Пандемія прогресу: які 5 трендів в AgroTech допомагатимуть сільгоспвиробникам

Згідно з прогнозом Мінекономіки, цьогоріч очікується рекордний врожай сільськогосподарських культур в Україні – на рівні 75 млн тонн, що відповідає показнику 2019 року. Проте сприяння погодних умов та якість рослинного матеріалу – тільки частина успіху в цій сфері. Як і в інших галузях, так і в АПК, одним із головних чинників лишаються технологічні можливості та інновації, адже це можливість для виробника стежити за всіма культурами одночасно. Які інновації чекають на агросектор перед посівною 2021 року, розповів Mind керівник відділу впровадження стратегії продажів та цифрових технологій компанії BASF в Україні, Молдові і країнах Кавказу Юрій Журавель,

Пандемію COVID-19 охрестили «цифровим прискорювачем» десятиліття. Усі зміни, які ми спостерігали 2020 року, від онлайн-конференцій, е-декларування доходів до масової автоматизації процесів, відбулися б... але за 5–6 років. Локдаун, який ввели практично всі країни світу, сприяв впровадженню цифрових змін, зокрема і в агросекторі.

Посилення «дружби» з дронами

2021 року дрони продовжують свою експансію в аграрний сектор. Збільшиться, по-перше, їхня кількість на полях. По-друге, розшириться функціонал. Сьогодні їх використовують для аналізу стану рослин, картографування, безпеки ферм та внесення препаратів. Економісти компанії Meticulous Research, яка досліджує ринки у більш ніж 20 галузях, прогнозують: у наступні 4 роки ринок с/г дронів зросте на понад 30%. Його обсяг складе $5,19 млрд. Це станеться завдяки масовому застосуванню безпілотників для обприскування рослин.

Ще 2016 року Австралія, США й Нова Зеландія дозволили дронам обробляти саджанці. Китай навіть субсидував фермерам купивлю дронів-обприскувачів. Швейцарія 2019 року дозволила дронам захищати рослини від шкідників, а Франція, як і Україна, завершує процес адаптації законодавства. Для України агродрони – давно не новинка. Приміром, AeroDrone вже більш як 5 років розробляє безпілотники саме для агросфери. А компанія ІТ КІТ торік презентували октокоптер, який без оператора здатний самостійно обробляти посіви. Такі технології вже зараз дозволяють скоротити витрати аграріїв на оброблення полів до 20–30%.

Спеціалісти програми SESAR прогнозували: до 2035 року третина дронів виконуватимуть операції із захисту рослин. Зважаючи на цифрове прискорення ми впевнені: кількість дронів над українськими полями зросте не через 10 років, а вже цьогоріч.

Інтернет речей. 4.0

Кількість речей із підключенням до мережі стрімко зростає. Настільки швидко, що ще 2010-го кількість гаджетів, об’єднаних всесвітньою павутиною, перевищила кількість підключених до неї людей. Це зачепило всі сфери: від промисловості до сільського господарства. Сьогодні аграрії не уявляють свою роботу без ІоТ (Internet of things). 2020 року ця тенденція набрала обертів і активізується 2021-го.

Адже ефективність інтернету речей говорить сама за себе: тільки завдяки датчикам вологості ґрунту, які допомагають автоматизувати контроль за підтриманням оптимальної вологості землі можна не тільки збільшити врожай на 30 %, а й зменшити використання води. Розробки дозволяють отримати інформацію про продуктивність поля, карти біомас, прогнози хвороби рослин, обсягів опадів і температури повітря. Ці функції доступні в таких інструментах як, наприклад, xarvio™ FIELD MANAGER чи інших інноваційних платформах. Тут можна підвантажити дані про конкретне поле, ув режимі реального часу відстежувати зміни про стан вирощуваної культури та оперативно за потреби вносити препарати. А завдяки таким інструментам системи, як таймер обприскування – аграрій заощаджує третину препаратів захисту.

Завдяки цьому зросте й ринок спеціалізованих застосунків для аграріїв. Через пандемію та зменшення соціальних контактів зросла потреба в оперативній передачі інформації та швидкому отриманні коментарів. Наприклад, дрони відзвітували про вилягання культури або активізацію бур’янів, ці дані оперативно отримав агроном, передав експерту й майже миттєво ухвалив рішення.

