Вітер з Австрії: як можна полегшити долю «зеленого» тарифу

Вітер з Австрії: як можна полегшити долю «зеленого» тарифу

І на що може орієнтуватися Україна

Этот материал также доступен на русском
Вітер з Австрії: як можна полегшити долю «зеленого» тарифу
Фото: depositphotos.com

Сьогодні, 7 червня, стартує Всеукраїнський форум «Україна 30. Екологія». Головними темами триденного заходу заявлено сучасні підходи до захисту довкілля. Зокрема, це стосується охорони лісів, переробки відходів, захисту й збереження водних ресурсів та природно-заповідного фонду, розвитку Чорнобильської зони відчуження та перетворення її на привабливий туристичний об’єкт. Також заплановані дискусії стосовно «зеленої» економіки, екологічного контролю та запобігання промисловому забрудненню.

Говорячи про екологічний порядок денний в Україні, не можна обійти увагою й альтернативну енергетику. Зокрема – досвід розвинутих західних країн, які просунулися значно далі на шляху енергетичного переходу. Одним із таких повчальних прикладів може стати Австрія, а саме алгоритм розвитку її вітрової генерації. Своїми міркуваннями щодо подібностей і відмінностей австрійської системи з українською та тих уроків, які вітчизняна енергетика може винести із зарубіжних напрацювань, із Mind поділився аналітик Української вітроенергетичної асоціації Сергій Качан.

Що в нас є спільного та відмінного?

Досвід Австрії – це унікальний приклад «зеленої» трансформації держави для забезпечення чистого та безпечного майбутнього завдяки свідомому суспільству та виконанню владою своїх обіцянок. Референдум 1978 року щодо припинення введення в експлуатацію вже побудованої Цвентендорфської АЕС, змінив ставлення австрійців до майбутньої енергетики в країні.

Головним аргументом суспільства стало позбавлення наступних поколінь від тягаря наслідків використання атомної енергетики (як-от ядерні відходи, висока вартість та небезпека при експлуатації тощо), і як альтернативу атому – розвиток екологічно-чистих, відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

Вітер з Австрії: як можна полегшити долю «зеленого» тарифу
ВЕС в Австрії
Фото з відкритих джерел

Завдяки цьому сьогодні Австрія – світовий лідер у використанні ВДЕ. Новостворений 2019 року уряд у рамках програми #Місія2030 і надалі ставить надзвичайно амбітну мету, зокрема досягнення 100% частки ВДЕ в електроенергетиці до 2030 року й  досягнення вуглецевої нейтральності до 2040 року.

Україна в цьому контексті має значно скромніші плани. Відповідно до Енергетичної стратегії України до 2035 року урядовці поставили мету до 2030 року довести частку ВДЕ в електрогенерації лише до 13%, а про вуглецеву нейтральність за поточного рівня використання теплової генерації, що працює на викопному паливі, говорити наразі неможливо.

Яскравим прикладом відмінності підходів до розвитку ВДЕ у двох країнах є кроки, вжиті урядом під час пандемії COVID-19. Так, у червні 2020-го уряд Австрії ухвалив програму стимулювання економіки до 2022 року, яка передбачає, серед іншого, виділення 250 млн євро на розвиток ВДЕ, 300 млн євро – на впровадження інновацій у сфері запобігання змінам клімату та новітніх технологій тощо. У цей самий час в Україні відбувається загострення енергетичної кризи через скорочення розміру «зеленого» тарифу та невиплату коштів виробникам із  ВДЕ за поставлену ними електроенергію.

Єдиним спільним знаменником у розвитку ВДЕ між Україною і Австрією є використання механізму «зеленого» тарифу, який у різних національних контекстах призвів до різних результатів.

Що Австрія має зараз?

Попри те, що «зелений» тариф формально існував в Австрії з 1998 року, він став дієвим інструментом лише після ухвалення 2012 року закону про «зелену» енергетику. Завдяки цьому ВДЕ мають домінуюючу частку в енергетичному секторі країни.

Вітер з Австрії: як можна полегшити долю «зеленого» тарифу
ВЕС в Австрії
Фото з відкритих джерел

Згвдно з даними Міністерства сільського господарства, регіонального розвитку і туризму Австрії та Міжнародного енергетичного агентства, близько 82% усієї згенерованої енергії та 78% загального виробництва електроенергії були саме з «зелених» джерел енергії у 2019 році, що виглядає феноменально в порівнянні з 11% в Україні (включно з великими ГЕС) у 2020 році.

