Відомі зображення на одязі: хто має право на їх розміщення

Патріотичні футболки з відомими фото або малюнками, які продаються зараз як «гарячі пиріжки» у інтернет-магазинах та через Instagram, набирають популярності. Разом із тим, що це можливість для підприємців відновити діяльність і гріх не скористатись трендом, у цієї ідеї є ще інший «бік медалі». Захист авторського права на фотографії чи малюнки і під час війни лишається актутальним. За яких умов можна використовувати відомі зображення та фото на предметах одягу розповів Mind керівник напрямку технологій, медіа та комунікацій (TMC) в Sayenko Kharenko Олег Климчук.

Принт на футболці – це не просто про картинки з котиками та мемчиками. І це не тільки про прояв особистості, спосіб висловлення громадянської позиції, прояв лояльності, або просто меседж усім навколо під настрій, це не тільки про своє «Я». Це також і про «Я» (тобто права) третіх осіб. Особливо, коли мова йде про використання на предметах одягу популярних фотографій. Це може бути як фото відомої публічної особи (політика, музиканта, шоумена), так і фото бійця з Азовсталі або принт поштової марки із вказівкою напрямку руху для російського військового флагмана (тільки словами).

До 24 лютого 2022 року та після використання фотографій на предметах одягу підпорядковується загальним вимогам цивільного законодавства щодо захисту особистих немайнових прав та права інтелектуальної власності.

Що захищає авторське право у цьому випадку?

Насамперед, фотографія є об’єктом авторського права. А у кожної фотографії завжди є автор. І не важливо чи це штатний фотограф засобу масової інформації або просто перехожий чи боєць ЗСУ, який знімає на смартфон.

Саме первинному автору належать виключні майнові права і саме йому вирішувати, дозволяти комусь використання зробленої ним або нею фотографії, чи відчужити майнові права третій особі і чи буде він забороняти використання фотографії, навіть якщо хтось почав її використовувати без згоди.

Але це лише частина нашарованих прав. Можна отримати достатні права (наприклад, ліцензію) від власника майнових прав на фотографію, але якщо на такому фото зображенні інші особи, то, за загальним правилом, потрібна згода самої зображеної особи, а в разі її смерті – згода дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, – батьків, братів та сестер.

Як захистити право на власні фото?

Із хороших новин для автора фотографії:

• згода особи на фотозйомку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру. Під «відкрито» мається на увазі, що особа розуміє, що її фотографують, але не вчиняє дій, які б свідчили про те, що вона проти фотозйомки.
• якщо фізична особа позувала авторові за плату фотографія може бути публічно показана, відтворена або розповсюджена без її згоди.
• фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.

Із поганих новин для того, хто бажає розмістити фотографію із зображенням особи на предметах одягу, сподіваючись на виняток – вказані винятки насамперед (але не виключно) стосуються автора фотографії. І навіть, якщо вдасться довести, що згода припускалася чи була надана, існують випадки, коли і ця підстава виявиться юридично хиткою:

• фізична особа, яка погодилася на фотозйомку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя.
• згода, яку дала фізична особа, зображена на фотографії може бути після її смерті відкликана дітьми, вдовою (вдівцем), а якщо їх немає, – батьками, братами та сестрами.
• фізична особа, яка позувала авторові фотографії за плату, а після її смерті – її діти та вдова (вдівець), батьки, брати та сестри можуть вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розповсюдження фотографії.

Вказані вище правила та винятки – це тільки «урізана» частина регулювання для тих випадків, якщо використовувати фотографію як є.

Чи можна змінювати фото і що буде з правом на нього?

Якщо до фотографії почати вносити зміни, то автор може скористатися своїм немайновим правом на недоторканність твору, яке є невідчужуваним і діє безстроково.

У випадку з особистими немайновими правами, очікувати смерті автора не варто. У разі смерті автора недоторканність твору охороняється особою, уповноваженою на це автором. За відсутності такого уповноваження недоторканність твору охороняється спадкоємцями автора, а також іншими зацікавленими особами.

Для правильного та повноцінного застосування вказаних вище положень також важливо враховувати, що вважати «особистим життям», «необхідністю захисту інтересів», «шкодою честі та репутації автора». Щодо публічних осіб буде застосовуватись додаткове регулювання.

Хто може опинитись «під прицілом» за порушення авторського права?

Вказане вище – це не до того, що без юристів ніяк. Відверто кажучи, самі юристи, які практикують право інтелектуальної власності також не в особливому захопленні мати справу із правами на фотографії саме через нашарованість прав. Наприклад, так, для розваги, спробуйте розібратися самостійно, які права на відому марку «Русскій воєнний корабль, іді …!»  належать Укрпошті, а які художнику Борису Грох.

Водночас, а чи потрібно у цьому всьому розбиратися? З практичної точки зору, якщо брати для споживача, що придбав футболку із принтом відомої фотографії, то навряд чи хтось буде подавати позови проти такого споживача. Навіть якщо це сам споживач надіслав фото і попросив надрукувати його на предметі одягу.

Якщо брати великі інтернет майданчики, то вони, вірогідніше всього, будуть доводити, що вони лише забезпечують технічну можливість купівлі-продажу між кінцевим продавцем та кінцевим споживачем. Відповідно, притягнення їх до відповідальності може стати ще тим завданням для юристів. Хоча, якщо буде реальний ризик, що справа дійсно може мати судову перспективу, то і вони можуть забезпечити видалення спірних товарних позицій.

Якщо брати торгові мережі, то вони зазвичай не охоче беруть на реалізацію такі товари, в тому числі через ризиковість таких предметів одягу (усі ще добре пам’ятають справи щодо «Маша і Мєдвєдь», «Фіксики» та побідних селебріті), а також через те, що такі мережі доволі легко визнати відповідачами (здійснити контрольну закупку із валідним чеком, що підтвердить купівлю).

Окрім того, торгові мережі це вам не модний італійський бутік унікальних предметів одягу, а місце, де іде конкуренція між собі подібними за кращу ціну. А дати кращу ціну мережа зможе, якщо закупить оптом значний об’єму товару. Відповідно, перспектива доведення завдання власнику прав шкоди в значному, великому чи особливо великому розмірі (а це вже формулювання кримінального законодавства) також значно відбиває у торгових мереж бажання мати справу з такими товарами.

Чи реально довести справу до логічного завершення?

От і виходить, що для того, щоб справа про порушення прав на фотографію (неправомірне її використання на предметі одягу) дійшла до суду, то зазвичай потрібне значне порушення, щоб справа була варта коштів та зусиль, які у справу потрібно інвестувати.

Подібні справи мають також і репутаційний аспект. Війна – це дуже чутлива тема і той, хто турбується про свій бізнес навряд чи захоче, щоб він асоціювався із продажем, наприклад, футболок «на крові».

Як висновок, не применшуючи важливості захисту особистих немайнових прав та прав інтелектуальної власності на відомі зображення, практика у даній категорії справа досить прагматична і в першу залежить від об’єму порушення та того, хто є порушником.

Саме тому, предметів одягу хоч з принтом марки з кораблем, хоч з іншим популярним зображенням (фотографією), навколо і щоденно досить багато. Проте здебільшого такі порушення з’являються і зникають настільки швидко, наскільки ваш погляд може тримати таке порушення в полі зору на вулиці, в метро, в громадському транспорті. Але юристам цього мало. А суддям тим паче.