Чисте повітря: чи зможе Україна відмовитися до 2035 року від двигунів внутрішнього згоряння

Чисте повітря: чи зможе Україна відмовитися до 2035 року від двигунів внутрішнього згоряння

І що може цьому завадити

Чисте повітря: чи зможе Україна відмовитися до 2035 року від двигунів внутрішнього згоряння
Фото: pixabay

Світові продажі електромобілів (EV) 2020 року збільшилися на 39% у річному вираженні до 3,1 млн одиниць. Натомість, ринок легкових автомобілів загалом скоротився на 14%. Експерти прогнозують, що до 2030 року електрокари складуть майже половину всіх легкових автомобілів, що продаються у світі. 

Україна також планує підтримати цей тренд і до 2035 року заборонити виробництво та постановку на облік автівок із двигунами внутрішнього згоряння (ДВЗ). Відповідний законопроєкт має підготувати вже цієї осені Міністерство інфраструктури України. 

Чи реально це здійснити в Україні у такий термін і що не так із цією ідеєю, розповів Mind старший юрист Marchenko Partners Богдан Бурлака.

Яких ще «цікавинок» варто очікувати водіям найближчим часом, Mind розповідав у матеріалі «Без палиць у колеса: як може проходити обов'язковий техогляд автівки»

Світ невпинно рухається до заборони продажу автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння. Протягом останніх 5 років чимала кількість держав, до яких, зокрема, належать Великобританія, Норвегія, Швеція, Данія, Бельгія, Китай, вже публічно заявили про свої наміри та розробляють законодавчу базу, щоб заборонити на своїх територіях продаж автомобілів із ДВЗ, починаючи в середньому з 2030 року.

Українська ініціатива

Україна теж вирішила підтримати цю тенденцію та планує заборонити з 2035 року виробництво та постановку на облік таких автомобілів. Це випливає з пункту 30 Плану підготовки проєктів регуляторних актів у Міністерстві інфраструктури України на 2021 рік: у IV кварталі поточного року планується підготовка проєкту Закону України «Про заборону в Україні виробництва та постановки на облік з 2035 року автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння». 

На думку міністерства, законопроєкт необхідно ухвалити для реалізації окремих положень Директиви Європейського парламенту 2009/33/ЄС щодо сприяння чистому автомобільному транспорту на підтримку мобільності з низькими викидами від 23 квітня 2009 року. Її суть полягає в зобов'язанні держав – членів ЄС забезпечити, щоб з 2 серпня 2021 року до 31 грудня 2030 року мінімум 17,6% (залежно від держави) транспортних засобів, щодо яких публічні органи та установи цих держав укладають договори (наприклад, купівля, оренда, послуги з перевезення) становили так звані чисті транспортні засоби. До останніх Директива відносить, наприклад, автомобілі категорій М1 та N1, у яких, зокрема, рівень викидів вуглекислого газу (CO2) становить до 31 грудня 2025 року  50г/км, а з 1 січня 2026-го – 0 г/км (тобто електромобілі та водневі авто).

З огляду на назву законопроєкту та обґрунтування Міністерства інфраструктури, положення Директиви не планують брати за основу. Натомість у документі можливо, будуть використані вимоги до державних органів і  перевізників щодо наявності у своєму автопарку обов'язкової мінімальної частки автомобілів з низьким або нульовим рівнем викидів СО2 та інших забруднюючих речовин у повітря.

А що пропонують виробникам? 

Що ж стосується виробництва автомобілів, їхнього імпорту та постановки на облік, то цілком можливо, що з 2035 року в Україні не видаватимуться сертифікати затвердження типу та сертифікати індивідуального затвердження автомобілів, які обладнано ДВЗ. Відповідно буде й неможливою постановка на облік таких автомобілів.

До введення таких вимог у дію на території України наша держава протягом року повинна забезпечити належне повідомлення договірних сторін Женевської угоди 1958 року «Про прийняття узгоджених технічних правил Організації Об'єднаних Націй для колісних ТЗ, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних ТЗ, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих правил ООН» відповідно до положень Угоди про незастосування Україною (як стороною Угоди) тих правил Угоди, якими регулюються питання затвердження (1) транспортних засобів з ДВЗ, (2) самих ДВЗ та (3) компонентів та запчастин до ДВЗ. Зокрема, йдеться про застосовувані Україною Правила ЄЕК ООН №№ 24, 34, 49, 67, 83, 101.

Що вже зроблено на шляху до заборони автомобілів з ДВЗ?

Загалом, виведення з ринку автомобілів з ДВЗ у світі здійснюється плавно із застосуванням комплексу різних методів, до яких належать: 1) надання податкових знижок на придбання електромобілів та водневих авто; 2) заборона на в'їзд у певні міста чи райони міст на автомобілях з ДВЗ; 3) заборона на продаж та імпорт автомобілів з ДВЗ, 4) заборона на державну реєстрацію автомобілів з ДВЗ.

Для впровадження заборони на автомобілі з ДВЗ Україна вже запровадила звільнення електромобілів від оподаткування ПДВ (20%) та ввізним митом (10%) (поки до 31 грудня 2022 року). Також Верховна Рада України в першому читанні підтримала законопроекти № 3476 та № 3477 щодо 1) звільнення від оподаткування підприємств електромобільної галузі (виробництво електромобілів та їх компонентів); 2) звільнення від сплати ввізного мита комплектуючих для виробництва електромобілів.

На місцевому рівні виконкомом Львівської міської ради було ухвалене рішення № 934 від 16 жовтня 2020 року  «Про погодження Комплексу першочергових заходів щодо покращання якості повітря у м. Львові». Рішенням, зокрема, передбачаються: 1) створення поточного року обмежених зон викидів (Low emission zones), до яких матимуть доступ лише транспортні засоби, які відповідають визначеному євростандарту палива чи з альтернативним приводом; 2) заборона до 2030 року на в'їзд у місто автомобілям з дизельними двигунами.

Як ця ініціатива вплине на ринок

Ініціатива нашої держави відмовитися від автомобілів з ДВЗ загалом сприймається позитивно з погляду  збереження екології. Запланована підготовка законопроєкту Міністерством інфраструктури, як і вже запроваджені стимули для електрифікації вітчизняного автомобільного ринку є кроками в бік підтвердження серйозності намірів відмовитися від використання автомобілів з ДВЗ. Проте, чи готові ми за 14 років повністю відмовитися від таких авто і пересісти на електромобілі, питання лишається відкритим.
У будь-якому разі потрібно дочекатися реальних напрацювань щодо законопроєкту. Можливо, за такою його гучною назвою приховають лише незначні обмеження для автомобільної індустрії в Україні.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті