Рекламна пастка: як не ввести в оману споживачів банківських послуг
І скільки коштуватиме фінустанові така «чесність»
«Найнижчі відсотки за кредитами», «найвищі відсотки за депозитами», «йдіть до нас і буде вам щастя» – пишуть у рекламі банківських установ. На жаль, обіцяні «золоті гори» у житті мають інший вигляд, коли по них приходять споживачі. Так, під час аналізу тієї чи іншої пропозиції щодо певної маркетингової стратегії часто рішення ухвалюється за статистичними даними, результатами тестових заходів, креативністю та довірою до маркетологів тощо. Проте, щоб не виникло зайвих проблем із запровадженням стратегії в життя, варто ще й перевірити її життєздатність з погляду законодавства. Як не ввести в оману споживача і не натрапити на штрафи та інші санкції, розповів Mind адвокат Matviyiv&Partners Назар Гарасимчук.
Рекламування є невід’ємним складовим елементом більшості успішних бізнес-проєктів. Традиційно для розробки та проведення маркетингових кампаній у погоні за збільшенням продажів залучаються відповідні спеціалісти (власні чи на аутсорсі), банки у цьому аспекті не є винятками.
Реклама, як спосіб введення в оману
Чинне законодавство України напрочуд детально регулює питання захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема, у частині поширення інформації, що вводить в оману.
Зауважу, що поняття інформації, що вводить в оману, не обмежується повідомленням лише очевидно недостовірних відомостей. Варто розуміти, що це поняття містить у собі також поширення неточної, неповної, відірваної від контексту інформації, так само як і перебільшення, замовчування окремих фактів, пов`язаних із предметом реклами.
Наведений підхід наявний у практиці Верховного Суду (постанова від 11 лютого.2021 року у справі №910/9230/19).
Також не варто розраховувати, що в разі ненастання наслідків у формі, наприклад заподіяння шкоди, такі дії не можуть бути кваліфіковані як недобросовісна конкуренція. Достатнім є встановлення самого факту поширення інформації, що вводить в оману, і можливості настання відповідних наслідків. Викладене відповідає практиці Верховного Суду (постанова від 20 січня 2022 року у справі №910/378/21).
Відповідальність
Доречно зазначити, що наслідком поширення інформації, що вводить в оману, може бути накладення Антимонопольним комітетом України штрафу в розмірі до 5% виручки (доходу) від реалізації товарів, робіт, послуг за останній фінансовий рік, що передував року, у якому накладається штраф.
Накладення штрафу абсолютно реальне, про що свідчить недавня практика Верховного Суду (постанова від 27 січня 2022 року у справі №910/20506/20). У зазначеній справі розмір штрафу, який накладено на один із банків, становить понад 4 млн грн.
Рекомендація замість висновку
Перед проведенням будь-якої рекламної кампанії пропонуємо перевіряти її зміст крізь «сито» закону. Інакше кажучи, скрупульозний юридичний аналіз, зокрема, рекламних оголошень може вберегти ваш банк від штрафів, адміністративної і судової тяганини, витрат, а також репутаційних втрат.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
