Вичікувальна пауза: як змінилось адміністрування податків на час війни
Що передбачає ухвалений законопроєкт №7360

Днями Президент України підписав закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (законопроєкт №7360) від 10 травня 2022 року. Суть окремих внесених змін та деяких принципових моментів, які можуть бути корисними для бізнесу, пояснив Mind юридичний радник Kreston Ukraine Павло Пирков.
Що змінилось у реєстрації податкових накладних?
Тимчасове відтермінування реєстрації податкових накладних за операціями у податкові періоди: лютий, березень, квітень, травень 2022 року.
Податковий кредит за цими операціями формується на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Тобто, починаючи з червня 2022 року податкові накладні за відповідними операціями (які відбуваються з 1 червня 2022 року) мають бути зареєстровані у звичайному порядку і лише тоді покупець товарів (послуг) зможе включити таку податкову накладну до свого податкового кредиту.
За операціями, які відбулись у період з лютого по травень 2022 року (включно), податкові накладні мають бути зареєстровані протягом 60 днів з дати скасування (припинення) воєнного стану, але, якщо у платника є можливість зареєструвати податкові накладні, то він зобов’язаний це зробити протягом 60 днів з дати, коли платник отримав таку можливість (тобто навіть до скасування воєнного стану).
Звертаємо вашу увагу на те, що позиція податківців на питання наявності або відсутності у конкретного платника можливості провести реєстрацію податкових накладних, вочевидь, буде такою, що як тільки відновиться загальний доступ до оновленої форми податкової накладної в Електронному кабінеті, то буде вважатись, що всі платники отримали можливість для такої реєстрації.
Проте, якщо у вас, незважаючи на «відкриття доступу для всіх», такої можливості все одно не з’явилось, вам, на нашу думку, слід потурбуватись про документальне підтвердження наявності обставин, які унеможливлюють такий доступ.
Як змінились терміни зі сплати податків?
Платникам, які не мають документального підтвердження обставин неможливості виконання податкових обов’язків, слід звернути увагу на своєрідну «амністію», яка встановлена цим законом.
Так, платники податків, які не мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності наведеного закону (законопроєкт №7360).
Проте ця «амністія» працюватиме за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків і зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Тобто, якщо платник не встиг зареєструвати податкові накладні по операціях, які відбулись, наприклад, у першій половині лютого 2022 року, він має можливість зареєструвати такі накладні до 15 липня 2022 року без застосування до нього санкцій.
Так саме платник може подати відповідну податкову звітність та іншу звітність (звітність з трансферного ціноутворення, аудиторські звіти тощо) до 20 липня 2022 року, а також здійснити відповідну сплату податків та зборів – до 31 липня 2022 року, без застосування до нього санкцій.
Що змінилось у перевірках?
Законом знято мораторій (який було введено на час дії воєнного стану) на проведення низки перевірок, зокрема:
- усіх камеральних перевірок (раніше під мораторій не потрапляли лише окремі їх види);
- документальних позапланових перевірок, які проводяться за заявою платника та/або через ліквідацію, реорганізацію платника тощо та через подання заяви про бюджетне відшкодування ПДВ за наявності підстав для перевірки та/або з від'ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 000 грн;
- та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.
Тобто закон вивів низку перевірок з-під дії мораторію.
Але слід зауважити, що камеральні перевірки декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за виключенням певних товарів – під мораторій і не потрапляли.
Так само, як під мораторій не потрапляли і фактичні перевірки.
Що змінилось у податкових строках?
Законом скасовано замороження перебігу цілого ряду строків, визначених податковим законодавством (яке було введено на час дії воєнного стану).
Зокрема, відновлено перебіг таких строків:
- дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу;
- сплати податків та зборів платниками податків;
- строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
- строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Що змінилось у процедурі бюджетного відшкодування?
Законом встановлено граничні строки – до 21 липня 2022 року, зупинення дії пунктів 200.10–200.12 статті 200 ПКУ. Ці пункти стосуються проведення процедури узгодження суми бюджетного відшкодування та проведення камеральних перевірок з цього приводу.
Зазначене зупинення дії наведених пунктів ПКУ було введено 3 березня 2022 року і мало діяти на весь період воєнного стану, але з 2 червня 2022 року набирає чинності норма закону, яка встановлює вказані вище граничні строки.
Що змінилось у формуванні податкового кредиту?
Також введено обмеження на можливість подавати до бюджетного відшкодування суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили в період дії воєнного стану.
У відповідності до пункту 69.29 підрозділу 10 розділ XX «Перехідні положення» ПКУ, такі суми не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення.
Що змінилось у нарахуваннях пені?
Крім того, законом скасовано нарахування пені за порушення резидентами-суб'єктами господарювання строків розрахунків за валютними операціями, якщо імпортні операції резидентів не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. №426 «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації».
Також слід зазначити, що вказаний закон набирає чинності з дня, наступного за днем його публікування, крім змін до підпунктів 69.2 та 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, які набирають чинності з 2 червня 2022 року.
Якщо робити загальний висновок щодо прийнятого закону, то можна сказати, що його прийняття – це спроба парламенту та уряду відновити адміністрування податків у ситуації, коли Україна перебуває у стані реальної війни, а бюджет вкрай потребує коштів.
Чи буде ця спроба вдалою, покаже лише час, але те, що такі спроби відбуваються, свідчить про те, що Україна намагається адаптуватись до реалій сьогодення, що надає певного оптимізму.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.