На своєму місці: як зберегти бізнес під час війни

Війна – це завжди стрес та криза для економіки. Бізнес зупиняється, надходжень до бюджету меншає, зростає безробіття. Тому сьогодні підприємцям (малим і великим) надважливо намагатися понад усе зберегти власну справу. Не стільки навіть заради заробітку, скільки задля підтримки країни, адже це – кошти до держбюджету, рух економіки, робочі місця. Як втримати на плаву власну справу під час війни та балансувати між волонтерством і побутом, розповів Mind мандрівник, блогер, онлайн-підприємець, е-резидент Естонії Орест Зуб. 

Ресурси ті самі, бізнес-напрям інший

Моя перша порада: за можливості переорієнтувати бізнес на гуманітарні потреби. Для цього визначте сильні сторони свого підприємства/компанії та команди, специфіку потреб від людей чи ринку та сформуйте свою пропозицію. Як приклад, зараз є потреби в пошитті бронежилетів, рюкзаків, взуття.

З іншого боку, попереду весна, й багатьом цивільним, які виїхали в евакуацію, потрібен буде весняний одяг, взуття, сумки, якісь базові речі, які люди полишали вдома, коли збиралися в лічені хвилини. Це нормально – задовольнити цю потребу. Те саме з логістикою, харчовими продуктами, менеджментом.

Особистий досвід: до 24 лютого я мав консалтинговий бізнес. З початком війни потреба в таких послугах зникла. Проте я ще був блогером і онлайн-підприємцем. Онлайн-формат допомагає забезпечувати естонська урядова програма e-Residency. Мій рахунок дозволяє приймати кошти з-за кордону й вести саме міжнародну діяльність.

Але зараз активізував свою блогерську «частину» – перевів усі ресурси повністю на англійську й почав розповідати про події в Україні з моєї локальної перспективи. За кілька днів у мене почали брати інтерв’ю журналісти з різних країн, і я маю щодня 2–3-годинні розмови, у яких інформую про нашу ситуацію, та в такий спосіб збираю донати на потреби армії.

Зберегти команду

З початком воєнних дій багато чоловіків пішли або на передову, або в місцеву тероборону. Тому на підприємцях зараз лежить ще велике навантаження – перекваліфікувати тих, кого можливо, і зберегти співробітників. Адже навіть малий бізнес, у якому залучено 5–10 людей, не може існувати без них.

Тому моя друга порада – продумайте, як підтримати своїх колег та зберегти їм робочі місця. Бо також важливим є інший момент, який потрібно тримати в голові, це – майбутнє. Після війни важливо буде повернутися до роботи. Без команди це буде зробити складно. Тим паче, що на ринку, який і до цього переживав по різних напрямках (від ІТ, логістики до агросектору) дефіцит кадрів, кількість робочих рук не збільшиться.

Особистий досвід: по-перше, сконтактував з усіма й проговорив нашу схему роботи. Коли почали бомбити деякі міста, усі кинулися в евакуацію на Захід України чи за кордон. Тож я дочекався, поки всі будуть у безпеці та окреслив наш план дій.

По-друге, визначили для кожного окремі графіки. Тому що хтось волонтерить, хтось облаштовується на новому місці, отже, потрібен індивідуальний підхід.

По-третє, забезпечив роботою: команда працює на англомовний сегмент, не з повною зайнятістю, але працює.

Сила оптимізації

Сьогодні надзвичайно важливо правильно та вчасно розділити ресурси, визначити зони відповідальності й оптимізувати все, що може бути оптимізоване.

Як це зробити: спочатку розібратися, чи можна якісь процеси автоматизувати. Якщо раніше у вас був менеджер, який відповідав на листи в месенджерах, то можна розробити або бота, або скористатися налаштуваннями, що зменшать час і потребу в листуваннях.

Якщо ви бачите, що якусь інформацію ви дублюєте кілька разів (номер телефонів волонтерів, власну пошту, номер рахунку тощо), створіть одне повідомлення/пост, яке надсилатимете на вимогу.

Якщо раніше ваш персонал їхав до роботи на громадському транспорті, а зараз із цим проблеми, організуйте власний розвіз, щоб економити час. Визначте зони, які можна полегшити чи пришвидшити, й оптимізуйте їх.

Особистий досвід: завдяки тому, що перевіз оператора з Івано-Франківська до нас, у Львів, вдалося спростити один з організаційних процесів. Це суттєво пришвидшило наш продакшен, зйомки, монтаж. Тобто я зрозумів, що замість того, щоб витрачати час на пересилання відеоматеріалу, збої інтернету, обговорення побажань щодо монтажу, це все можна робити тут і одразу. Тепер оператор ходить зі мною на інтерв’ю та оперативно монтує відзняте відео.

Вікно можливостей

Зараз складно відкинути емоції й сприйняти нижче написану інформацію, але будь-яка ситуація нам дає нові навички та відкриває можливості.

1. Знайти нові можливості. Хтось за цей час отримав нові знайомства, набуває вміння шити чи готувати, тренується їздити на автомобілі тощо. І це – ті ресурси, які теж можна використовувати в бізнесі.
2. Активізація культурних процесів. Звісно, що в гарячих точках йдеться лише про виживання, але в спокійніших регіонах освіта й культура знову оживають. Тому, якщо ви надаєте техпідтримку, пишете код для специфічних проєктів у віртуальному світі чи NFT чи малюєте картини, зараз відкривається все більше можливостей для співробітництва з іноземними партнерами. Міжнародні організації, великий бізнес, окремі митці зацікавлені в спільних проєктах.
3. Іноземне співробітництво та віддалена робота. Сьогодні з’явилося чимало ініціатив, які пропонують роботу українцям. Окрім того, деякі біржі праці заблокували можливість росіянам подавати там свої резюме чи шукати клієнтів. Тож запит на кадри різного спрямування досить великий.

Також можна просити про допомогу та контакти в інших же українців. Наприклад, серед учасників e-Residency (програма, яка надає «прописку» бізнесу в ЄС) понад 5000 українців. Тобто це – як потужний маркетплейс, де бізнеси допомагають чи консультують однин одного. Контактуйте з українцями-власниками цих бізнесів, створюйте спільні проєкти, кооперуйтеся, пропонуйте свої послуги.

Разом ми вистоїмо! Все буде Україна!