Безумовно, значний обсяг електричної генерації в Австрії здійснюється за рахунок гідроелектростанцій, частка яких становить 58%. Але за останнє десятиліття спостерігається також значний розвиток вітрових, сонячних технологій і технологій з використання біомаси – завдяки реформуванню механізмів їхньої підтримки.

Вітер з Австрії: як можна полегшити долю «зеленого» тарифу

Джерело: WindEurope, IEA

Розвиток ВДЕ дозволив значно скоротити використання викопного палива. За даними Міжнародного енергетичного агентства, це сталося переважно за рахунок розвитку саме вітрової енергетики, генерація якої в секторі електричної енергії Австрії за останні 10 років потроїлася – з 2 ТВт·год у 2008 році до 7 ТВт·год в 2019 році; а частка викопного палива за цей період скоротилася на 10%. Отже, ВЕС забезпечують половину домогосподарств Австрії чистою електроенергією та унеможливлюють викиди 3 млн тонн СО2 щорічно.

І це лише початок, адже відповідно до мети з досягнення 100% ВДЕ в електроенергетиці до 2030 року, буде необхідно побудувати нові генеруючі потужності з ВДЕ, які забезпечать генерацію додаткових 22–27 ТВт·год електроенергії щорічно. Враховуючи той факт, що потенціал гідроенергетики вже майже повністю використаний, а розвиток сонячної та біоенергетики не планується в такому масштабі, уряд Австрії робить головну ставку саме на будівництво вітроелектростанцій.

Як здійснюється підтримка ВДЕ?

Розмір тарифу. В українському випадку розмір «зеленого» тарифу варіюється залежно від виду генерації (вітрова, сонячна, біоенергетика тощо), потужності станції та дати її введення в експлуатацію. У Австрії розмір «зеленого» тарифу виплачується незалежно від потужності станції, тобто він однаковий, як для великої промислової ВЕС, так і для маленького вітряка, який забезпечує електроенергією окреме домогосподарство.

Вітер з Австрії: як можна полегшити долю «зеленого» тарифу
Дністровська ВЕС, Одеська обл., Україна
Фото з відкритих джерел

Давайте порівняємо їхній розмір. В Австрії «зелений» тариф для ВЕС у 2018 році становив 8,2 євроцента, а вже в 2019-му – 8,12 євроцента за кВт·год. В Україні ж поточний тариф для нових ВЕС потужністю понад 2 МВт становить 8,8 євроцента за кВт·год, а для ВЕС потужністю до 2 МВт – менше 6 євроцентів за кВт·год. Тобто твердження про «найбільший у Європі «зелений» тариф в Україні» є маніпулятивним і не відповідає дійсності.

Механізми продажу «зеленої» електроенергії. Австрія має спеціалізоване агентство для розрахунку з власниками «зелених» електростанцій (The Clearing and Settlement Agency), яке викуповує весь обсяг електроенергії з об’єктів ВДЕ і продає його трейдерам, які вже і реалізовують його на ринку електричної енергії. При цьому стабільна й конкурентна робота ринку та створення державою систем преференцій для продажу й купівлі «зеленої» електроенергії, робить її реалізацію на ринку більш економічно привабливою та ефективною в порівнянні з електроенергією з традиційних джерел енергії, що забезпечує вчасний розрахунок з виробниками.

Українським аналогом вищезгаданого агентства є ДП «Гарантований покупець» («ГарПок»), яке зобов'язане не лише викуповувати всю «зелену» електроенергію, а й самостійно продавати її на ринку. Нестабільність і недосконалість роботи оптового ринку електричної енергії та покладання на «ГарПок» додаткових зобов’язань, які обмежують свободу його дій на ринку, призводять до неефективності його роботи й відповідних збитків перед виробниками «зеленої» електроенергії.

Джерела фінансування. Основним джерелом фінансування в обох випадках є кошти, отримані від продажу електроенергії з ВДЕ на ринку. Щоб покрити різницю між ринковою ціною і вищим «зеленим» тарифом, держави використовують різні механізми. В Україні ця різниця компенсується за рахунок коштів, передбачених у структурі тарифу на передачу НЕК «Укренерго», який, на думку експертів, значно занижений із політичних причин.

