Токени війни: на яких умовах можна оцифровувати меми на відомих осіб

Токени війни: на яких умовах можна оцифровувати меми на відомих осіб

І чиї права власності на зображення можуть бути порушені

Токени війни: на яких умовах можна оцифровувати меми на відомих осіб
Фото: depositphotos.com

Наприкінці березня Україна запустила продаж токенів NFT «Музей війни» для збору коштів через криптовалюти. Колекція цифрових зображень «Метаісторія: Музей війни», що включає силуети бойових літаків, скриншоти репортажів новин та зображення вибуху в мультяшному стилі, кожне з яких відзначає окремий день конфлікту, вже зібрала понад $65 млн для військових потреб. Крім того, «героєм» NFT-токенів став політик Віктор Медведчук, якого арештували на початку квітня в Україні. Проте токенізація, зокрема зображення затримання політика, має певну специфіку та зачіпає питання розповсюдження прав на них. Який захист прав на зображення передбачений у таких випадках, чи потрібна згода суб'єкта зображення на його токенізацію, розповів Mind керівник напрямку технологій, медіа та комунікацій (TMC) в Sayenko Kharenko Олег Климчук

Арешт політика Віктора Медведчука став одним із головних інформаційних приводів 12 квітня 2022 року та надихнув українців не тільки на створення безлічі мемів, але і NFT-токенів на основі фото затримання політика.

Серед найбільш помітних стала новина про те, що львівська студія m81studio створила NFT-токен Віктора Медведчука у стилі попарт. Токен можна придбати на платформі Opensea. Стартова ціна токена становила трохи більше $300, отримані кошти автори обіцяють передати на підтримку України. Наразі ціна токена досягла відмітки в майже $400. Як виявилося, це не єдиний NFT-токен із зображенням політика та події із його затриманням. Тільки на платформі Opensea таких нараховується близько двохсот.

Токени війни:Фото: opensea

Що таке NFT-токен? 

Якщо коротко, NFT-токен – це право на унікальний цифровий актив (у цьому випадку конкретне зображення), унікальність якого забезпечується записом у системі забезпечення обороту віртуальних активів (наприклад, у блокчейні). По суті (якщо відкинути всі інші надбудови із прав, які можуть бути), купуючи NFT-токен, ви купуєте право вважатися власником цього віртуального активу, і запис про це буде охоронятися системою забезпечення обороту віртуальних активів.

Як захистити право інтелектуальної власності на зображення?

Але чи гарантує (забезпечує) купівля NFT-токена права інтелектуальної власності на зображення? Якщо виходити із поточних практик створення NFT-токенів, то зазвичай ні.

Це як купувати картину художника, де покупець отримує виключно фізичний примірник (оригінал) картини без набуття майнових прав інтелектуальної власності на картину.

Для того щоб отримати права інтелектуальної власності на NFTізовану цифрову версію зображення (чи то у вигляді ліцензії, чи то у вигляді передання (відчуження) виключних майнових прав), то на виконання вимог ст. 1107 Цивільного кодексу України («ЦК України») такий договір потрібно укласти в письмовій формі.

Без додержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір буде вважатися нікчемним (тобто таким, недійсність якого вже встановлена безпосередньо законом і додатково звертатись до суду щодо визнання його недійсним не потрібно).

Звісно, що наразі, згідно зі ст. 207 ЦК України, під письмовою версією договору мається на увазі також електронна версія. Але це не виключає необхідності укладення окремого договору для набуття достатніх прав інтелектуальної власності на зображення із дотримання вимог до змісту такого договору відповідно до того ж Цивільного кодексу України та Закону України «Про авторське право і суміжні права».

І навіть якщо покупцю NFT-токена вдасться набути достатні права інтелектуальної власності на зображення, то у випадку із зображенням особи відразу виникає наступне питання згоди зображеної особи на використання її зображення для NFT-токенів.

Чи потрібна згода об'єкта зображення на його розповсюдження? 

Зображення затриманого політика з’явилось у засобах масової інформації, у яких для висвітлення поточних подій є більше прав використовувати подібні зображення без додаткових згод від власника фотографії чи зображеної особи. Але навряд чи в такому разі очікувалося, що креативність українців піде далі мемів і будуть створюватись NFT-токени на основі фото, що було розміщено в ЗМІ.

За загальним правилом, згідно зі ст. 307, 308 ЦК України, фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи.

Проте із хороших новин: кожне «за загальним правилом» зазвичай приречене на виняток, і такі винятки розповсюджуються не тільки на ЗМІ.

А коли згода об'єкта не потрібна? 

Так, у випадку заперечень третьої особи, зображення якої використано на токенізованій цифровій версії зображення, власник NFT-токена може стати або особою, якій адресована претензія щодо неправомірного використання зображення, або навіть стороною судового провадження.

У випадку спору власнику NFT-токена може буде потрібно або отримати згоду зображеної особи, або доводити, наскільки виключення із загального правила застосовуються до його віртуального активу.

