Інвестиції в майбутнє: чому Україні варто розробляти закони на міжнародному рівні
І для цього, зокрема, стати членом УНІДРУА
Поняття «комерціалізація», «залучення інвестицій», «державно-приватне партнерство», «діджиталізація», «євроінтеграція» тощо останнім часом стали обов’язковими елементами промов високопосадовців в Україні, а також низки програмних документів. Серед них, зокрема, варто згадати проєкт Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021–2025 роки. Проте, якщо порівняти, що саме вкладають у зміст цих слів у Космічній стратегії для Європи та вітчизняного документу, стає очевидним, що Україні ще належить суттєво доопрацювати свої правові акти.
І це актуально не лише для космосу. Правові колізії трапляються й у царині охорони культурних цінностей. Наприклад, можна згадати довготривалий процес навколо колекції «скіфського золота», що досі не завершився в суді Амстердама.
Про те, які ще прогалини існують в українській нормотворчості стосовно регулювання космічної галузі, промислової політики, технологічних розробок, ринків капіталу тощо; як їх можна усунути та як гармонізувати наше законодавство з європейським і загальносвітовим, спеціально для Mind розповіла Анна Гурова, науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
Не панацеєю, але однією з «живильних мікстур» може бути вступ України до лав Міжнародного інституту уніфікації міжнародного приватного права (УНІДРУА). Заснована 1926 року як орган Ліги Націй, ця організація наразі успішно реалізує свою статутну діяльність за п’ятьма основними напрямами:
- підготовка проєктів законів та конвенцій із метою встановлення єдиного внутрішнього законодавства;
- підготовка проєктів угод задля сприяння міжнародним відносинам у галузі приватного права;
- проведення досліджень із порівняльного приватного права;
- сприяння реалізації проєктів, що вже виконуються в будь-якій із цих галузей іншими установами, та за необхідності підтримання взаємовідносин з ними;
- організації конференцій та публікації робіт, які інститут вважає гідними широкого тиражування.
Чим відрізняється членство в УНІДРУА?
На перший погляд може видатися, що УНІДРУА виконує такі ж функції, що ЮНСІТРАЛ (Комісія ООН із правового регулювання міжнародної торгівлі) та Гаазька конференція з міжнародного приватного права (далі – Конференція), членами яких Україна є.
По-перше, статус різний: ЮНСІТРАЛ є органом ООН та діє на виконання його цілей у сфері міжнародної торгівлі, а отже, охоплює найширше коло держав; Конференція є формою дипломатичної співпраці у сфері прогресивної уніфікації норм міжнародного приватного права, національним органом для сприяння контактам з яким є Міністерство юстиції України. А от УНІДРУА є міжнародною організацією, відповідальною перед державами-членами, яких наразі загалом 63.
Відрізняється й характер роботи. Зокрема, УНІДРУА об’єднує наукові інституції та окремих науковців для безпосередньої розробки текстів необхідних нормативних актів.
Також з нормотворчою діяльністю УНІДРУА слабко перетинаються предмети регулювання міжнародних актів, які Україна ратифікувала або збирається ратифікувати, підготовлені в межах діяльності Конференції. Діяльність УНІДРУА більше дотична до діяльності ЮНСІТРАЛ (захищені інтереси, банкрутство, вирішення спорів, тощо). Імплементація відповідних міжнародних інструментів в межах юрисдикції України належатиме до предмета відання більше Міністерства економічного розвитку, але не виключно його.
Якими вже є напрацювання УНІДРУА?
Організація вже розробила низку унікальних міжнародних документів, які регулюють відносини у сферах:
- договірного права (Принципи міжнародних комерційних договорів);
- охорони культурної спадщини (Конвенція УНІДРУА щодо викрадених або незаконно вивезених культурних цінностей);
- цивільних процедур;
- ринку капіталу;
- сільського господарства;
- захищених транзакцій (Конвенція про міжнародні майнові права на рухоме обладнання та протокол з питань авіаційного обладнання).
Вказані в дужках, а також інші міжнародні акти, пов’язані з факторингом та фінансовим лізингом, Україна ратифікувала.
Що дасть Україні членство в цій організації?
Відповідно до ст. 12 Статуту УНІДРУА, будь-яка держава-член може ініціювати дослідження питань, пов’язаних з уніфікацією, гармонізацією та координацією міжнародного приватного права. Після цього Урядова Рада, яка складається з представників усіх держав, вирішує, яких дій необхідно вжити щодо цієї пропозиції. Наприклад, передати її на розгляд комісії юристів з держав-членів, які спеціалізуються на ініційованому питанні. А вже після підготовки проєкту тексту, він передається державам для висловлення пропозицій та зауважень.
