Розвиток бізнесу: важкі часи не перепона, а рушій до змін
Які можливості можна одержати попри війну

Війна розставила свої пріорітети для кожного. Проте українців не так просто зламати, а нові перепони роблять нас сильнішими. І, попри те що у важкі часи складно розгледіти можливості, це не означає, що їх немає. Олексій Ясінський, директор департаменту B4 ІТ-дистрибʼютора BAKOTECH, розповів Mind, як бізнесу знаходити нові можливості в умовах воєнного стану. І ні, це не чергова історія про те, як виживати у важкі часи, це ідея того, як в такі часи можна розвиватись.
«Приплив підіймає всі човни»
Слід почати з того, що на 2022 рік ми покладали великі надії. Це мав бути рік поновлення можливостей після ковідних часів. У 2019-му все починалося, на 2020-й прийшовся пік, 2021-й пройшов у певній прострації, і ми очікували, що у 2022-му все потихеньку буде відновлюватися. Через те, що в ковід цифровізувалося все, що можна цифровізувати, у нас були доволі оптимістичні прогнози.
Усі новостворені сервіси мають підтримуватись, захищатись, оптимізуватись. Ми називаємо себе джерелом інновацій для компаній, що створюють майбутнє, і рік, що закінчується, повинен був стати кращим підтвердженням цього позиціонування на практиці.
Але з початком вторгнення ринок зник. Буквально: проєкти стали, плани змінилися, що робити було незрозуміло. Партнерам ми телефонували не з бізнесовими питаннями, цікавилися, як у них справи та чи можемо ми чимось допомогти.
До квітня-травня жодного руху в українському бізнесі не спостерігалося, у тому числі – у нашому технологічному сегменті. Але потім ситуація почала поступово перетікати зі стану кризи у вікно можливостей. Як то кажуть, приплив піднімає всі човни. Наш приплив складався з двох факторів.
Читати також: Україна в тренді: 10 найуспішніших вітчизняних кампаній на Kickstarter 2022 року
Хмарний буст спрацював на відмінно
Першим геймчейнджером українського ІТ став вихід на ринок трьох основних провайдерів хмарних рішень, які спростили доступ до своїх публічних хмар. Amazon, Microsoft та Google стали надавати безкоштовних доступ до своїх сервісів, і в результаті дуже швидко у багатьох українських компаній зʼявилося по центру обробки даних у хмарі.
Що це дало? Без перебільшень – невразливість. Хмарні тренди були й будуть, усі компанії як в Україні, так і у світі, потихеньку переносили свої сервіси в хмару або думали це робити з різних причин.
Більшість все-таки трималася на локальних ЦОД, і це не було проблемою до війни. Але коли додатку в інтернеті стала загрожувати ракета за вікном, стало зрозуміло, що перенести його в ЦОД десь за океаном – то чудовий спосіб забезпечити безперервність бізнесу та невразливість його до загроз воєнного часу.
Своєю чергою це збільшило попит на софтові та хмарні рішення: балансувальники, моніторинги та рішення захисту у віртуальному форм-факторі стали більш прийнятними за фізичні аналоги.
Вони не втрачають ефективності в порівнянні з hardware, зате мають переваги в логістиці: важко доставити фізичне обладнання під кулями, куди легше отримати софт та ліцензії через інтернет.
Читати також: Топ-8 українських стартапів 2022-го: кому вдалося залучити найбільший обсяг інвестицій
Хочеш миру – готуйся до кібервійни
Гібридна війна не припинялася ні на день, а з початком повномасштабного вторгнення ситуація загострилася ще більше.
Під час війни Україна вийшла на друге місце за кількістю кібератак і на власній шкурі випробувала всі можливі види загроз.
Здавалося б, що в умовах відсутності ринку, коли багато компаній занепокоєні базовими питаннями виживання бізнесу й організації безпеки своїх працівників, питання поліпшення кібербезпеки не є на часі. Але, спілкуючись із партнерами та замовниками, я можу сказати, що кібервійна фактично виграна. Як так сталося?