В Австрії відповідно до Закону про «зелену» електроенергію було створено спеціальний щорічний бюджет для розрахунку за «зеленим» тарифом у розмірі 50 млн євро, який постійно переглядається урядом і передбачає різну частку видатків для кожного виду генерації.

Головна особливість механізму полягає в тому, що виробники отримують виплати за принципом «хто перший встав, того й капці» – тобто на додаткові гроші можуть розраховувати лише ті, хто встиг податися на отримання «зеленого» тарифу в межах передбаченого річного бюджету. А хто не потрапив до переліку «щасливчиків» – автоматично потрапляє в чергу на наступний рік.

З метою скорочення черги уряд Австрії додатково виділяє кошти. Наприклад, для проєктів ВЕС було додатково виділено 30 млн євро в 2017-му та 15 млн євро в 2018 році. До того ж цей бюджет має кілька джерел наповнення, крім коштів від продажу електроенергії на ринку.

Іншим джерелом є спеціальні доплати, які здійснюють усі споживачі (як побутові, так і непобутові), розмір яких переглядається кожні три роки і залежить від рівня напруги мережевого підключення споживача. Тому малі домогосподарства сплачують 28 євро на рік, а великі підприємства, які приєднані до високовольтних ЛЕП, – близько 90 000 євро/рік, що є досить малою платою за чисте повітря та безпечне майбутнє.

Третім джерелом є частка від тарифу за використання мережі (grid utilisation and network loss charges). Отже, фінансові зобов’язання за розвиток ВДЕ рівномірно розподілені – як між виробниками електроенергії, так і між споживачами.

Окрім цього, уряд Австрії створив програми відшкодування значної частки інвестицій у різні джерела «зеленої» генерації задля пришвидшення їхнього розвитку.

З метою реалізації надзвичайно амбітної мети (100% ВДЕ до 2030 року та вуглецева нейтральність до 2040-го) уряд Австрії розробляє зміну систему підтримки розвитку ВДЕ на основі закону про розвиток відновлюваних джерел енергії (Renewable Expansion Act). Відповідно до цього закону планується застосовування механізму «зелених» надбавок (feed-in premiums), який є певною доплатою виробникам за кожну продану кВт·год, та збереження програми відшкодування інвестицій у проєкти ВДЕ. Крім того, законопроєктом передбачені «зелені» аукціони, введення яких наразі штучно стримується та  відкладається в Україні. Цей законопроект також передбачає зміну механізму продажу зеленої електроенергії.

Вітер з Австрії: як можна полегшити долю «зеленого» тарифу
Запорожская ВЄС
Фото из открытых источников

Відповідно до нього «зелені» виробники самостійно продаватимуть електроенергію на ринку. Прогнозується, що подібні зміни механізмів підтримки забезпечать відповідне підвищення інвестиційної привабливості сектору та його подальший розвиток. Але застосування цих інструментів можливе лише за конкурентної та стабільної роботи ринку, якої в Україні, на жаль, поки ще немає.

Які висновки можна зробити?

Уряд Австрії створив дійсно привабливі умови для інвесторів у ВДЕ, які справді зацікавлені в розвитку економіки та ринку ВДЕ країни. Це стосується фінансової (привабливі кредитні умови), політичної (передбачуване та стабільне галузеве законодавство й урядова підтримка розвитку ВДЕ) та інфраструктурної (модернізація електричних мереж, будівництво балансувальних потужностей) складової, розвиток яких в Україні поки штучно гальмується монополістами ринку електрично енергії, які бояться втратити свої прибутки через нових конкурентів.

Порівняння прикладу Австрії та України демонструє, як застосування однакових механізмів підтримки за різних ринкових умов може сприяти успішному розвитку галузі економіки з подальшою перспективою на найближчі роки в одному випадку або спричинити енергетичну кризу із загрозою міжнародних арбітражів – в іншому. Проблема – не в механізмах підтримки ВДЕ, а в способі їхнього застосування. Досвід Австрії – це демонстрація успішної взаємодії суспільства й уряду задля досягнення спільної мети – чистого та безпечного майбутнього.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті