Історії, що надихають: як розповсюдити 200 000 тюльпанів під час війни

Українські підприємці в ці непрості для країни часи намагаються зберегти бізнес. Кожна історія – це унікальний досвід, який може бути корисний у нових умовах ведення бізнесу. Як терміново змінити схеми постачання та збуту і продовжувати працювати під час війни, розповіла Mind власниця квіткових сервісів Lystva, Kvitkovo i Arrowstone Flowers Христина Дідух. Авторка працює з квітами вже вісім років. До війни мала кілька успішних бізнесових сервісів: гуртова доставка квітів, квіти на весілля та весільний декор, доставка квітів у Львові. 

Про інший підприємницький досвід Mind також розповідав у матеріалі «На своєму місці: як зберегти бізнес під час війни». 

Квіти – наша сімейна справа. Мама ще з 1990-х мала квітковий магазин. А я, отримавши досвід роботи в консалтингу, зуміла вдало його використати у квітковому бізнесі. Однак війна та квіти – речі складно сумісні.

Війна застала мене в Польщі 24 лютого з 200 000 тюльпанів. Їх мали привезти в Україну й продати до весни та під час весняних свят. Ще одна вантажівка з квітами з Нідерландів на 140 000 євро прибула в четвер вранці у Львів. Але в той момент я зрозуміла, що квіти далеко не на часі. Тому потрібно було щось робити. Терміново робити. 

Як швидко зорієнтуватися в нових умовах?

Повернуся на рік назад. У лютому 2021 року я отримала е-резидентство естонської урядової програми e-Residency. Тобто відкрила в онлайн-форматі компанію в Естонії. Отримала рахунок transferwise, можливість вести всю бухгалтерію онлайн і «європейську прописку» бізнесу. E-Residency було нам необхідне для створення ІТ-продукту: мобільний застосунок для квіткових магазинів.

Ми добре розуміємо потреби квіткових бізнесів, маємо уявлення, що точно підійде в стандартних модулях, що – ні. До того ж вже мали досвід розроблення мобільного застосунку для одного з проєктів – доставки квітів. Він досі доступний на Аndroid та iОS.

Тому 24 лютого вже 2022 року неподалік від Варшави, маючи на руках кілька тисяч тюльпанів, я блискавично ухвалила рішення їхати в Естонію. У Варшаві організувала рефрижератор, у який спакувала квіти, а сама сіла на літак до Таллінна. Там найперше знайшла собі помешкання та взяла в оренду прохолодний склад, щоб зберігати в ньому квіти.

Є люди, які вміють жити, а є люди, які вміють виживати. Я вмію добре виживати. Це в нормальних умовах заважає, але в кризових вмикається і проявляється весь мій ресурс. Тоді я не знала, що спрацює, а що ні. Багато речей робила інтуїтивно. Впевнена, що частину з них неправильно, але ту частину, яку зробила правильно, допоміг.

Як не боятися нових викликів і діяти

Того ж дня, 24 лютого, пішла напряму до квіткових магазинів пропонувати свій товар.

Тоді зрозуміла, що варто йти одразу до кінцевого споживача. У момент, коли ціна на гуртовому ринку була низькою, у роздріб квіти коштували так само, як і раніше.

Я просто написала пост у соцмережах, який почали шерити, і в той самий день отримала перші замовлення. Текст був простим, мої SMМники написали б краще, але в той момент вони або ховалися від бомбардувань, або думали, як убезпечити свої родини.

Тож я написала, що мене звати Христина, я з України з величезною кількістю тюльпанів, і якщо хтось хоче їх замовити, то доставлю квіти безплатно в будь-яку точку Таллінна. 7 тюльпанів віддавала за 10 євро, а 25 тюльпанів – за 30 євро. Люди почали шерити пост. Не знаю, чому і як це відбулося, але за короткий час нападало доволі багато замовлень.

Доставка, перша точка збуту та релокейт співробітників

Далі почався «доставковий» забіг. Оскільки я була сама в Таллінні, то розвозила квіти в перші дні практично 24/7. Спала по 2 години. Спочатку возила на таксі. Далі зрозуміла, що так квіти не окупляться й взяла Bolt Drive. Паралельно говорила з людьми.

Одна людина запропонувала зняти сюжет про мене та мої квіти для місцевого телебачення. Так! Одна дівчина запропонувала свій офіс. Так! Сказала «Зараз тільки візьмуть твої відбитки пальців – і зможеш приходити хоч удень, хоч вночі». Ще одна зробила фотосесію для тюльпанів. Теж так! Інша запропонувала своє приміщення як точку видачі тюльпанів. Хтось просто розповідав про мої квіти – і замовлення постійно падали. Я не знала, що так буває. Адреналін зашкалював, а все навколо мене пришвидшувалося.

Та коли за три дні я стишила хід, щоб порахувати прибутки, то зрозуміла, що із самою тільки доставкою не зможу розпродати квіти. За день я могла розвезти максимум 35 замовлень. Це близько 400 тюльпанів. Тобто мої сотні тисяч квітів, найімовірніше, згниють раніше (як це сталося з вантажівкою екзотичних квітів із Нідерландів на 140 000 євро, які згнили на гуртовому складі біля танкового заводу у Львові), ніж знайдуть свого покупця. Так постало питання з точкою видачі. Під ці потреби одна дівчинка мені запропонувала свій спортзал. Ще дві дівчини зголосилися побути волонтерками й просто так продавати квіти. У такий спосіб за день вдалося продати 3200 тюльпанів. Я побачила світло в кінці тунелю й зрозуміла, що розпродати квіти таки можливо. На все це пішов тиждень.

Як почати все спочатку?

На початку березня дві дівчини з моєї команди виїхали за кордон. Запропонувала їм їхати до мене в Таллінн. З житлом знову-таки допомогли естонці. Чиїсь знайомі на два тижні поїхали в Іспанію. Дівчата поселилися в тій квартирі. Так трохи додалося робочих рук. Тобто ми вже маємо й точку видачі, і доставку.

Не через готівку чи інших людей, а одразу напряму. Це якби я в Україну приїхала з уже відкритим ФОПом, готовими договорами й рахунками. Це просто врятувало нас у той момент. По суті, завдяки e-Residency зараз ми тут, ми живі, а наша компанія має шанс на майбутнє. Півтора тижня тому я цього шансу не бачила, а зараз він є.

Також було легше морально. Адже e-Residency – це ще й ком'юніті. І українців, які мають статус е-резидента, і самих естонців. А коли нас підтримують естонці, ми вже не чужі тут. Це зовсім інші відчуття. Наприклад, квіти до 8 березня в нас продавали естонські волонтери. Уявляєте? Вони старалися, робили це просто так, щоб допомогти. А зараз допомагають нам перекладати пости естонською, щоб їх прочитала якомога більша кількість людей.

За дві ночі в тому ж нон-стоп режимі в нас з’явився сайт і стартувала кампанія Flowers for Ukraine. На сайті можна замовити так звані підвішені квіти, які ми доставимо у Львові чи в Таллінні волонтерам, медикам, військовослужбовцям чи переміщеним особам. Ці кошти підуть і на оплату самого товару, і на виплати людям, а все решта піде на благодійність – притулки для тварин в Україні.

Узагалі ідею цієї кампанії можна вмістити в одному реченні: якщо наміри кристально чисті, то й стріла пробиває камінь. Тобто стається диво, відбувається якась річ, у яку складно повірити і яку неможливо повторити. Щось подібне зараз переживаємо ми.

To be continued

Емоційно, звісно, це складно. У Львові лишилася вся моя родина: батьки, менший брат, родичі, друзі, частина команди. Іноді прокидаюся серед ночі з шаленим відчуттям провини. При цьому прокидаюся за кілька хвилин до виття сирен.

Інколи «накриває» від якихось побутових речей. Приміром, одного дня зрозуміла, що маю купити собі тарілку, чашку, виделку, ложку, інші речі. Від цього розплакалася в супермаркеті. Це був для мене певний рубікон, якийсь символ того, що це все реальне. Поки не було тарілки й тієї виделки, не хотілося це все впускати в життя, а ось ця купівля стала якимось визнанням, дуже болісним визнанням реальності всього того, що відбувається.

Але наразі я, як ніколи, впевнена, що в нас буде львівський і талліннський офіси. Ми вирішимо все з тюльпанами, розплатимося з боргами з Нідерландами й робитимемо мобільні застосунки для квіткового бізнесу. Бо все буде Україна!