Чистий продукт: 6 шляхів до агровиробництва без хімії

Чистий продукт: 6 шляхів до агровиробництва без хімії

І який із них обрати Україні

Чистий продукт: 6 шляхів до агровиробництва без хімії

З початку року хімічні добрива зросли в ціні вдвічі. Це відбулося через подорожчання газу, який становить понад 50% собівартості добрив. За прогнозами, зниження цін відбудеться не раніше кінця зими. Ті, хто закупив заздалегідь – тішаться, хто ні – бідкаються, але давайте поглянемо на рішення проблеми інакше: а що якщо агробізнесу насправді не потрібна така велика кількість добрив? Чи стане це можливістю для українських аграріїв зіскочити з голки інтенсивного землеробства? Про це розповіла Mind голова громадської спілки Ukrainian Food Valley, засновниця компанії «‎Агрітема», розробниця навчальних програм зі сталого розвитку Наталія Гордійчук

Світовий агробізнес переживає два значних виклики: зміни клімату та зміна в харчових звичках західної цивілізації. Кліматичні зміни кардинальніші з кожним роком – від екстремальних злив і травневих снігопадів, до спеки і тривалих посух. Новий раціон характеризується відмовою від м’яса й тваринних жирів на користь рослинних або веганськими дієтами. Паралельно триває такий глобальний процес, як поширення філософії сталого розвитку, коли діяльність зберігає природні та соціальні ресурси для використання наступними поколіннями, не шкодячи економіці бізнесу.

Гонитва за більшим «виходом із гектара» будь-якою ціною в підсумку призвела до відчутної втрати родючості ґрунтів. Сьогодні земля як виснажений актив звертає на себе увагу вже навіть відвертих скептиків «зеленого» руху з однієї простої причини: вона вже не спроможна родити, як раніше.

Що більше виробників починають шукати способи зменшення хімічного навантаження, адже від них цього чекають і небайдужі до довкілля споживачі кінцевої продукції.

Тренд відмови від інтенсивних технологій посилюватиметься й економічним важелем – у регуляціях Європейського Союзу є все більше заборон на агрохімічні препарати та вводиться «карбоновий податок».

Дістатися від «долини смерті» до оази «стале майбутнє» можна кількома шляхами, і кожен аграрій обирає свій. Чи є серед них такий, що найбільше підходить Україні?

Шлях 1. Органічне виробництво

Характеризується повною відмовою від хімічних ЗЗР, добрив і обробки насіння. В органічному виробництві добривами служать продукти рослинного та тваринного походження, застосовуються екологічно чисті методи боротьби зі шкідниками, бур'янами та хворобами, більшість процесів здійснюється механічними заходами.

Цей підхід більш ресурсоємкий, але має менше фінансове навантаження (завдяки підтримці, що є у багатьох державах, зокрема й в Україні).

Врожайність із гектара в органічному виробництві на 20–50% нижча, ніж у традиційному сільському господарстві, особливо спочатку, але коштує органічна продукція більше за традиційну.

Головний мінус органічного виробництва у тому, що з ним неможливо нагодувати населення планети, що невпинно зростає. Органіка – одна із стратегій додавання цінності й отримання кращої маржі на немасовому продукті. Вона потребує спеціальної техніки, інвестицій у навчання та сумлінного дотримання технологій. Це дійсно важкий шлях, особливо для великих площ.

Шлях 2. Інтегроване агровиробництво

Суть інтегрованої технології – у поєднанні хімічних і біологічних засобів. Біологічні засоби (біостимулятори, біопестициди, біодобрива) вносяться превентивно, як ми п’ємо вітаміни, коли починається сезон хвороб.

Хімія – для критичних випадків, коли виникають проблеми, це як ліки. Під кінець виробничого циклу – знов біологія, яка не має періоду очікування від збирання до полиці магазинів.

Інтегроване агровиробництво містить в собі концепцію «нульових пестицидів», zero pesticides, коли відбувається зменшення пестицидних залишків у кінцевому агропродукті аж до нуля. На початку вересня я була на одній міжнародній агровиставці в Італії – Macfrut 2021, і там zero pesticide було домінуючим підходом усіх учасників. 

Шлях 3. Ґрунтоощадливе, або відновлюване (regenerative), агровиробництво

Його ще називають Conservation Agriculture (CA). Ця концепція спирається на знання предків, сучасні технології та стале мислення задля збереження родючості ґрунту.  Ґрунти є основою сталого агровиробництва, і цей підхід ставить у центр консерваційний обробіток ґрунту, включно із сівозмінними та покривними культурами.

