Гасіть світло: що скажуть інвестори після зміни законодавства з надрокористування
І що відбудеться після взяття державою під контроль видобутку 37 корисних копалин
Україна влітку впровадила нові норми з контролю видобутку корисних копалин. Відповідний указ, яким вводиться в дію рішення РНБО, ще в липні підписав президент. Згідно з документом, під пильним контролем держави опинився видобуток 37 видів корисних копалин. Як ці правила змінять ситуацію на ринку, що вони означають для бізнесу і, зокрема, як вплинуть на бажання інвесторів вкладати кошти в українські надра, розповіла Mind засновниця та СЕО Геологічної інвестиційної групи, адвокатка у сфері корпоративного права та природокористування Ірина Супрун.
Розробка надр – це не тільки бізнес, а й великі ризики. Тому інвестора цікавлять стимули від держави. Із застосуванням механізму рішення РНБО держава фактично змінила підходи і правила у сфері надрокористування.
2021 рік став показовим для надрокористувачів передусім щодо правового регулювання. У нас з’явився новий орган, який формує порядок денний у цій сфері, – це РНБО. Проте вже зараз цей підхід має доволі критичний і стихійний характер. Що це означає для бізнесу?
Що заборонив документ?
Указ президента, відповідно до якого рішення РНБО набуло чинності, запроваджує низку заборон. Це заборона продовжувати строк дії спецдозволів на користування надрами, право держави без суду зупиняти та анулювати спецдозволи. Крім того, це й розширення повноважень держвідомств щодо погодження умов ведення бізнесу – зокрема Міндовкілля та додатково Мінекономіки і Мінстратегпрому. А також жорсткіші умови внесення змін до програми робіт, виконання особливих умов користування надрами і посилення відповідальності надрокористувача в процесі користування надрами.
Щодо заборони продовжувати строк дії спецдозволів, сподіваюся, що з цього приводу ми отримаємо принаймні роз’яснення чи впровадження норм законодавства або Кодексу про надра чи 615-ої постанови, які будуть ці питання регулювати.
Бізнес, який уже інвестував у надра й у виробництво, має розуміти, чому він мусить іти на аукціон і повторно купувати спецдозвіл, щоб просто продовжити працювати.
Як нові правила вплинуть на бізнес?
Наступне – це можливість зупиняти чи анульовувати спецдозволи без суду. Питання гостре для бізнесу. Оскільки спеціальний дозвіл на користування надрами – це не просто документ, а майновий актив, його можна анулювати тільки з двох причин: за згоди надрокористувача і в разі ліквідації юридичної особи. Усі інші підстави припинення права на користування надрами – це виключно судовий порядок, і тільки суд ухвалює кінцеве рішення, чи має право надрокористувач користуватися надрами, чи ні.
Щодо додаткових погоджень для бізнесу Міністерством економіки й Мінстратегпром, то на сьогодні невідомо, що саме будуть погоджувати ці міністерства та які додаткові навантаження вони покладуть на надрокористувача.
Посилюючи відповідальність надрокористувача та впроваджуючи жорсткіші вимоги до програми робіт й умов користування надрами, держава ставить бізнес у рамки. Останні передбачають, що програма робіт й угода про користування надрами – це не партнерська співпраця, а нав’язування вимог, які він має виконувати незалежно від проєкту чи виду корисних копалин.
Чому документ може налякати інвестора?
Водночас кожен проєкт у сфері користування надрами – унікальний. Видобування корисних копалин і створення продукту з доданою вартістю – це дуже складний процес, і він прив’язаний не лише до видобутку, а й до інших виробничих ланок, наприклад будівництва фабрики для переробки сировини. Ці проєкти не можна рівняти під одну лінійку, тому універсальної програми не існує.
Намір зобов’язати надрокористувача в строки виконати програму робіт і заборонити вносити зміни в цю програму – викликає занепокоєння. Цим інвестора ми точно не привабимо.
Наприклад, наслідком впровадження рішення РНБО стала втрата компанією «Тисагаз» спецдозволу на видобуток газу на родовищі Становське в Закарпатській області. Кінцевий бенефіціар компанії – засновник Cub Energy Inc., американської компанії з активами в Україні. А все тому, що остання не встигла розпочати видобування корисних копалин протягом двох років після отримання спецдозволу на видобуток, хоча й спецдозвіл «Тисагаз» виданий строком на 2016–2036 роки.
Як реалізувати курс на рідкоземельні метали?
Окремо держава планує реформування титанової галузі з використанням кращих світових практик для втілення інвестиційних проєктів, повним циклом переробки титану в Україні й експортною підтримкою виробництва кінцевої продукції. Ідеї хороші, але треба розуміти, у який спосіб і на основі яких норм законів і нормативно-правових підзаконних актів вони будуть впроваджені.
Також особливу увагу держава приділила літію, а саме розробці ділянки «Добра». Проте досі не пропрацювала механізм, як залучати сюди інвестора: виставити ділянку на аукціон чи піти складнішим шляхом й оголосити конкурс на угоду про розподіл продукції. Щоб отримати максимальну вигоду від реалізації цього проєкту, потрібно розробити якісний механізм залучення інвестора.
Якщо держава ставить перед собою такі завдання, то вона має створити й умови для бізнесу. Передусім правила користування надрами мають бути зрозумілими й стабільними, а в разі глобальних змін бізнесу потрібно дати перехідний період.
Як зберегти бізнес в умовах правового анархізму?
Правова система у сфері надрокористування настільки нестабільна, що влада ставить під сумнів закон, який діяв п’ять років тому. За рішенням РНБО, у 2021 році Держгеонадра мала провести позаплановий аудит усіх без винятку дозволів, які були видані надрокористувачам із 1994 року, і повернути державі, якщо вони були видані з порушеннями чи в разі виявлення порушень умов користування.
Сьогодні в зоні ризику опинилися всі компанії, які отримали спецдозволи по апробації. А найбільше ризикує бізнес, який розробляє нафтогазові об’єкти.
Причин позбавлення спецдозволу для таких компаній може бути дві: або держава вважає, що компанія не видобуває корисні копалини, або вона незаконно отримала право на користування надрами.
Єдине, що може спробувати зробити бізнес у таких умовах, це:
- не зволікати з початком видобутку;
- заплатити податки, навіть заздалегідь, щоб держава бачила, що їй є що втрачати.
Але й це не гарантує бізнесу 100% імунітету. Досі незрозуміло, які додаткові інвестиційні зобов’язання змушений буде виконувати надрокористувач, щоб розвивати об’єкт, розвивати бізнес. Інвестор не розуміє, з чим до нього прийдуть завтра і чи не скасують дію спецдозволу тільки на підставі того, що його видала ще попередня влада. Фактично надрокористувач опиняється в умовах, коли сьогодні він у межах закону, а завтра – вже ні.
Це означає, що рішення РНБО має вибірковий характер, такий собі лакмусовий папірець – сьогодні це рішення застосували в галузі надрокористування, а завтра застосують в іншій сфері, бо схема напрацьована. Такі рішення спрямовані не на бізнес, а на громадськість: «земля – народу» – дуже привабливий підхід, який суспільство підтримає без зайвих запитань.
Тим часом у парламенті лежить проєкт закону про внесення змін до Кодексу про надра, який може врегулювати питання спецдозволів замість ручного режиму провадження рішення РНБО. Але чомусь цей закон влада не ухвалює.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