Наприклад, за ініціативою Міністерства юстиції Угорщини та Міністерства торгівлі Чеської Республіки, а також ЮНСІТРАЛ, наразі ведеться підготовка керівних принципів та норм, які стосуються використання технології розподілених записів, зокрема, блокчейну, смарт-контрактів, штучного інтелекту, тощо.
Основний акцент роботи – на розробці правових норм щодо використання цифрових активів під час підприємницької діяльності. Серед іншого, виокремлюються підкріплені та непідкріплені фізичним відповідником цифрові активи, визначення концепції контролю, правового статусу зберігача цих активів.
Оскільки результати цієї роботи цілком ймовірно будуть покладені в основу законів вказаних вище держав, або ж усього Євросоюзу, Україні, яка прагне до євроінтеграції, було б дуже корисно спрямувати спеціалістів з цих питань для того, щоб підготувати внутрішнє законодавство. Адже це легше, ніж змінювати не відповідні цим уніфікованим нормам тексти уже напрацьованих законопроєктів «Про токенізовані активи та криптоактиви» чи «Про віртуальні активи», тощо.
Це лише один із прикладів тих міжнародних правових актів, які наразі опрацьовуються УНІДРУА. Окрім цього розробляються ті, що стосуються банкрутства, гарантій прав на сільськогосподарське, космічне або морське обладнання.
Таким чином, участь спеціалістів з України у робочих групах УНІДРУА дасть можливість не наздоганяти поспіхом законодавства держав, з якими хочемо співпрацювати і з яких залучати інвестиції, а разом з ними напрацьовувати підходи до нормотворення, які будуть зрозумілі інвесторам.
Чим відрізняються документи інституту?
Міжнародні акти УНІДРУА – це не просто договори, які кожна держава імплементує відповідно до своєї політики. Нормотворчість у рамках Інституту – це свого роду живий організм, який постійно розвивається та потребує активної участі держав задля отримання найбільшої вигоди від цих правил.
У якості прикладу можна навести Конвенцію про міжнародні майнові права на рухоме обладнання та її протоколу з питань авіаційного обладнання, які розуміються як єдиний документ. Відповідно до його положень, створюється реєстр міжнародних інтересів кредиторів, що пов’язані з таким обладнанням. Вказані інтереси можуть виникати з продажу, лізингу, застави.
Будь-які зареєстровані інтереси повинні мати пріоритет над усіма іншими вимогами кредиторів, не залежно від вимог національного законодавства (якщо тільки держава не зробить заяву щодо таких пріоритетних інтересів).
Як результат впевненості кредиторів у забезпеченні їхніх прав, ціна кредиту знижується. Проте, ратифікація вказаних документів не обов’язково призводить до цього наслідку. Важливою є саме ефективна імплементація їх норм, що включає як питання внутрішнього законодавства, так і судового захисту. На підставі цього критерію OECD надає 10%-у знижку на експортні кредити для конкретного переліку держав.
Україна до нього, на жаль, не входить – попри те, що з нашого боку було запущено реєстрацію через точку доступу в особі Державної авіаційної служби України, яка надає коди авторизації. Нею ж було затверджено Процедуру погодження безвідкличного повноваження на подання запиту про здійснення дереєстрації та експорту (IDERA) та листа про підтвердження призначення офіційного представника, яка покликана полегшити кредитору реалізувати своє право забезпечене авіаційним майном.
Ще один протокол до вказаної Конвенції стосується космічного обладнання. Забезпечення прав інвесторів на вказане майно могло б бути дуже необхідною ланкою між програмною ціллю щодо створення екосистеми космічних компаній, проголошеній у проекті Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021-2025 роки, та реальністю, в якій українські стартапи або реалізуються за кордоном, або заробляють кошти з інших джерел.
Чого це все нам вартуватиме?
Згідно із ч. 2 ст. 16 Статуту, щорічний внесок розраховується відповідно до прогресивної шкали, яка прив’язана до шкали внесків держав-членів ООН. Відповідно до резолюції 73/271 ГА ООН від 22 грудня 2018 року, Україна мала показник 0,057, що співрозмірно категорії VIII та становить 12650 євро на рік. Погодьтеся, не така вже велика сума для отримання всіх можливостей, які були описані вище.
Таким чином, щоб отримати інвестиції, Україні потрібно самій інвестувати свої знання, технології, кошти в міжнародну співпрацю. Тільки в цьому вбачається майбутнє.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
