Протезування для українців: чому за кордоном добре, а вдома краще
Процес потрібно налагодити в Україні і допомагати не поодиноким пацієнтам, а всім, хто цього потребує
Українські військові й цивільні, які втратили в цій війні кінцівки, але зберегли життя, зараз мають вирішувати проблеми щодо забезпечення нової якості життя. Одним з рішень є протезування, і так само як зі зброєю, іноземні країни намагаються допомогти нашим громадянам і в цьому питанні. Проте наразі вже є нова проблема і новий виклик, перед яким постануть власники таких протезів у найближчому майбутньому, – проблема їхнього обслуговування. Що потрібно робити в цій сфері, а що зайве і недоречне, в перспективі наступних 1–3–5 та більше років, які рішення дозволять надати якісну допомогу за найкращими міжнародними стандартами, що ефективно в часі й за витратами і чому варто прагнути весь цикл протезування проводити в Україні, пояснив Mind CEO Allbionics.ai Володимир Бандура.
Як і багато інших волонтерів та організацій, що допомагають українцям з протезуванням, я почав із співпраці з іноземними виробниками.
Але дуже швидко зрозумів, що такий підхід не працює навіть зараз, і що ми, на жаль, можемо великі кошти своїх донатів, витрат держбюджету України і міжнародної допомоги відправити просто в нікуди.
Чому співпраця з іноземними виробниками протезів може не підійти українським пацієнтам?
Ми чітко маємо розуміти цю перспективу, тому що вона потрібна тим, кому ми допомагаємо. Особливо дітям, для яких ці протези потрібно не просто обслуговувати, а регулярно замінювати, коли вони з них виростають, як виростають зі старого одягу та взуття.
Те, що цей підхід не працює, означає, що значна частина зусиль, часу, інвестицій всіх, хто бере в цьому участь, дуже швидко знеціниться.
Також це означає, що навіть перший крок – власне отримання протезу – вимагає затрат в декілька разів більших, ніж це необхідно. Відповідно з тими зусиллями, які ми витрачаємо, щоб допомогти одній людині, ми можемо допомогти двом-трьом. І ще й зручніше для кожного з цих людей.
Наведу приклад. Свою волонтерську роботу в цьому напрямку я почав із бажання допомогти 9-річній дівчинці, яка попала під обстріл та втратила руку при евакуації з Бучі. Ця історія мала значний розголос, про неї писали багато національних та міжнародних медіа. Я знайшов для неї виробника біонічних протезів в США та фінансування для цієї роботи. Пані Олена Зеленська, дружина Президента, та пані Оксана Маркарова, посол України в США, допомогли організувати цю поїздку та проживання в США. І дівчинка успішно отримала цей протез.
Це радує, але є ціла низка моментів, чому таке рішення дуже складно масштабувати. І з ними я одразу стикнувся, коли захотів організувати таку допомогу для інших українців, а їх чимало постраждало у війні.
Читайте також: Зберегти здоров'я: які технології застосовуватимуться в медицині в майбутньому
Протезування має відбуватись в Україні тому, що:
1. Це заощадить час та гроші пацієнтів та їх родичів
Як наведено у прикладі вище, існує необхідність організації поїздки за кордон. Чимало виробників працюють тільки зі своїми клініками-партнерами. Зрозуміло, що ці клініки знаходяться за кордоном. У них свій стандартний графік виконання такого плану замовлень. І зазначу, дуже неспішний графік. Відповідно, в таких випадках, звичайно, потрібно їхати за кордон. Часто не одній людині, а постраждалому та тому, хто його супроводжує. Певний (тривалий) час там проживати. Це все суттєві витрати, які легко можуть додати третину, а то і подвоїти вартість кожного протезування.