Колись «Агрітема», як дистриб’ютор добрив та ЗЗР, мислила в парадигмі: «Ми продаємо продукти». Потім ми стали пропонувати аграріям рішення певних проблем за допомогою наших продуктів та експертизи. А зараз ми пропонуємо технології вирощування: від підбору насіння, живлення, обробітку ґрунту тощо до рекомендації зі сталих продуктів, які продають інші. Наше завдвння сьогодні – інтегруватися в одній ґрунтоощадливій технології з різними виробниками, зокрема й виробниками «хімії».

Шлях 4. Пермакультура

Пермакультура (від «перманентна культивація») відноситься до виробництва продуктів харчування так, як до цього ставилася б прадавня людина – природа здатна зробити все сама, якщо їй не заважати. А людина має тільки встановлювати природні зв’язки між різними елементами біоценозу та інколи допомагати, наприклад «запрошуючи» на поле птицю, яка харчується шкідниками, і чергуючи культури.

Екзотичний підхід «повернення до джерел» здатен окупити себе тільки в поєднанні з ще якимось суміжним бізнесом, наприклад з екотуризмом. Це поширено в Європі, де багато сімейних ферм, і розвиватиметься й у нас, бо це гарний заробіток для ферм до 5 гектарів. Але це нішевий підхід. 

Шлях 5. Біодинамічне землеробство

Підхід подібний до органічного – тут зовсім не використовується хімія, але біодинамічне землеробство має низку особливостей, наприклад, сприйняття природи як живої сили, що пов’язана з космосом, поняття гармонії живих організмів, використання принципів гомеопатії при виготовленні біопрепаратів і добрив тощо.

Недавно я була в Канаді й відвідала там багато біодинамічних виноробних господарств. Вони розказували, що перехід на цю модель був зумовлений конкуренцією, коли просто продавати «совіньон блан» та «мерло» невигідно, бо доводиться «падати в ціні». Біодинаміка є диференціатором, «повідомленням» бренду.

Шлях 6. Карбонове землеробство

За оцінкою McKinsey Institute, на сільське та лісове господарство припадає ~23% світових викидів парникових газів, зокрема 50% світового метану й 80% – оксиду азоту. За іншою оцінкою, харчова промисловість відповідальна за третину світових викидів СО2, майже 60% яких можна віднести до виробництва продуктів тваринного походження.

Карбонове землеробство ставить за мету збільшити обсяг поглинання вуглецю з атмосфери ґрунтом і рослинами. Захоплення вуглецю з атмосфери в ґрунт (так звана секвестрація вуглецю) здатна, не більше не менше, розв'язати проблему викидів СО2. Перенесенню СО2 з повітря в ґрунт сприяють органічні речовини в землі, а також спеціальні технології обробітку ґрунтів.

Україна є підписантом Паризької угоди, яка виникла, коли вчені багатьох країн одностайно заявили, що температура на планеті невпинно піднімається, і якщо це не зупинити на рівні 1,5 °C до 2030-го, то життя на планеті може стати неможливим за 100 років. А підвищення пов’язане з викидами СО2. Цього року Кліматична комісія ООН звітувала, що людство поки не може втриматися на траєкторії 1,5 °C, отже контроль урядів за вуглецем буде жорсткіший. Думаю, вони застосовуватимуть політику батога, як-от «карбоновий податок», що очікується для введення у ЄС, і «карбонові облігації» як інструмент доступу до дешевих фінансів.

Зі всього переліченого я найбільше вірю в такий шлях для України, як інтегроване землеробство.

Перехід України до сталих агротехнологій відбудеться як відповідь на необхідність щось змінювати, бо працювати як раніше вже не матиме економічної доцільності. Насамперед має змінитися мислення аграріїв через усвідомлення незворотності погіршення стану ґрунтів чи загрози екстремальної погоди. Або через те, що наддорогі на сьогодні хімічні добрива й традиційні енергоносії не зможуть вписатися  в економіку виробництва культур. Так філософія екологічного майбутнього поєднається з короткостроковими прагматичними речами.

Перехід на щадні технології відбудеться рано чи пізно, але краще готувати екосистему бізнесу заздалегідь, щоб бути серед перших, хто адаптується й отримає заслужену вигоду, не зашкодивши природі.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті