Заплатити за все: як пропонують врегулювати застосування моральної шкоди

Моральна шкода – це можливість отримати або майже нічого або кругленьку суму за завдані страждання. Проте алгоритм її вирахування ніяк не регалментується. Сторона процесу може вивести власну цифру, і, якщо на то будет воля суду, її можна буде вимагати від іншої сторони. Проте в цій царині поки вирує хаос, який намагаються приборкати народні обранці. Відповідний законопроєкт №3929 «Про відшкодування втрат немайнового характеру (моральної шкоди)» зареєстрований у Верховній Раді вже понад рік. Його вже вносили у порядок денний сесії, але в народних обранців на нього досі не вистачало часу. Наразі проєкт знову внесено в порядок денний осінньої сесії, тож є надія, що цього разу його розглянуть у залі. Що саме передбачає цей законопроєкт і чи дійсно він стане дієвим інструментом для запобігання зловживанням у цій сфері, розповів Mind юрист ESQUIRES Едуард Кузовкин.

Законодавством України гарантовано право на відшкодування моральної шкоди за нематеріальні страждання, які фізична або юридична особа отримала внаслідок порушення її прав.

У судовій практиці є безліч прикладів, коли постраждалі особи вимагають стягнути з держави або правопорушників кошти за заподіяну немайнову шкоду. Люди вимагають стільки грошей, скільки вважають за потрібне, оскільки в законодавстві відсутнє регулювання граничних сум грошового відшкодування, методики розрахунку таких сум та меж їх застосування.

Зараз лише суд на власний розсуд та на власне переконання може встановити, є такий розмір компенсації  достатнім для задоволення нематеріальних страждань чи ні. Маючи таку свободу, судді нерідко призначають захмарні суми компенсацій або зовсім мізерні. Захмарними у судовій практиці є відшкодування у розмірі більш ніж 3 млн грн, а мізерними 2000 або 3000 грн.

Зрозуміло, що без чіткого визначення алгоритму компенсацій люди витрачають додаткові сили, кошти та час на оскарження таких рішень, тим самим ще більше навантажуючи судову систему.

Законотворці, розуміючи гостру проблему в регулюванні цього питання, 23 липня 2020 року зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №3929 «Про відшкодування втрат немайнового характеру (моральної шкоди)».

Для мінімізації необ'єктивних рішень, коли за тих самих обставин той самий суд може винести абсолютно різні рішення та призначити абсолютно різні суми грошового відшкодування завданої шкоди, законодавці пропонують вираховувати розмір компенсації на засадах законності, незалежності фахівця (експерта) із визначення розміру моральної шкоди, який своїм всебічним, повним та об’єктивним висновком зможе встановити такий розмір.

Хто має визначати розмір моральної шкоди? 

У законопроєкті створено окремий розділ (ІІІ), який регулює діяльність зазначених фахівців (експертів) та передбачені вимоги до осіб, які хочуть ними бути.

Після виконання всіх зазначених вимог інформацію вносять до Реєстру фахівців (експертів) з визначення розміру моральної шкоди та суб’єктів визначення розміру моральної шкоди. Лише за наявності інформації про експерта в реєстрі він може офіційно здійснювати свою роботу та визначати розміри відшкодування.

Крім того, ст. 11 законопроєкту встановлює обмеження для експертів у вигляді позбавлення кваліфікаційного свідоцтва за письмовим поданням заінтересованих осіб з таких підстав:

• невиконання вимоги щодо підвищення кваліфікації;
• накладення адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
• неодноразове порушення фахівцем (експертом) правових актів;
• наявність судимості.

Як визначатимуть розмір компенсації?

Законопроєкт встановлює порядок визначення розміру моральної шкоди за відповідними етапами. 

• По-перше, слід укласти договір про надання послуг із визначення розміру немайнової шкоди.
• По-друге, фахівці збирають та аналізують вихідні данні, іншу інформацію, необхідну для визначення розміру шкоди. Діяльність експертів є не повністю самостійною, оскільки такою необхідною інформацією може бути медичні висновки та довідки про стан здоров’я фізичної особи; висновки психологів, соціологів; висновки/звіти фахівців різного профілю (аудиторів, оцінювачів тощо); висновки експертів в інших галузях та решта документів, у яких містяться відомості про негативні наслідки для фізичної або юридичної особи від неправомірних рішень, дій, бездіяльності інших осіб.
• По-трете, здійснюють розрахунки та визначають ймовірний розмір грошового відшкодування.
• Останнім, четвертим, етапом є складання висновку експерта про визначення розміру компенсації.

Законопроєкт передбачає, що такий висновок є обов’язковим при розгляді справ (спорів) про відшкодування моральної шкоди. Тобто замість внутрішнього переконання судді мають брати до уваги та ухвалювати рішення саме на підставі таких висновків фахівців (експертів).

За якою методикою вираховувати розмір шкоди?

Отже, має бути універсальна формула, яка допоможе експертам визначати розміри компенсації як фізичним, так і юридичним особам. Ба більше – визначити правильний розмір при колективних вимогах громадян, де не обов’язково мають бути рівні частини компенсацій кожній людині, оскільки таке розрахування відбуватиметься індивідуально під кожен окремий випадок.

У релевантній судовій практиці є рішення, де судді погоджуються з висновками потерпілих осіб та спеціалістів-психологів, які для визначення розміру моральної шкоди використовують формулу російського вченого-правника професора Ерделевського.

Останній запропонував власну методику визначення розміру відшкодування моральної шкоди.

Міністерство юстиції України 3 березня 2010 року зареєструвало її в Реєстрі методик проведення судових експертиз і вона офіційно використовувалася в Україні.

Однак із січня 2016 року Координаційна рада з проблем судової експертизи при Мінюсті наведену методику  виключила із зазначеного реєстру та внесла її до Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури.

Чи використовуватиме Мінюст напрацювання професора Ерделевського або розроблятиме власнуметодику, посилаючись на досвід європейських країн, наразі невідомо.

Що ще регулює законопроєкт?

Крім цього, законопроєктом вносяться зміни до чинних законодавчих актів України. Найцікавішим є доповнення новими підпунктами закону України «Про судовий збір». Пропонується додати окремі ставки судового збору за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди на рівні 0,025% ціни позову, незважаючи на те, хто  подав позов – фізична або юридична особа.

Зараз позовна заява про відшкодування шкоди вважається позовом майнового характеру, тому справляється судовий збір у розмірі 1,5% від ціни позову за подання юридичною особою та 1% від ціни позову за подання фізичною особою.

З огляду на запропоновані положення нового закону слід наголосити, що вони схожі на вже наявну систему судових експертиз, яка тривалий час діє в національному законодавстві та регулюється законом України «Про судову експертизу».

Досліджуючи питання, де необхідним є отримання інформації, яка стосується спеціальних знань у певній сфері діяльності (інженерно-технічні, товарознавчі, автотоварознавчі, мистецтвознавчі, почеркознавчі тощо) і не може бути отримана інакше, як через звернення до експерта, судді активно користуються правом призначати експертизи.

Вирахування глибини отриманих душевних та фізичних страждань осіб або заподіяння шкоди репутації компаніям слід віднести до компетенції спеціалізованих експертних установ, які, маючи відповідні знання та методики, зможуть встановити правильне відшкодування моральної шкоди, що своєю чергою зменшить ухвалення необ'єктивних рішень суддями.