Навіть більше, з практики спілкування з багатьма кандидатами я знаю, що для них складно поїхати з Харкова чи Миколаєва навіть до Львова, що вже казати про Німеччину чи США. Поїздка за кордон для них – це велика подія, яку вони не вміють організувати. Та/або не мають необхідних документів, віз, дозволів тощо. Відповідно це все в рази збільшує організаційні зусилля і витрати для надання такої допомоги.
Відтак, я б взагалі не розглядав як рішення протезування, яке вимагає поїздок за кордон. Це дуже складно, забирає дуже багато часу, вимагає вирішення багатьох організаційних питань, які жодного відношення до протезування не мають (паспорти, візи, квитки, проживання, погодження графіків з клініками та виробниками тощо). Для надання необхідної допомоги сотням постраждалих цей формат просто не працюватиме. Або вимагатиме надзусиль і надзатрат, які можна вкласти у значно більш ефективні рішення.
2. Дозволить швидко виготовляти розхідні матеріалів для протезів
Деякі компанії вже розпочали поставки комплектуючих та готових протезів для України. Таке рішення я теж спробував реалізувати. І теж зрозумів, що воно є надмірно складним, дорогим та затягнутим в реалізації.
Для прикладу: ключовим для надання біонічного протезу руки є створення індивідуального кріплення, яке робиться для конкретного пацієнта точно під його анатомію. Потрібно певним чином зняти мірки культі, в сучасних рішеннях це робиться за допомогою 3D-сканування (хоча чимало клінік все ще роблять зліпки).
Потім виготовити тестове кріплення – а часто це робиться в 2–3 заходи з примірками. І лише коли є кріплення, яке ідеально підходить, – виготовити за такою підтвердженою моделлю відповідний протез. Так от, уявіть собі тепер, що всі ці етапи потрібно вписати в графік роботи іноземного виробника, розташованого за тисячі кілометрів від України. І всі результати цієї роботи передати в Україну, провести тут примірки, тестування.
Уточнити, знов вписати в графік виробництва, переслати ще раз. При цьому тільки кожна пересилка забирає 3–4 тижні. Відповідно, пацієнт отримує свій кінцевий протез за 4–6 місяців. А не за декілька тижнів, як це цілком реально зробити.
Читайте також: Донатити експертизу: як стоматологи об'єднались заради допомоги військовим
3. Налаштовувати протез під пацієнта тут і зараз
Третє, і головне. У багатьох хто підтримує проєкти протезування, складається враження, що успішне рішення – це коли постраждалий отримав протез. Усе супер, проект успішно завершено, можна порадіти і займатись іншими справами. Але це зовсім не так. Навпаки, це означає, що проект тільки почався. Виникає ціла низка дуже важливих питань.
Якщо говорити про біонічні протези рук – після ампутації рука ще тривалий час змінюється, м’язи зменшуються. При цьому датчики біонічних протезів вимагають щільного прилягання для зняття керуючих сигналів. Ба більше, саме кріплення при зміні розмірів культі може не тримати надійно протез. Для того щоб вирішити ці проблеми, потрібно мати можливість адаптувати або замінити кріплення. Знову таки, якщо виробник за кордоном, потрібно замовляти таку заміну в нього, чекати виробництво і доставку. І хтось має цю заміну зробити. Інакше протез не буде можливості використовувати, його вартість і відповідно вартість всіх наших зусиль стане нульовою.
4. Здійснювати періодичне технічне обслуговування пристрою
Крім цієї проблеми, про яку питає кожен обізнаний пацієнт, виникає інше ключове питання. Це питання технічного обслуговування протезу впродовж всіх років його експлуатації.
Сучасні високотехнологічні протези мають чимало механічних та електронних компонентів, які запроектовані конкретними виробниками для конкретних моделей протезів. Їх можна купити тільки у відповідного виробника за цінами і за валюту цього виробника. І отримати за тим графіком, за яким цей виробник готовий необхідні запчастини поставити.
