Відкриті можливості: як розвивається український фінтех
І яку роль у розвитку країни відіграє зараз
Національний банк України анонсував на початку серпня започаткування активної роботи над приєднанням України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Система має спростить вихід українського бізнесу на ринок ЄС, зокрема, для українського фінтеху – на ринок фінансових послуг ЄС. Водночас український фінтех розвивається у різних напрямках. Вадим Синьогін, український імпакт-підприємець, філантроп та інвестор у фінтех- та криптопроєктах, розповів Mind про розвиток українського фінтеху попри війну, а також про те, чого очікувати в цій сфері найближчим часом.
Що відбувалося та відбувається у сфері фінтех до та під час війни в Україні?
За даними американської аналітичної компанії CB Insights, у 2021 році загальносвітовий обсяг залучених у галузь фінтеху коштів збільшився на 96%, досягнувши рекордних $210 млрд.
У довоєнний час український фінтех розвивався досить динамічно. Згідно зі звітом AVentures Capital, одного із найстаріших венчурних фондів України, обсяг інвестицій в українські стартапи зріс на 45%, як порівняти з попереднім роком, до $832 млн у 2021 році.
Визначним є те, що 58% вкладених у розвиток підприємств коштів припадає на три компанії з виключно українським корінням – Grammarly, Firefly і People.ai, які зуміли залучити $200 млн, $75 млн і $107 млн відповідно.
Війна, що почалася, внесла корективи в розвиток галузі фінтеху, але аж ніяк не загальмувала процеси. У чомусь навіть, навпаки, прискорила: наприклад, нещодавно Україна приєдналася до Європейського блокчейн-партнерства в статусі спостерігача. Загальна мета цього партнерства полягає в створенні всеєвропейського блокчейну, куди буде повноцінно інтегровано й нашу країну. На наступному етапі планується розширення мережі міждержавних блокчейн-партнерств України з державами, що належать до ЄС.
Дуже символічним є і проведення в цифровому форматі UAFIC та EFA хакатону Coding Challenge for a Ukraine, організованого за підтримки Європейської комісії. Представлені на хакатоні проєкти покликані допомогти біженцям, насильно переміщеним та постраждалим від війни громадянам.
Серед інших стартапів варто вказати ті, що спрямовані на підтримання українського малого та середнього бізнесу, а також відновлення країни. Серед них фінансові та платіжні сервіси, платформи, що сприяють інформаційному та координаційному підтриманню у сфері кібербезпеки, логістики, повсякденних побутових послуг та багато іншого.
Як держава розвиває фінтех-індустрію?
Держава також допомагає та підтримує цифрову галузь в Україні. Наприклад, вона активно розвиває платформу соціальних виплат «Дія Банк» (станом на травень 2022 року послугами сервісу користується вже понад 17 млн українців).
З недавнього пресрелізу Мінцифри стало відомо про плани створення повноцінного необанку на основі програми «Дія Банку».
Нещодавно було запущено ініціативу «цифрового лендлізу» (Digital for Freedom) – технологічну частину плану післявоєнного відновлення України під назвою United24. Само собою, United24 представляє глобальну програму підтримки у війні з Росією.
У рамках цієї програми Amazon обіцяв організувати хмарний хостинг для українських держреєстрів у рамках інвестицій на суму понад $100 млн, а криптовалютна біржа Binance готується стати партнером Мінцифри у сфері IT-освіти, Web3 та фінансів.
Крім фінтех-галузі, держава приділяє увагу і криптовалютам. Буквально за тиждень до війни Верховною Радою було ухвалено оновлений закон «Про віртуальні активи», який регулює обіг криптовалют на території країни. Незважаючи на неоднозначну експертну реакцію, закон є дуже важливим для країни з погляду цифровізації, що повноцінно працює в правовому полі.
Куди рухається українська фінтех-галузь?
Серед трендів у галузі можна зазначити поступове нарощування обігів сервісів кросбордерних платежів – в Україні працювали та й далі працюють філії міжнародних PayPal, Revolut, Klarna. У списку технологічних викликів, актуальних для цього сегменту стартапів, залишається клієнтська безпека. Тому багато напрямів розвитку стосуються розроблення надійних антифрод-рішень, що захищають конфіденційні дані громадян.
Останнім часом розвивається в Україні й галузь цифрового необанкінгу. Свого часу проривом став стартап під назвою monobank, а сьогодні діє низка інших продуктів такого типу.
Специфіка української сфери необанкінгу в тому, що всі цифрові фінансові стартапи працюють через кооперацію з банками, що вже є. Український ринок здатний вмістити ще кілька необанків без загострення конкурентної боротьби, оскільки всі продукти, що є, спеціалізується в чомусь одному.
Один банк, наприклад, дає кешбек на заняття спортом, інший надає кешбек на оплату карткою – це також специфічна особливість цифрових реалій країни.
Яке майбутнє фінтеху в Україні?
Як інвестор, який працює з іноземним ринком, можу сказати, що українська фінтех-індустрія й далі залишається привабливою для інвестицій, навіть попри важке становище країни. І це стосується не лише іноземних, а й українських інвесторів. Я бачу, як наша країна успішно рухається до повсюдного впровадження фінтех-технологій, що підтверджується різноманітністю стартапів, які й далі працюють і з’являються на ринку, незважаючи ні на що. Як інший приклад можна навести великий український фінтех-фонд, який вже інвестує до $500 000 у розвиток проєкту TRANSENIX. Це говорить нам про те, що сьогодні фінтех розвивається попри воєнний стан.
Стимулювати розвиток галузі допомогло б створення свого роду фінтех-пісочниць – окремих територій із пільговим оподаткуванням, де легально функціонувала б, зокрема, криптоіндустрія. Водночас держава могла б підтримати (насамперед законодавчо) технології, що працюють у сфері безготівкових розрахунків, які, як показує практика, сприяють ефективній роботі економіки, особливо в кризові періоди.
Очевидно, що війна, що почалася, внесла свої корективи у всі позитивні фінтех-тренди. Проте українська фінтех-спільнота й далі активно працює, розвиває вже наявні сервіси та стартапи з розумінням того, що їхня діяльність – це прогресивний внесок у повоєнне майбутнє країни.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
