Вчасне виховання: що чекає посадовців контролюючих органів

Наприкінці липня група депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт щодо посилення відповідальності посадових осіб контролюючих органів, прискорення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та запровадження додаткових механізмів компенсації вартості відчуженого майна в період воєнного стану №7591. Як саме народні обранці пропонують посилити відповідальність посадовців і чи спрацює законопроєкт у разі його ухвалення, розповів Mind юридичний радник Kreston Ukraine Павло Пирков. 

Як пропонується посилити відповідальність посадових осіб? 

Нагадаємо, що у відповідності до Закону України «Про державну службу», на сьогодні діють норми, що встановлюють наступну відповідальність для посадовців: зауваження, догана, попередження про неповну службову відповідність, звільнення з посади державної служби (ст. 66 закону).

При цьому вказаним законом встановлено вичерпний перелік дисциплінарних проступків, за вчинення яких посадовець може бути притягнутий до відповідної дисциплінарної відповідальності.

Також пропонується позбавити порушника права працювати у будь якому контролюючому органі протягом трьох років. Неправомірність рішення такого посадовця має бути доведена судом. 

Вказана норма (у випадку її ухвалення) може претендувати на справжню революційність. Так, у запропонованій редакції вона:

• позбавляє перелік дисциплінарних проступків посадовців «статусу» вичерпності (адже прийняття пропозиції доповнити частину другу статті 65 Податкового кодексу новим пунктом у запропонованій редакції: «інші випадки, встановлені законом», призведе саме до цього).
• введення принципів об’єктивної та неупередженої оцінки обґрунтованості та правомірності нарахованих стягнень із платників податків, а головне, чіткі персональні наслідки для посадовців за неправомірні рішення – можуть призвести до фундаментальних змін у взаємовідносинах між платниками податків та контролюючими органами. При цьому характер таких змін важко недооцінити.

Які зміни очікують на податкові перевірки?

Законопроєктом пропонується виключити частину підстав для продовження або проведення податкових перевірок, які здійснюються під час воєнного стану. 

Зокрема, скасувати проведення документальних позапланових перевірок, що проводяться:

• на звернення платника податків;
• за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Встановити їх початок на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершення не пізніше 20 вересня 2022 року (чинна норма передбачає їх завершення не пізніше 20 жовтня 2022 року).

Крім того, депутати пропонують скоротити термін проведення (з 60 календарних днів до 30) документальних позапланових перевірок. Це стосується тих перевірок, що будуть розпочаті після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПКУ (відшкодування ПДВ), декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

За пропозицією депутатів, пропонується обмежити термін їх проведення 30-ма календарними днями, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

На додачу депутати пропонують скасувати часове обмеження, яке було встановлено на час дії воєнного стану для надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків. Зараз же діє норма, згідно з якою надання таких послуг здійснюється у робочі дні з 8 години до 18 години.

Що можуть змінити в механізмі компенсації вартості відчуженого майна? 

Важливою, на нашу думку, нормою вказаного законопроєкту, якою пропонується доповнити Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» є законодавчо встановлена пряма заборона вивезення примусово відчуженого майна за межі митної території України.

Крім того, законодавці пропонують внести зміни до правил проведення оцінки майна, що підлягає примусовому відчуженню.

На сьогодні діє норма, згідно з якою в разі неможливості залучити до оцінки майна суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання, така оцінка проводиться суб’єктами оціночної діяльності – органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна.

У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.

Натомість законопроєктом пропонується надати можливість, за вимогою власника майна, визначати вартість примусово відчуженого майна у сумі його первісної вартості, зазначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому у разі ненадання власником таких первинних документів або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.

Запропоновані зміни, по-перше, дають можливість спростити процедуру оцінки майна, що підлягає примусовому відчуження, а по-друге. позбавить органи влади обов’язку доводити факт відмови власника майна від проведення оцінки суб’єктами оціночної діяльності – органами державної влади або органами місцевого самоврядування для отримання можливості такого проведення.

Зменшити останні можна буде за рахунок загальнодержавних податків і зборів, що зараховуються до державного бюджету України, визначених за податкові періоди, що припадають на час дії воєнного стану в Україні та 12 місяців після його припинення або скасування, на суму вартості такого майна, зазначену в документі, що містить висновок про вартість майна.

Порядок зменшення податкових зобов’язань на суму вартості зазначеного майна встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, пропонується встановити, що вартість примусово відчуженого в умовах правового режиму воєнного стану майна може бути компенсована шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики. Умови емісії та цільове призначення облігацій внутрішньої державної позики встановлюються Кабінетом Міністрів України

Зміни до Податкового кодексу пропонується вводити в дію з дня, наступного за днем опублікування закону.

Інші зміни, у випадку їх ухвалення, наберуть чинності у загальному порядку, тобто через 10 днів з дня офіційного оприлюднення прийнятого закону (ч. 5. ст. 94 Конституції України).

Висновок. Запропонований депутатами законопроєкт містить низку дуже цікавих і новаторських норм, ухвалення яких залежатиме від висновків парламентських комітетів та позиції більшості депутатського корпусу.

Чи вистачить депутатам політичної волі на неупереджений розгляд неурядового законопроєкту, побачимо з часом.

Але той факт, що такий законопроєкт з’явився у парламенті, на наш погляд, вже є свідченням існування в Україні парламентаризму як явища, а парламенту – як інституту державної влади. Що, своєю чергою, не може не тішити.