Якщо виробник не створює технічний сервіс в Україні, це взагалі стає суперскладною проблемою, бо кожне, навіть дрібне обслуговування вимагатиме відправлення протезу за тисячі кілометрів у сервіс виробника, очікування там, та відправлення назад. Відповідно, кожне таке обслуговування може легко тривати 1–2 місяці, залежно від того, куди потрібно цей протез відправляти і наскільки ефективно сервіс у виробника – там, де він знаходиться, – організований. Питання також, за чий рахунок будуть відбуватися всі ці недешеві пересилки. Хто займатиметься документальним їх оформленням і вирішенням всіх організаційних питань з виробником, який говорить іншою мовою, працює за зовсім іншими нормами і знаходиться дуже далеко від України.
Воно здається реальним зараз, коли багато кваліфікованих волонтерів та різних фондів цим питанням займаються. А як це відбуватиметься через рік, коли війна завершиться та ці люди будуть займатися іншими справами? Швидше за все, кожен отримувач протезу буде змушений займатися всіма цими питаннями самотужки. І після першого-другого відправлення вирішить, що це надто складно та/або дорого. І багато протезів, на які зараз ми витрачаємо десятки тисяч доларів за штуку, будуть пилитись десь на горищах. І це не фантастичний, а, навпаки, дуже імовірний сценарій.
Тому з іноземними виробниками, які від самого початку своєї роботи в Україні не створюють тут свої сервісні центри з достатнім забезпеченням технікою, знаннями, всіма необхідними комплектуючими, я би взагалі не працював. Це просто гроші на вітер. Це як купляти машину, сервіс для якої є тільки в Німеччині, Британії чи США. І кожна елементарна річ, як заміна масла чи гальмівних колодок, вимагатиме поїздки в іншу країну.
А от хто такі центри створить, навчить працівників, забезпечить і буде підтримувати впродовж тривалого часу – для мене особисто це велике питання. Бачу, що як комерційні компанії, які, звичайно, охоче продадуть певну кількість протезів тим, хто їх бажає купити. Або комплектуючих для протезистів. Але от як саме буде організоване довгострокове технічне обслуговування та забезпечення – це питання відкрите. І воно одне з головних. Ті виробники, з якими я спілкувався, не бачать ринку в Україні, за який варто боротися та в який варто проактивно інвестувати. У нас немає людей, яким потрібна допомога і які можуть платити десятки тисяч доларів за високотехнологічний протез або страховок, які ці витрати компенсують.
Також є й низка питань більш високого рівня.
А чи варто нам взагалі бігати і просити роками допомоги в першому, і в другому, і в третьому? Витрачати свої ресурси на те, щоб купити кілограм риби і потім просити її знову, а не навчитись її ловити? Переплачувати в рази за потрібні нам протези, які ми можемо зробити з такою ж чи кращою якістю самі? Інвестувати в іноземних виробників? В їх дорогі робочі місця, в їх інфраструктуру, в їх податки та економіку, а не в свої? Створювати собі десятки організаційних проблем (деякі назвав вище) і потім їх героїчними надзусиллями вирішувати?
Що потрібно для запуску протезування в Україні?
Рішення, яке допоможе українським пацієнтам, – інше. Це створити своїх національних чемпіонів, свої продукти, які це питання вирішуватимуть. Свою інфраструктуру. Свої високооплачувані робочі місця.
Надавати українцям якісні рішення не за місяці, а за тижні. Без поїздок, там, де їм це зручно. Забезпечити технічне обслуговування за дні, а не за місяці. Створити свої інноваційні рішення, які будуть цікаві іншим країнам, а не просити роками допомоги то в одних, то у других.
Тим більше, що у нас є для цього всі необхідні знання та ресурси. Наші інженери створюють найкращі та найбільш інноваційні продукти для топових міжнародних корпорацій. Час створити і потрібні нам продукти для себе.
Для цього ми реалізуємо проект Allbionics.ai. Розробили свої біонічні протези, вже працюємо з пацієнтами і з березня 2023 року плануємо їх надавати постраждалим українцям безкоштовно.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
