вітчизняний ринок, а з 2018 року урядом впроваджено новий техрегламент безпеки іграшок. Однак на практиці лише паперових заборон виявляється недостатньо.

Митники мають алгоритм, як вилучити неякісний товар, але, що з ними робити далі, в законі не прописано.

Стаття 476 Митного кодексу про переміщення товарів через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності пояснює, що ввезення в Україну або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності – тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто на 2020 рік це 17 000 грн) з конфіскацією товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності.

Тобто неякісний/підроблений товар на кордоні вилучать і відправлять на склад. І вже далі ним опікується не митниця, а Державна виконавча служба.

Куди зникає конфіскат

Ось тут і виникає конфлікт. Бо в більшості європейських країн конфіскований товар знищують. У нас же його можуть передати на реалізацію або на доброчинність. Наприклад, торік Одеська митниця вилучила іграшки від яких відмовився попередній власник. Серед них є, зокрема, і популярні серед дівчат «L.O.L. Surprise».

А у січні 2020 року Кабмін прийняв рішення про безоплатну передачу іграшок дитячим будинкам, лікарням, дітям військових та сім’ям, що потребують соціального захисту. В уряді пояснили, що рішення прийняте для ефективного розпорядження товарами на підставі порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним. Але ж цей товар тому і не дозволили завести в країну, що він порушував права власника торгової марки.

Йдеться про 23 тонни (155 000) іграшок, які є на складах нової митниці в Одесі й від яких відмовився попередній власник.

Які недуги провокують неякісні ляльки та машинки

Лікарі кажуть, якісна іграшка чи виготовлена з дешевої пластмаси і з  токсичними фарбами, виявити може лише експертиза. І радять батькам просити сертифікат якості у продавців.

Найпоширенішою проблемою при контакті дітей, особливо до 3-х років, можуть бути контактні дерматити. Тобто дитина тримає іграшку(ляльку чи машинку) в руках – і шкіра реагує першою. Батьки можуть побачити, що шкіра на руках і пальцях почервоніла. Часто діти скаржаться, що свербить. Можуть бути й незначні висипи. Тоді як м'які іграшки або ті, що мають тканинний одяг, волосся, коли використано неякісні матеріали, можуть викликати нежить чи чхання. Також ці прояви викликає й неправильно підібрана фарба для дитячих іграшок. 

Які торговельні марки може не пропустити українська митниця?

В Україні всі товари, що надходять із-за кордону проходять обов’язкову перевірку, під час якої правовласник може визначити, чи є цей товар оригінальним. Якщо ж виявили контрафактний  товар, він не потрапляє на митну територію України.

Список торгових марок із реєстру можна перевірити за допомогою сервісу Opendatabot.ua.

Що не так із лялькою L.O.L.

Як відомо, офіційним виробником дитячих іграшок «L.O.L. Surprise» є компанія MGA Entertinment. Саме вона подала данні щодо правильного маркування та звіт RAPEX (Rapid Exchange of Information System) щодо даних оповіщення про небезпечні споживчі товари, що діє в країнах ЄС і дозволяє обмінюватися інформацією про неякісну продукцію, яка представляє загрозу життю і здоров'ю людей).

Саме завдяки даним MGA Entertinment стало відомо, що серед товарів за вищезазначеними митними деклараціями й маркованими позначенням «L.Q.L. SURPRISE!» є ті, що містять фталат, який є потенційно шкідливим для дітей.

Натомість в історії з передачею конфіскованих іграшок зі складу Нової митниці до Мінсоцполітики не ясно,  хто й коли перевіряв показники безпечності іграшок та їхню відповідність техрегламенту. Хоча ще взимку голова Державної митної служби Максим Нефьодов запевняв, що «боротьба з контрабандою може мати результат не тільки в кримінальних провадженнях».

На папері держава декларує прагнення захистити всі торгові марки. Компаніям кажуть: «Надайте документи до Митної служби, і ми внесемо вас у спеціальний реєстр. Ви отримаєте необхідні інструменти для перешкоджання потрапляння контрафактного товару в Україну». Але, коли цей шлях пройдено, виявляється, що не допустити ввіз підробленої продукції простіше, а от не випустити її на український ринок, до дітей – справа складна. 

Власнику простіше відмовитися від партії товару, ніж оплатити його знищення в Україні, особливо коли йдеться про великі партії товару. Тому товари конфіскують на склади, і вже звідти вони легко можуть потрапити на прилавки магазинів.

На жаль, відстежити, куди саме піде та чи інша партія товару, у який регіон, неможливо. А правоохоронці поки не сильно опікуються інтелектуальними правами на іграшки. І єдиний вихід – це знищення контрафактного товару задля уникнення його подальшої реалізації в Україні. Оскільки на практиці виходить, що механізм захисту при перетині кордону є і він діє, а коли іграшки конфіскують за рішеннями суду, то подальша їхня доля нікому не відома.

Залишається тільки гадати, як розпорядиться конфіскованим товаром Державна виконавча служба. І, за неофіційною інформацією, такий товар за спеціальними процедурами реалізують. Тоді постає головне питання, де тут захист прав інтелектуальної власності, у цьому разі компанії MGA Entertinment. Адже компанія робить усе для того, щоб контрафактний товар не потрапляв до дітей. На законодавчому рівні закріплено норму, що за рішенням суду передбачена конфіскація такого товару, але немає механізму, що чітко передбачав би подальшу долю такої конфіскації і що з товаром відбуватиметься далі.

Тобто правовласник бореться з контрафактом, а держава його продає, так нівелюються всі докладені компанією правовласником зусилля. 

Тим часом історія про передачу конфіскату до дитбудинків, лікарень, дітям військових та сім’ям, що потребують соціального захисту, потроху проходить бюрократичні перепони. Як повідомили в Житомирській ОДА, в   облдержадміністрації утворили комісію для забезпечення передачі товарів, які зберігаються на складі Одеської митниці. 

Наступним кроком має стати те, що департамент праці, соціальної та сімейної політики облдержадміністрації має забезпечити організацію та здійснення доставлення частини вантажу з Одеси.