По-перше, допомогло свідоме ставлення топменеджерів бізнесу до ситуації. Розуміючи рівень загроз та їх можливі наслідки, українські компанії не стали відкладати питання безпеки на потім. Масовані кібератаки могли поставити під питання сам факт існування багатьох компаній, тому й багато наших замовників поновили проєкти як тільки зʼявилася можливість працювати.
По-друге, важливу роль зіграли світові виробники рішень, які надали спеціальні умови користування своїми продуктами. Більшість із них є в нашому портфелі, а отже, ми взяли на себе популяризацію цих пропозицій, допомогу у встановленні рішень та навіть самі зверталися до компаній для надання безкоштовних ліцензій нашим клієнтам.
Одні компанії організовували безкоштовні ліцензії, інші надавали знижки, треті – відстрочували платежі. Багато компаній скористалися цими пропозиціями й оновили свої системи захисту, що дозволило вистояти в кібервійні.
Навіть у важких умовах можна знайти нові можливості
Хмарний буст та кібербезпека вкупі з готовністю багатьох компаній допомагати відчиняє вікно можливостей для українських компаній, які можуть тестувати нові рішення та впроваджувати нові підходи з відносно невеликими ризиками.
Часто компанії не афішують спеціальні умови або навіть не мають їх в принципі. Парадоксально, але це не означає, що вони не готові вести переговори стосовно них.
У такому разі можна йти двома шляхами: або звертатися до виробників напряму та запитувати про можливості доступу до продуктів, або діяти через дистрибʼюторів. Я би радив користуватися саме другим варіантом, тому що вам легше сконтактувати з місцевим дистрибʼютором, а йому – домовитися з вендором, з яким давно працює.
Важкі умови – тест для виробників, який вони склали
На перший погляд, це може виглядати так, ніби ви прийшли в магазин та попросили безкоштовно те, що коштує грошей. Але для компаній, що надають свої рішення, такий метод співпраці – це найкращий Proof of Concept для їхніх продуктів.
Компанії-виробники часто продають продукти, які проявляють себе в критичних ситуаціях. Якість роботи моніторингу мережі чи балансувальника навантаження клієнт оцінить лише тоді, коли щось у мережі піде не так і рішення допоможе це виправити.
Антивірус чи вебфайрволл окуплять себе тоді, коли допоможуть припинити реальну атаку. Але для цього треба продати цю технологію замовнику тоді, коли атаки ще немає, а в мережі все ніби добре. Тому часто компанії не готові віддавати багато грошей за рішення, які будуть корисні десь там у туманному майбутньому.
Тому кращий спосіб для компаній показати ефективність роботи своїх продуктів – це віддати їх безкоштовно на особливих умовах, ще й паралельно розкрутивши PR-історію про допомогу країні, яка воює із сильним ворогом.
Це може звучати трохи цинічно, але такі реалії бізнесу – виробник без проблем продасть рішення якомусь американському банку, якщо воно допомогло десятку українських банків зберігати безперервність бізнесу в умовах війни.
Можу навести супутні приклади. Який найпопулярніший бойовий БПЛА зараз? Звісно ж, Bayraktar. А РСЗО номер один у світі? HIMARS. Чому? Тому що Збройні Сили України вже провели найкраще, наймасштабніше та найгучніше тестування цієї зброї, після якого її популярність лише зростатиме. На кібервійні все відбувається точнісінько так само.
Продовжувати рухатися до мети – воно того варте
Якщо доля посилає тобі лимони – роби з них лимонад. Зараз відкривається вікно можливостей для росту компаній, тестування нових технологій і підходів та підвищення класу своїх фахівців.
Ви можете вийти з бурі не лише цілими, а й більш сильними, оскільки компанії, які правильно використовують всі можливості, завжди на крок попереду конкурентів.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.