Агророботи на полях

Через закриті кордони сільські господарства Європи стикаються з дефіцитом робочої сили. Їм на допомогу приходять роботи. Вони вже десятиліттями успішно садять рослини та полють бур’ян, зменшуючи не лише потребу в робочій силі, а й обсяги використаних препаратів, добрив та води. Останніми роками також з’являлися роботи, які могли б збирати апельсини або горіхи зовсім без допомоги людей. Та от із ніжними томатами, персиками чи полуницею роботи ради донедавна не давали.

У Великобританії 2020 року на ринку з’явився Dogtooth, який завдяки комп’ютерному зору вміє знаходити стиглі полуниці, збирати їх та пакувати. Одна машина може збирати врожай, рівний половині того, що може людина.

Та цього року на ринок вийдуть ще роботи-обприскувачі. На відміну від дронів, вони рухаються по землі, розпізнають хвороби в рослин чи бур’яни та знешкоджують їх. Так, 2021-го планується презентація проєкту від Bosch і BASF зі створення «розумної» системи зрошення Smart Spraying. Тож цей рік запам’ятається ще й запуском проривних технічних новинок.

Заощадження водних ресурсів

2020 рік був складним для українських аграріїв не стільки через локдаун, скільки через посуху. Озимі культури ще 2019-го засівали в суху землю, сподіваючись на дощі чи сніг узимку. Однак уже навесні через погані сходи поля довелося пересівати. Особливо критичним водне питання було для південних регіонів. Тож українські аграрії виявилися на передовій трендів зі зменшення використання води.

Для цього працюють у кількох напрямах. Перший – зменшення кількості води під час обробка препаратами. Сьогодні науковці розробляють інноваційні формуляції, які дозволяють використовувати вдвічі менше рідини, бо препарат гарно та швидко закріплюється на рослині.

Другий – зберігання, переробка та очищення води. Цей рік для України може стати досить «вологим». Це вже зараз прогнозують спеціалісти нашої компанії, аналізуючи супутникові знімки, поточну ситуацію на полях та рівень снігового покриву. Тому фільтри, очисні засоби, системи, які регулюють якість води – все це виходить на передній план і стає надзвичайно затребуваним 2021 року. Адже від вологи потрібно буде не просто захищати рослини – воду потрібно буде ще й зберегти.

Стійкість

Тренд на стійкість давно прийшов в агросферу. Однак активізувався на хвилі карантину 2020 року. Адже з одного боку «підганяє» час. Якщо викиди в атмосферу зовсім не скоротяться, а температура не припинить підвищуватися, то 2030-го ми перейдемо точку неповернення.

На законодавчому рівні Верховній Раді пропонували внести зміни до закону «Про пестициди та агрохімікати», які передбачали зобов'язати дистриб’юторів і аграріїв утилізовувати тару з-під добрив та препаратів. Проте поки відповідний законопроєкт зняли з розгляду. Та наша компанія, як і інші гравці ринку, вже давно впровадила програму з утилізації використаних каністр. Усі клієнти можуть розраховувати на безкоштовний вивіз тари. Мало того, торік восени BASF та інші компанії домовилися про створення спільної платформи для утилізації каністр. Цього року процес буде ще активнішим.

На науковому рівні агрокомпанії впроваджують і розробляють технології, завдяки яким для захисту посівів потрібно вносити менше препаратів. Тобто навантаження на ґрунт суттєво зменшиться. Або ж розробляють такі сорти чи гібриди культур, які здатні протистояти бур’янам, комахам чи небезпечним хворобам. 2021 року подібних препаратів і насіння на ринку з’явиться ще більше.

У фокусі світового аграрництва цього десятиліття буде розвиток технологій, здатних забезпечити більшу врожайність із мінімальною шкодою для довкілля. Агротехніка ставатиме дедалі розумнішою та більш адаптованою до специфічних потреб господарства. Повсюдне застосування підходу сlimate-smart сприятиме не лише стрімкому розвитку цифрових інструментів, систем і застосункків для ефективного управління фермою, а й прориву в біотехнологіях.