Зокрема, на прикладі затримання згаданого політика, може знадобитися перевірка, наскільки одне із наступних виключень із загального правила підходить до набутого NFT-токена:

  • фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб (ч. 3 ст. 308 ЦК України);
  • без згоди можна вести фотознімання службових, посадових або публічних осіб органів державної влади та місцевого самоврядування під час виконання ними своїх посадових обов’язків.

У контексті зображення політика під час його затримання, для юристів з’являється ціла низка питань, з якими було б цікаво попрацювати з опонентом і навіть «затестити», що про це думає суддя.

Нашарованість прав та інтересів різних осіб щодо NFT-токена може вже зовсім скоро також отримати новий виток додаткового (вже профільного) регулювання. Із набуттям чинності прийнятого Закону України «Про віртуальні активи» («закон про віртуальні активи») NFT-токени будуть кваліфікуватись як віртуальний актив.

Наразі залишається відкритим питання, будуть вони кваліфікуватись як забезпечені віртуальні активи чи як незабезпечені. Так, віднесення NFT-токена до забезпечених віртуальних активів накладатиме додаткові вимоги щодо його обороту.

Як забезпечити цей актив? 

Для того щоб NFT-токен вважався забезпеченим віртуальним активом, потрібно буде, щоб він посвідчував майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.

Згідно з ч. 5 ст. 4 закону про віртуальні активи, об’єктом забезпечення віртуального активу є інший об’єкт цивільних прав, права вимоги на який посвідчує такий віртуальний актив. Майнові права, зокрема права вимоги, на об’єкт забезпечення віртуального активу мають передаватись набувачу такого віртуального активу.

На прикладі обраної серії NFT-токенів із зображенням політика, NFT-токен не буде вважатися забезпеченим віртуальним активом, якщо він не буде забезпечувати майнових прав інтелектуальної власності на токенізоване зображення (ліцензія або виключні майнові права інтелектуальної власності) та, в ідеалі, якщо не буде надана згода особи, що зображена на токенізованій цифровій копії зображення.

І навіть цього, насправді, може бути мало за вимогою вказаного положення Закону про віртуальні активи, оскільки також потрібно, щоб новий покупець NFT-токена мав змогу набути достатні права інтелектуальної власності.

Наприклад, ліцензія має містити право відчужувати токенізоване цифрове зображення третім особам, а якщо говорити про згоду зображеної особи, то така згода має бути для не поіменованого власника NFT-токена, а не персональною для конкретної особи.

Окрім того, згідно із Законом про віртуальні активи, особа, яка несе зобов’язання за забезпеченим віртуальним активом, має забезпечити припинення обороту віртуального активу, якщо об’єкти цивільних прав, якими його було забезпечено, ним втрачені або вибули з цивільного обороту з тих чи інших підстав, а можливість заміни забезпечення такого віртуального активу не передбачена правочином про створення відповідного забезпеченого віртуального активу або правочином про відчуження такого віртуального активу.

З урахуванням зазначеної специфіки обороту забезпечених віртуальних активів, вірогідніше всього, практика в Україні щодо NFT-токенів може розвиватись у певному напрямі. 

Токени переважно будуть класифікуватись як незабезпечені віртуальні активи, оскільки окрім як токенізованої цифрової версії зображення, власник NFT-токена не буде мати додаткових прав інтелектуальної власності, у тому числі на використання зображення особи.

У зв’язку з цим досить вдалим можливо вважати п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону про віртуальні активи, згідно з яким учасники ринку віртуальних активів зобов’язані добросовісно та на свій ризик здійснювати операції з віртуальними активами. Ключові слова – добросовісно та на свій ризик.

До слова, один із регуляторів ринку віртуальних активів Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку матиме повноваження надавати офіційні висновки щодо відповідності окремих віртуальних активів класифікації віртуальних активів та роз’яснювати порядок застосування законодавства про віртуальні активи.

Тому без цінної методологічної допомоги регулятора учасники ринку віртуальних активів не мають залишитись.

Яке майбутнє NFT-токенів в Україні? 

Ми вже в передчутті офіційних висновків та роз’яснень щодо цікавих кейсів із класифікацією NFT-токенів та їхнього обговорення з колегами. Шкода тільки, що Закон про віртуальні активи ще не так скоро набуде чинності, оскільки ще очікується внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами.

У тих випадках, коли NFT-токен створений і продається не самим же первинним автором оригінального твору, придбання хайпових NFT-токенів буде схожим на венчурні інвестиції, коли без гарантованого забезпечення токена майновими правами покупець отримуватиме право бути зазначеним як власник токена, підтримуючи своїм придбанням певного автора (первинного власника) токена, його ідею, креатив, просто хайп.

Але якщо такими токенами буде можливість зібрати додаткові кошти на підтримку України та її збройних сил, то, думаю, українські юристи зачекають зі своїми формальностями.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло