Дожени, якщо зможеш: який суд обрати для справи з ліквідованим ФОП
І як на ці позови дивляться суди різних інстанцій
Фізична особа проходить державні реєстраційні процедури для отримання бажаного статусу фізичної особи-підприємця, через яку бере участь у підприємницькій діяльності. Остання може здійснюватися в різних сферах і за різних умов. Так, раніше Mind розповідав, як вплине на ФОПів, зокрема, «податок на Google». З огляду на подібні труднощі чи з інших причин не всі готові продовжувати боротьбу й обирають ліквідацію ФОП. Проте, взяті на себе зобов'язання не ліквідовуються разом із скасуванням цього статусу. Тому можливі різні варіанти подальшого розвитку подій, зокрема – судові позови. У цьому контексті викликає багато питань юрисдикція спору за участі фізичної особи-підприємця, яка на момент подачі позову до суду втратила статус підприємця. Чи не головне з них – до якого суду подавати позов. Від чого це залежить і як правильно обрати суд, розповів Mind юрист ESQUIRES Едуард Кузовкін.
Положення Цивільного процесуального кодексу України встановлюють, що сторонами в цивільному процесі можуть бути фізичні та юридичні особи. Схоже визначення має Господарський процесуальний кодекс, а саме, що сторонами в господарському процесі можуть бути юридичні особи, фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями (підприємець – це юридичний статус фізичної особи).
То в чому різниця?
Головним фактором визначеності є юрисдикційність справ. Тобто які справи мають право розглядати цивільні суди, а які – господарські. Так, цивільні суди розглядають справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. До предметної юрисдикції господарських судів відносять розгляд справ у спорах, що виникають у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності. Отже, відмінністю між цивільним і господарським судочинством є предметна юрисдикція такого спору.
Чи так само трактують норми закону судді у своїй діяльності?
Одну з позицій виклала Велика Палата у справі № 127/23144/18. Розглядаючи справу колегія суддів звернула увагу на те, що Господарським процесуальним кодексом встановлено, що сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути юридичні особи, фізичні особи-підприємці і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду в господарських судах, чітко визначені положеннями Господарського процесуального кодексу.
Отже, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб’єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Велика Палата проаналізувавши положення законодавства погодилася, що однією з особливостей підстав припинення зобов’язань для ФОП є те, що в разі припинення суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи (виключення з реєстру суб’єктів підприємницької діяльності) її зобов’язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Крім цього, набуття статусу ФОП не означає, що всі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно (Постанова ВП ВС №916/385/19 від 25.02.2020).
Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю фізичної особи-підприємця залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона в спірних правовідносинах суб’єктом господарювання та чи є ці правовідносини господарськими.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово формувала позиції, відповідно до яких юрисдикція судового спору визначається за предметом спору, тобто за змістом і дійсним характером спірних правовідносин (Постанова від 6.04.2021 у справі № 910/10011/19).
Отже, згідно з судовою практикою та положеннями процесуальних кодексів України, головним критерієм при обранні судової установи задля захисту своїх прав із ліквідованим і не ліквідованим на момент подання позову фізичною особою-підприємцем є правильне встановлення правовідносин із цим ФОП. Якщо ці спори пов’язані з підприємницькою діяльністю, що здійснюється або раніше здійснювалася фізичною особою-підприємцем, то вирішення цих спорів належить до господарського судочинства.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
